29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" серпня 2012 р.Справа № 16/5025/796/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лотівка-Еліт", с. Лотівка Шепетівського району
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Серединецьке", с.Мокіївці Шепетівського району;
2) Сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський", с. Улашанівка Славутського району;
3) Товариство з обмеженою відповідальністю „Городище-Агро", с. Мокіївці Шепетівського району;
до Фермерського господарства „ Перлина Полісся", с. Великий Скнит Славутського району
за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Управління Держкомзему України в Славутському районні, м. Славута;
2) Державної інспекції сільського господарства у Хмельницької області, м. Хмельницький
про стягнення 315 264,93 грн. збитків
Представники сторін:
від позивача: Євтушенко А.С. - за довіреністю від 12.07.2012р. №8-Д;
від третіх осіб на стороні позивача - не з'явились;
від відповідача: Почекета А.І. - за довіреністю №16 від 25.07.2012р.;
Скрипнік Н.М. - за довіреністю №15 від 25.07.2012 р,;.
від третьої особи-1 (на стороні відповідача) - Чубок П.К.- за довіреністю від 13.08.2012р. №01-06-11/1109;
від третьої особи (на стороні відповідача) -2: не з'явився.
В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути 315 264,93 грн. збитків із ФГ „ Перлина Полісся".
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що ТОВ „Лотівка-Еліт" із власниками земельних ділянок, що посвідчені державними актами на права власності на земельні ділянки укладено 38 договорів оренди землі на території Великоскнитської сільської ради Славутського району, за межами населеного пункту на загальну площу 89,60 га (поля №20306 загальною площею 100,00 га та №20307, загальною площею 102,00 га) згідно нумерації Товариства).
Договори укладені строком на 3 роки, при цьому сторони встановили, що у випадку належного виконання Орендарем умов договору термії дії договору продовжується ще на сім років (і не потребує до нього змін чи переукладення даного договору на новий термін). Усі договори оренди зареєстровані у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства „Центр ДЗК" у травні, червні та грудні 2008 року.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності
на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельне
виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права, відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 43 договорів оренди вони набирають чинності після підписання
сторонами та державної реєстрації.
Враховуючи викладені норми ЗК України, Закону України „Про оренду землі", положень договорів оренди, строк їх закінчення відповідно становить - травень, червень та грудень 2011 року.
На масивах №26 та №27- 27 договорів оренди землі укладених із Товариством та власниками земельних ділянок на загальну площу 56,84 га.
На масивах №28 та №29 - 11 договорів оренди землі укладених із Товариством та власниками земельних ділянок на загальну площу 32,76 га.
На полі №20306, площею 100,00 га та №20307, площею 102,00 га Товариством восени 2010 р. проведені підготовчі сільськогосподарські роботи під урожай 2011 року, на яких заплановано було сіяти кукурудзу.
Проте, незважаючи на проведену Товариством підготовку полів до посівних робіт, навесні 2011 року ФГ „Перлина Полісся" проведено культивацію земельних ділянок та посів с/г культур (ячмінь та соя) на полях №20306, №20307 (масиви №№ 26-29).
Так, на масивах №26 (загальною площею 50,00 га), №27 (загальною площею 25,00 га) Відповідачем здійснено посів ячменю. Із 75,00 га засіяного ячменем поля у Товариства знаходилось в оренді 56,84 га згідно із 27 договорами оренди землі укладених із власниками державних актів на право власності на земельні ділянки.
На масивах №29 (загальною площею 52,00 га), №28 (загальною площею 75,00 га) Відповідачем здійснено посів сої на площі 40,00 га. Із 40,00 га засіяного соєю поля у Товариства знаходилось в оренді 32,76 га згідно із 11 договорами оренди землі укладених із власниками державних актів на право власності на земельні ділянки.
Більше того, відповідачем в серпні-вересні 2011 року здійснено збір урожаю ячменю та сої.
Позивач вказує, що для підготовки полів, ТОВ „Серединецьке" за домовленістю із позивачем було проведено відповідні сільськогосподарські роботи на загальну суму 34 279,33 грн., СГК „Улашанівське" -на суму 5 241,60 грн. Крім того, позивачем було внесено міндобрив на загальну суму 275 744,00 грн., а всього на загальну суму 315 264,93 грн.
