04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
27.08.2012 № 5011-36/399-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Мальченко А.О.
за участю представників сторін:
згідно з протоколом судового засідання від 27.08.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року (повний текст підписано 24.05.2012 року)
у справі № 5011-36/399-2012 (головуючий суддя Трофименко Т.Ю., судді Літвінова М.Є., Смирнова Ю.М.)
за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
до комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв»
про стягнення 98 198,04 грн.,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року у справі №5011-36/399-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року у справі № 50111-36/399-2012 відмовити повністю, рішення залишити без змін.
Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні та надав свої пояснення й заперечив проти доводів, які викладені позивачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» - без задоволення.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2006 року між госпрозрахунковою організацією «Київреклама» (далі - робочий орган) та комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» (далі - балансоутримувач) укладено договір № 47/КР-Д, за умовами якого з метою виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 року № 2159 «Про порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві», балансоутримувач надав тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, на закріпленій за ним території, а робочий орган перераховує балансоутримувачу 20 відсотків від фактичних надходжень грошових коштів , що надходять від розповсюджувачів зовнішньої реклами за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, на закріпленій за баласоутримувачем території.
Пунктом 3.1 договору відрахування коштів згідно з умовами цього договору здійснюється відповідно до п. 6.5 порядку. В разі зміни виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розміру плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, робочий орган здійснює перерахування коштів згідно затверджених базових тарифів та коригуючи коефіцієнтів.
Відповідно до п. 3.2 договору остаточне перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача здійснюється протягом останніх п'яти робочих днів місяця на підставі підведення підсумків надходження коштів від розповсюджувачів зовнішньої реклами (на закріпленій за балансоутримувачем території) на розрахунковий рахунок робочого органу за звітний період.
За умовами п. 6.6 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2006 року. В разі, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про намір не продовжувати термін дії цього договору за місяць до закінчення строку його дії, цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік.
Разом з цим, 30.05.2008 року між комунальним підприємством «Київреклама» (далі-сторона-2) та комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв (далі - сторона-1) укладено договір № 41, за умовами якого з метою виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Києві» сторона-2 зобов'язалась перерахувати стороні-1 кошти у порядку та на умовах встановлених цим договором та порядком, а сторона-1 зобов'язалась приймати ці кошти та спрямовувати їх на відшкодування витрат з утримання місць розміщення рекламних засобів, що знаходяться на закріпленій стороною-1 території.
Згідно з п. 2.1 договору сторона-2 зобов'язана, на підставі цього договору та керуючись порядком, 10 % від отриманих коштів, що надходять як плата тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів на території або на об'єкті нерухомості, що знаходиться на балансі сторони 1, перерахувати на поточний рахунок сторони-1.
Виконання стороною-2 умов договору, викладених в п. 2.1., здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 10 відсотків від грошових коштів, що фактично надійшли на поточний рахунок сторони-2 від розповсюджувача зовнішньої реклами за кожним окремим договором на право тимчасового користування місцями, на рахунок сторони-1 протягом поточного місяця за попередній місяць (п. 2.2 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та умови його дії застосовуються до відносин, що виникли з 29.08.2007 року, та діє до 31.12.2008 року. В разі, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про намір не продовжувати термін дії цього договору за місяць до закінчення строку його дії, цей договір вважається продовжений на наступний календарний рік.
У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» про стягнення 98 198,04 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було зайво перераховано відповідачу в якості авансу за договором № 47/КР-Д від 03.04.2006 року грошові кошти в розмірі 98 198,04 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 98 198,04 грн.
При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові, місцевий господарський суд встановив, що відповідно до ст. 604 ЦК України, сторони, уклавши договір № 41 від 30.05.2008 року, припинили свої зобов'язання за договором № 47/КР-Д від 03.04.2006 року, замінивши їх вищевказаним договором від 30.05.2008 року, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк давності для стягнення заборгованості сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування спливу строку позовної давності.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Матеріали справи свідчать, що 03.04.2006 року між госпрозрахунковою організацією «Київреклама» та комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв»укладено договір №47/КР-Д, а також 30.05.2008 року між комунальним підприємством «Київреклама» та комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв укладено договір №41.
Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ст. 604 ЦК України, сторони, уклавши договір № 41 від 30.05.2008 року, припинили свої зобов'язання за договором № 47/КР-Д від 03.04.2006 року, замінивши їх вищевказаним договором від 30.05.2008 року.
Крім того, відповідач, КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» не визнає позовних вимог, посилаючись на сплив позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу яка його порушила.
Згідно вимог ст.ст. 256-257 ЦК України загальна позовна давність пред'явлення вимог встановлюється тривалістю у три роки.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» звернулось з позовом у січні 2012 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Відповідно до вимог п.п.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» у відзиві на позов звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про застосування позовної давності, в якій просило у відповідності до ст. 267 ЦК України застосувати по справі позовну давність та у зв'язку із спливом позовної давності відмовити комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» в задоволенні позову про стягнення грошових кошти в розмірі 98 198,04 грн.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду міста Києва, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за договором № 47/Кр-Д від 03.04.2006 року, який припинив свою дію 29.05.2008 року, а з позовом до суду останній звернувся лише в січні 2012 року, тому встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк давності для стягнення заборгованості сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові, на застосуванні якої наполягав також представник відповідача.
Докази зворотного в матеріалах справи не містяться та позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надані не були.
Разом з цим, судова колегія не приймає до уваги твердження позивача про те, що договір №47/КР-Д не припинив свою дію і продовжував регулювати відносини між сторонами після набрання чинності розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Києві» та укладення договору № 41 від 30.05.2008 року, враховуючи наступне.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено та досліджено той факт, що договір № 47/КР-Д від 03.04.2006 року укладено між сторонами з метою виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 року № 2159 «Про порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві». Проте, вказане розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100.
Одночасно, з метою виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 року № 1100 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Києві» між сторонами було укладено новий договір № 41 від 30.05.2008 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», викладені в апеляційній скарзі та надані ним докази, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.
Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» без задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року у справі № 5011-36/399-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року у справі № 5011-36/399-2012 залишити без задоволення.
3. Справу № 5011-36/399-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Гаврилюк О.М.
Мальченко А.О.
30.08.12 (відправлено)