Ч.2 ст.95 Земельного Кодексу України встановлено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст.156 Земельного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування і вимагати усунення перешкод в користуванні нею, відшкодуванню шкоди.
Визначення збитків міститься у ст.22 ЦК України, згідно частини 2 якої збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які
особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було
порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною першою цієї ж статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до приписів частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України
встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю
особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну
фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.ст.152, 156 Земельного кодексу України власник земельної ділянки
або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,
навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною
ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначені у статті 156 Земельного кодексу України, згідно якої власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання (п."б"), неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п."д").
Частиною 1 ст.157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Відповідно до ст.775 ЦК України право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю, переданою в найм, належать наймачеві. Аналогічні норми закріплені в п.п.„б", „г" ст.95 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі мають право власності на посіви, насадження та вироблену сільгосппродукцію.
Враховуючи, що в Товариства на момент посіву Відповідачем полів існували зареєстровані в установленому законом порядку договори оренди землі, Відповідач не мав жодного права приступати до використання землі.
На підставі вище викладеного, ТОВ „Лотівка-Еліт" вважає, що відповідач завдав збитків Товариству на загальну суму 315 264,93 грн.
Представник позивача в засідання суду 21.08.2012р. прибув, у додаткових письмових поясненнях від 20.08.2012р. повідомив суд про таке: згідно із ст.156 ЗК України та ст.27 Закону України „Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар у встановленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування і вимагати усунення перешкод в користуванні нею. відшкодуванню шкоди.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом; а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування: ґ) відшкодування заподіяних збитків: д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Частиною першою ст.157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Посилається на те, що п.16 постанови Пленуму Верховного Сулу України від 16.04.2004 р. №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що розмір шкоди, заподіяної порушеннями земельного законодавства, визначається, зокрема, з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав до повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Згідно п.4 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння школи суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.
Позивач повідомив, що збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення ст.156 ЗК України, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства ст.ст.1166-1194, 1209-1211 ЦК України, ст.ст.224-229 ГК України.
Стверджує, що фактично ТОВ „Лотівка Еліт" понесло витрати на підготовку полів під посів кукурудзи в 2011 році, а відповідач незаконно зайняв орендовані Позивачем земельні ділянки та здійснив посів та збір врожаю ячменю та сої. Тобто восени 2011 року ТОВ „Лотівка Еліт" потрібно було понести ті самі витрати вже для підготовки полів під посів 2012 року.
Таким чином, вважає, що відповідачем нанесено реальні збитки ТОВ „Лотівка Еліт", які виражаються у витратах, понесених на підготовку поля під посів певних культур.
Представник позивача в засідання суду 13.08.2012р. прибув, подав суду додаткове заперечення до відзиву від 06.08.2012р. за вих.№583, згідно якого повідомив таке.
Згідно ст.6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.
Вказує, що ТОВ „Лотівка Еліт" зверталось до Славутської райдержадміністрації із клопотанням вих.№584 від 25.08.2011 р. (копія додається) щодо незаконного посіву та збору врожаю ФГ „Перлина Полісся" на орендованих позивачем земельних ділянок та просило розглянуте це клопотання на відповідній комісії та встановити і затвердити розмір збитків нанесених відповідачем.
Вказує, що товариство повторно звернулось до Славутської райдержадміністрації із клопотанням про виїзд відповідної комісії та визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем.
Відповідач стверджує, що користувався земельними ділянками щодо яких виник спір у даній справі на підставі договору оренди від 15.04.2011р. із Славутської райдержадміністрацією.
Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Згідно зі статтями 18, 20 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди набирає чинності після проведення державної реєстрації.
Договір оренди землі, на який посилається Відповідач незареєстрований відповідно до вище викладених вимог.
Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним (аналогічної позиції дотримується судова палата у цивільних справах Верховного суду України у своєму рішенні від 13.01.2010 р. „Про визнання недійсним договору оренди землі".
Вказує, що господарським судом Хмельницької області в рішенні від 14.12.2011 р. по справі №11/18/5025/1645/11, встановлено, що самим розпорядженням №337-р та відповідно і договором не визначено, які саме невитребувані та не переоформлені земельні частки (паї), їх номери, місце розташування передані на умовах короткострокової оренди ФГ „Перлина Полісся". А, тому законних підстав у відповідача користуватися земельними ділянками, власники яких заключний договори оренди із ТОВ „Лотівка Еліт", не було.
Зазначає, що 26.05.2011р. завідуючим сектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Славутському районі Хмельницької області Гарбаром О.В. та державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Грищуком В.О. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ „Лотівка Еліт" та складено відповідний Акт перевірки вимог земельного законодавства від 26.05.2011 р.
За результатами перевірки було встановлено, що ТОВ „Лотівка Еліт" самовільно використовує 71,00 га невитребуваних паїв на території Великоскнитської сільської ради ФГ „Перлина Полісся" використовує 361,00 га згідно із договором, укладеним із райдержадміністрацією 15.04.2011 р.
В подальшому, 05.09.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Славутському районі Шитманюком М.П. за результатами перевірки ТОВ „Лотівка Еліт" складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на підставі якого був встановлений факт допущення з боку позивача порушень земельного законодавства, а саме: не звільнено земельні ділянки зайняті посівами сої. загальною площею 30.97 га на масиві №1; масив №2 самовільно зайнято посівами кукурудзи, загальною площею 11,19 га; масив №3 звільнено.
Повідомив суд, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року по справі №2270/11632/11 визнано неправомірними дії управління Держкомзему у Славутському районі щодо складання акту дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2011 року без участі представника ТОВ „Лотівка-Еліт" та свідків: визнано неправомірними дії управління Держкомзему у Славутському районі щодо включення до акту дотримання вимог земельного законодавства від 26,05,2011 року відомостей про самовільне зайняття товариством з обмеженою відповідальністю „Лотівка-Еліт" невитребуваних земельних часток (паїв) площею 71 га. Постанова набрала законної сили.
Посилається на те, що згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідач у відзиві на позов, його представники у судовому засіданні проти позову заперечують зазначаючи, що позивач посилаючись на вимоги чинного законодавства України наголошує в позовній заяві на...право витребування орендованої земельної ділянки з будь-якого незаконного володіння та користування і вимагати усунення перешкод в користуванні нею, відшкодування шкоди, але не використовує таке право відповідно до чинного законодавства.
Позивач повинен був діяти відповідно вимогам розділу II ГПК України, ст.156 Земельного кодексу України та ст.27 Закону України „Про оренду землі". Позивачу, як орендареві по договорам оренди, забезпечуються захист його прав на орендовані земельні ділянки загальною площею 89,6 га (площа яку позивач отримав в оренду від громадян-власників земельних часток (паїв), (додаток № 2 до позовної заяви) з будь-якого незаконного володіння та користування і вимагати усунення перешкод в користуванні ними при виявленні таких фактів весною 2011 року.
Позивач для захисту своїх порушених прав повинен був звернутись в момент виявлення ним звернутись з претензією до самого порушника його прав (розділ II „Досудове врегулювання господарських спорів" ГПК України), або з листом до органів влади відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, (надалі по тексту Порядок). Але-цього ним своєчасно не було зроблено. Позивач звертається до суду лише через півтора роки та використовує свій надуманий порядок усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом складання, на свій розсуд, сумнівних актів фіксування самовільного посіву та збору врожаю ячменю на земельних ділянок на території Великоскнитської сільської ради, за межами населеного пункту, зміст і порядок складання якого суперечить вимогам Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів.
Вказує, що 12.09.2011 р. за зверненням директора ТОВ „Лотівка-Еліт" до Славутського РВ УМВСУ в Хмельницькій області, працівниками сектору ДСБЕЗ Славутського РВ УМВСУ проводилась перевірка щодо можливо самовільного захоплення земельних ділянок на спірних масивах посадовими особами ФГ „Перлина полісся". За результатами перевірки, враховуючи той факт, що відносини, які виникли між ТОВ „Лотівка-Еліт" та ФГ „Перлина Полісся" носять цивільно-правовий характер та можуть бути вирішені в судовому порядку, на підставі п.6 ст.6 та ст.97, 99, 99-1 КПК України було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ФГ „Перлина Полісся" в зв'язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину передбаченого ст. 197-1 КК України.
Пізніше позивачем подавався позов до Славутської райдержадміністрації та до ФГ „Перлина Полісся" про визнання не дійсним договору оренди від 15.04.2011 р., укладеного між Славутською РДА та ФГ „Перлина Полісся" про скасування розпорядження голови Славутської РДА від 14.04.2011 р. № 337-р „Про надання ФГ „Перлина Полісся" в короткострокове користування на умовах оренди земельних ділянок на території Великоскнитської сільської ради за межами населених пунктів". В результаті розгляду справи №11/18/5025/1645/11 Господарським судом Хмельницької області прийнято рішення про відмову в задоволені позову ТОВ „Лотівка-Еліт".
Разом з тим директором ФГ „Перлина Полісся" направлялись листи в правоохоронні органи щодо встановлення фактів самовільного використання спірних земельних ділянок на зазначених позивачем масивах. Інспекторами Держінспекції управління Держкомзему у Славутському районні встановлені факти самовільного використовування земельних ділянок на загальну площу 416,37 га. За встановленими фактами самовільного використовування земельних ділянок проводиться перевірка Славутською міжрайонною прокуратурою.
Враховуючи викладене, ФГ „Перлина Полісся" вважає доводи позивача необґрунтованими, а вимоги про стягнення надуманих позивачем збитків безпідставними, тому в позові просить відмовити.
Представники відповідача в засідання суду 21.08.2012р. прибули, проти позову заперечили із підстав, викладених у відзиві.
Представник третьої особи-1 (ТОВ „Серединецьке") в засідання суду не з'явився, проте на адресу суду товариством направлено письмове пояснення від 01.08.2012р. №338-1, згідно якого повідомлено, що було укладено договір №01/07-10/У-1 на надання послуг у сільськогосподарському товаровиробництві, по якому ТОВ „Серединецьке" зобов'язувалось надати послуги по виконанню сільськогосподарських робіт на території Шепетівського та Славутського районів.
В жовтні, листопаді ТОВ „Серединецьке" на території Великоскнитської сільської ради Славутського району надавало такі послуги:
- звичайна оранка: на площі 50,00 га на полі № 20307, масиві №26 (нумерація ТОВ „Лотівка Еліт");
- ріперування: на площі 27,00 га на полі № 20306, масив №27 (25,00 га) та масив №28 (2,00 га); мульчування: на площі 155 га - на полі №20306 (масив № 27 на площі 25,00 га та масив №28 на площі 42,00 га), на полі №20307 (масив №26 на площі 50,00 га та масив №29 на площі 38,00 га);
- розкидання мінеральних добрив: на площі 202,00 га на полях №20306 та №20307.
Повідомив, що ТОВ „Лотівка Еліт" повністю розрахувалося за своїми зобов'язаннями згідно із вище вказаним договором.
На підтвердження подав копії договору від 01.07.2010р., довідки №АБ №300908, свідоцтва від 23.09.2004р., які оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.
Представник третьої особи-2 (СК „Улашанівський") в засідання суду не з'явився, надав суду письмове пояснення від 02.08.2012р. №573, згідно якого повідомив, що дійсно, СГК „Улашанівський" восени 2010 року надавав послуги по виконанню с/г робіт ТОВ „Лотівка Еліт" на території Славутського району Хмельницької області на підставі договору підставі договору про надання послуг №28/10/10-ПТ від 28 жовтня 2010 року. Роботи проводились трактором марки „Джон Дір-8420" та плугом марки „Кун менеджер 8 корпусів".
Всього СГК „Улашанівський" надав послуги (оранка) на площі 360,00 га на території Великоскнитської сільської ради Славутського району, з розрахунку 160,00 за 1 га площі. Вказує, що ТОВ „Лотівка Еліт" у своїй позовній заяві СГК „Улашанівський" дійсно надав послуги (наказ) на полях №20306 та №20307 (згідно нумерації ТОВ „Лотівка Еліт") на площі 127,00 га. На масиві №29 було виорано 52,00 га, на масиві №28 було виорано 75,00 га.
ТОВ „Лотівка Еліт" повністю розрахувалося з СГК „Улашанівський", що підтверджується підписаним актом приймання передачі робіт від 23.11.2010 року, випискою банку.
Третя особа-3 (ТОВ „Городище-Агро") в письмових поясненнях повідомила, що на виконання договору купівлі-продажу №1/26-10/10-3 від 26.10.2010 р. ТОВ „Лотівка Еліт" придбало у ТОВ „Городище-Агро" діамофосу в кількості 4878,59 тонн за ціною 4600,00 грн., (з ПДВ) за 1 т. Відповідно до договору купівлі-продажу №1-Л від 31.08.2010 р. ТОВ „Лотівка Еліт" придбало у ТОВ „Городище-Агро" карбомід в кількості 2225, 52 тонни за ціною 3 050,00 грн. (з ПДВ) за 1 т. Боргів у ТОВ „Лотівка Еліт" перед ТОВ „Городище-Агро" немає, ТОВ „Лотівка Еліт" повністю розрахувалося за отримані добрива згідно із вище вказаними договорами купівлі-продажу.
Представник третьої особи-1 (на стороні відповідача) - Управління Держкомзему України в Славутському районні в засідання суду прибув, надав письмові пояснення від 10.08.2012р., згідно яких повідомив, що в травні 2011 р. за дорученням Славутської міжрайонної прокуратури були здійснені перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земель запасу, резервного фонду та не витребуваних паїв на території Великоскнитської сільської ради. На підтвердження подано матеріали перевірки на 15-ти аркушах.
Вказані матеріали оглянуті судом, їх копії долучені до справи.
Представник третьої особи-2 (на стороні відповідача) - Державної інспекції сільського господарства у Хмельницької області подав суду письмове пояснення від 13.08.2012р. №1187, згідно якого повідомив, що повноваження державного контролю за використанням та охороною земель надані територіальним органам Державної інспекції сільського господарства України Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", який набув чинності 21 березня 2012р.
Вказав на те, що Держсільгоспінспекцією в Хмельницькій області на даний час перевірки ТОВ „Лотівка-Еліт", с. Лотівка, Шепетівського району та ФГ „Перлина Полісся" с. Великий Скнит, Славутського району не здійснювались. На підтвердження надав суду копію Свідоцтва про державну реєстрацію Держсільгоспіспекції в Хмельницькій області, копії довідки про включення до ЄДРПОУ. Дані документи огляну судом та долучені до матеріалів справи.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Лотівка Еліт" с. Лотівка Шепетівський район як юридична особа зареєстроване Шепетівською райдержадміністрацією 29.09.2003р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №679499 серія А00, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно статистичної довідки №300675 серія АБ.
Фермерське господарство „Перлина Полісся" як юридична особа зареєстрована Славутської райдержадміністрацією 26.05.2005р. згідно виданого свідоцтва про державну реєстрацію №219102 серія А00, значиться в ЄДР як юридична особа згідно статдовідки №343237 серія АБ від 23.03.2011р.
14.04.2011р. за розпорядженням голови Славутської райдержадміністрації №337-р було вирішено: 1) надати ФГ „Перлина Полісся" в короткострокове користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 11 місяців до моменту витребування сертифікатів на право на земельну частку (пай) їх власниками, а також отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку та виділення - земельної частки (паю) в натурі або укладання власниками земельної частки лаю) договору оренди, земельні ділянки на території Великоскнитської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 361,0 га, у тому числі невитребувані земельні частки (паї) та земельні частки (паї), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду, загальною кількістю 180 шт. та площею 361,0 га;
2) встановити плату за оренду невитребуваних земельних часток (паїв) та земельних часток (паїв), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду, загальною площею 361,0 га у розмірі 3 % від вартості земельної частки (паю) на території Великоскнитської сільської ради, що становить 113439,55 грн. за 11 місяців згідно розрахунку.
3) рекомендувати голові ФГ „Перлина Полісся" Кривошиї О.З. в місячний термін від дати прийняття розпорядження укласти договір оренди земельної ділянки, до використання земельних ділянок приступити після укладення договору оренди.
На виконання вимог вказаного розпорядження, 15.04.2012р. між Славутською районною державною м. Славута (орендодавець) та ФГ „Перлина Полісся" с. Великий Скнит Славутського району (орендар) було укладено договір оренди земель, зайнятих під проектними дорогами в розпайованих масивах, не витребуваних земельних часток (паїв), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду.
Згідно п.п.1.1 даного договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, зайняті під проектними дорогами в розпайованих масивах, не витребуваних земельних часток (паїв) та земельних часток (паїв), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (далі - земельні ділянки або об'єкт оренди) які знаходяться на території Великоскнитської сільської ради за межами населеного пункту.
П.п.2.1-2.3 договору зазначено, що в оренду передаються земельні ділянки в кількості 180 не витребуваних часток (паїв), загальною площею 361,0 га, у тому числі: не витребувані земельні частки (паї), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду загальною площею 361,0 га. На земельних ділянках не знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не проводилась.
Вказаним договором передбачено, що останній укладено на 11 місяців. У разі витребування сертифікатів на право на земельну частку (пай) їх власниками, а також отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку та виділення земельної частки в натуру або укладання власниками земельної частки (паю) договору оренди, даний договір втрачає чинність в частині відповідних площ земельних ділянок. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та за 11 місяців становить 113 439,55 грн., що складає щомісячно 10 312,69 грн. та вноситься орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок Великоскнитської сільської ради.
Згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди від 15.04.2011р. (додаток до договору оренди б/н від 15.04.2011р.), підписаного представниками орендодавця та орендаря, скріплені печатками, сторони передбачили, що орендодавець передав, а орендар прийняв земельні ділянки загальною площею 361,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоснитської сільської ради за межами населеного пункту терміном на 11 місяців.
В матеріалах справи наявні типові договори оренди землі, укладені між орендарем -ТОВ „Лотівка Еліт" та орендодавцями (громадянами), відповідно до змісту яких орендодавці надають, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Великоскнитської сільської ради Славутського району Хмельницької області:
- по договору оренди від 26.02.2007р. орендодавцем Мосійчук (Зубарська) Р.В. передано в оренду 2,41 га землі; по договору оренди від 23.02.2007р. орендодавцем Шахнюк А.Г. передано в оренду 2,41 га землі; по договору оренди від 22.02.2007р. орендодавцем Шуль М.О. передано в оренду 2,41 га землі; по договору оренди від 23.02.2007р. орендодавцем Шевчук Н.Р. передано в оренду 1,75 га землі; по договору оренди від 22.02.2007р. орендодавцем Шахнюк О.В. передано в оренду 3,45 га землі; по договору оренди від 23.02.2007р. орендодавцем Шевчук В.К. передано в оренду 1,86 га землі; по договору оренди від 25.02.2007р. орендодавцем Несен Ю.М. передано в оренду 1,76 га землі; по договору оренди від 25.02.2007р. орендодавцем Несен В.Є. передано в оренду 1,76 га землі; по договору оренди від 07.03.2007р. орендодавцем Несен Н.Г. передано в оренду 3,45 га землі; по договору оренди від 23.02.2007р. орендодавцем Шахнюк Л.Х. передано в оренду 2,41 га землі; по договору оренди від 24.02.2007р. орендодавцем Матвійчук Г.П. передано в оренду 3,45 га землі; по договору оренди від 25.02.2007р. орендодавцем Вознюк М.Н. передано в оренду 2,41 га землів.
Згідно із п.8 вказаних договорів, останні укладені строком на три роки. При цьому сторони встановили, що у випадку неналежного виконання орендарем умов договору, термін йог дії продовжується на 7 років і не потребує внесення до нього змін чи переукладення даного договору на новий термін. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення йог на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
28.10.2010р. між ТОВ „Лотівка Еліт" як замовником та СК „Улашанівський" як виконавцем було укладено договір по надання послуг №28/10/10-ПТ, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги по виконанню сільськогосподарських робіт на площах, вказаних замовником, в об'ємах та на умовах, вказаних у цьому договорі, а замовник зобов'язується прийняти дані роботи та оплатити вартість послуг виконавця в порядку та на умовах, вказаних у даному договорі.
Згідно акта приймання-передачі №2 від 23.1.2010р. СГК „Улашанівський" як виконавець надав послуги по оранці на площі 360,00 га на території Великоскнитської сільської ради Славутського району, з розрахунку 160,00 за 1 га площі, на суму 48 960,00 грн., а ТОВ „Лотівка Еліт" як замовник прийняв вказані роботи та оплату, що підтверджується банківською випискою від 12.01.2011р.
Між ТОВ „Лотівка Еліт" як покупцем та ТОВ „Городище-Агро" як продавцем були укладені договори купівлі-продажу від 31.08.2010р. від 26.10.2010р. були підписані договора купівлі-продажу, відповідно до яких продавець провів поставки покупцю товар (мінеральні добрива), що підтверджено видатковими накладними №465 від 31.08.2010р. на суму 7 698 011,00 грн. та №805 від 30.11.2010р.
01.07.2010р. між ТОВ „Лотівка Еліт" як замовник та ТОВ „Серединецьке" як виконавцем було укладено договір №01/07-10/У-1 в сільськогосподарському товаровиробництві, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуг по виконанню сільськогосподарських робіт на площах, вказаних замовником, а замовник зобов'язується прийняти дані роботи та оплатити вартість послуг виконавця по їх наданню в умовах та в порядку, вказаних у цьому договорі (п.п.1.1 договору).
26.05.2011р. завідуючим сектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Славутському районі Хмельницької області та державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ „Лотівка Еліт" та складено відповідний Акт перевірки вимог земельного законодавства, яким встановлено самовільне використання ТОВ „Лотівка Еліт" 71,00 га не витребуваних паїв на території Великоскнитської сільської ради.
Згідно із актом від 05.09.2011р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним держінспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління Держкомзему у Славутському районі, зазначено про допущені порушення земельного законодавства ТОВ „Готівка Еліт", а саме: не звільнено земельні ділянки зайняті, зайняті посівами сої загальною площею 30,97 га на масиві №1 , масив №2 самовільно зайнятий посівами кукурудзи .
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі №2270/11632/11 було визнано неправомірними дії управління Держкомзему у Славутському районі щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.09.2011р.
Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 14.12.2011р. по справі №11/18/5025/1645/11 у позові ТОВ „Лотівка-Еліт" с. Лотівка Шепетівського району до Славутської районної державної адміністрації м. Славута, до ФГ „Перлина Полісся" с.Великий Скнит Славутського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Великоскнитської сільської ради с. Великий Скнит Славутського району про визнання недійсним договору оренди землі від 15 квітня 2011 року, укладеного між Славутською районною державною адміністрацією та ФГ „Перлина Полісся" с. Великий Скнит Славутського району, скасування розпорядження голови Славутської районної державної адміністрації від 14.04.2011 року № 337-р „Про надання ФГ „Перлина Полісся" в короткострокове користування на умовах оренди земельних ділянок на території Великоскнитської сільської ради за межами населених пунктів", було відмовлено.
Позивач, посилаючись на вимоги ч.2 ст.22 ЦК України, просить стягнути з відповідача збитки в сумі 315 264,93 грн. як додаткові витрати, які зазнав позивач внаслідок порушення з боку відповідача, згідно поданих розрахунків суми завданих збитків.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке:
Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення з відповідача суми 315 264,93 грн. позивач вважає порушення відповідачем вимог земельного законодавства щодо права орендаря використовувати надану в оренду земельну ділянку відповідно до укладених договорів.
При цьому, позивач посилається на вимоги ч.2 ст.22 ЦК України, вважає витрачені ним кошти в сумі 315 264,93 грн. збитками, які зазнав позивач внаслідок порушення з боку відповідача.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.
Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога позивача стягнути з відповідача 315 264,93 грн. збитків.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Чинним законодавством, статтею 224 ЦК України передбачено відшкодування збитків, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Положеннями ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) шкоди;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи. (п.6 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (із змінами та доповненнями).
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Шкода -це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Принцип повної компенсації завданої шкоди означає також, що, хоча відшкодуванню підлягають будь-які матеріальні втрати потерпілої сторони, відшкодування збитків, втім, не повинно її збагачувати.
В підтвердження розміру збитків позивач надав суду розрахунки, які досліджені судом, виходячи із яких слідує, що сума нарахованих позивачем збитків в розмірі 315 264,93 грн. складається із наступних сум (витрат):
1) 34 279,33 грн. вартості послуг, наданих позивачу ТОВ „Серединецьке" згідно укладеного договору №01/07-10/У-1 від 01.07.2010р.;
2) 5 241,60 грн. вартості послуг по оранці, наданих позивачу СК „Улашанівський" згідно укладеного договору про надання послуг №28/10/10-ПТ від 28.10.2010р.;
3) 275 744,00 грн. вартості мінеральних добрив, придбаних позивачем у ТОВ „Городище-Агро" згідно договорів купівлі-продажу від 31.08.2010р. та від 26.10.2010р. №1/26-10/10-3.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами по вказаних договорах, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договору поставки та договору про надання послуг.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши подані позивачем докази в обгрунтування наданих доводів щодо стягнення сум збитків, суд вважає, що останні не є збитками в розмінні ст.ст.22, 224 ЦК України.
Стосовно укладених договорів, згідно яких позивач проводив оплату вартості послуг (товару) на загальну суму 315 264,93 грн., то у суду відсутні підстави вважати їх недійсним, неукладеними тощо.
Щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, про самовільне зайняття відповідачем - ФГ „Перлина Полісся" земельних ділянок (масивів), які фактично орендуються позивачем згідно укладених договорів оренди з пайовиками (громадянами), судом до уваги приймається таке.
Згідно ст.1 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.198р. №161-ХІV передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що ФГ „Перлина Полісся" орендує земельну ділянку згідно розпорядження голови Славутської райдержадміністрації від 14.04.2011р. №337-р, яким було вирішено: надати ФГ „Перлина Полісся" в короткострокове користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 11 місяців до моменту витребування сертифікатів на право на земельну частку (пай) їх власниками, а також отримання власниками державних актів на право власності на земельну ділянку та виділення - земельної частки (паю) в натурі або укладання власниками земельної частки лаю) договору оренди, земельні ділянки на території Великоскнитської сільської ради за межами населених пунктів загальною площею 361,0 га, у тому числі невитребувані земельні частки (паї) та земельні частки (паї), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду, загальною кількістю 180 шт. та площею 361,0 га.
При цьому, на виконання вимог вказаного розпорядження, 15.04.2012р. між Славутською районною державною м. Славута (орендодавець) та ФГ „Перлина Полісся" с. Великий Скнит Славутського району (орендар) було укладено договір оренди земель, зайнятих під проектними дорогами в розпайованих масивах, не витребуваних земельних часток (паїв), власники яких не виділили частку (пай) в натурі та не передали в оренду.
Тому, доводи позивача про самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, належними та допустимими доказами не підтверджено. Суду також не було подано доказів, які б підтверджували фактичне зайняття відповідачем земельних ділянок, які орендувались позивачем згідно договорів оренди із громадянами (пайовиками), як от акти перевірок держінспекцій тощо.
Відтак, позивачем не доведено, не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності в діях відповідача складу правопорушення, що могла б бути підставою для настання цивільно-правової відповідальності -стягнення завданих збитків.
Судом також приймається до уваги, що згідно ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно із п.16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 16.04.2004р. №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК України, статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.
Розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних, бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, або до повернення самовільно зайнятої ділянки.
Відповідно, доказів, які підтверджували заподіяння збитків позивачу внаслідок спричинених відповідачем дій, виходячи із змісту ст.156 ЗК України та вимог Постанови Пленуму ВС України №7, суд не подано.
За приписами ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).
При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зважаючи на вищенаведене в сукупності, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог із врахуванням доводів та заперечень учасників судового розгляду, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування збитків в розмірі 315 264,93 грн. заявлені безпідставно, тому не підлягають задоволенню. Відтак, у позові необхідно відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача в зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст.ст.12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Лотівка-Еліт", с. Лотівка Шепетівського району за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Серединецьке", с.Мокіївці Шепетівського району; 2) Сільськогосподарського кооперативу „Улашанівський", с. Улашанівка Славутського району; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю „Городище-Агро", с. Мокіївці Шепетівського району; до Фермерського господарства „ Перлина Полісся", с. Великий Скнит Славутського району за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Управління Держкомзему України в Славутському районні, м. Славута; 2) Державної інспекції сільського господарства у Хмельницької області, м. Хмельницький про стягнення 315 264,93 грн. збитків відмовити.
Повне рішення підписане 23.08.2012р.
Суддя В.В. Магера
Віддруковано 5 прим.:
1 - до матеріалів справи;
2 - ТОВ „Серединецьке", с.Мокіївці, Шепетівського району - простою кореспонд.;
3 - СК „Улашанівський", с.Улашанівка, вул.Чапаєва,1, Славутського району -простою кореспонд.;
4 - ТОВ „Городище-Агро", с. Мокіївці, Шепетівського району - простою кореспонд.;
5 - Держінспекції сільського господарства у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Примакова, 9) простою кореспонд.