79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.08.12 Справа№ 5015/2530/12
За позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави -уповноваженого органу - Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Державного житлово-комунального підприємства державного концерну „ЛОРТА", м. Львів
про: стягнення 56 399,52 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
Представники:
Від прокуратури Копишинська О.В. -прокурор
від позивача Охріменко В.В. -начальник юридичного відділу (довіреність № 1 від 03.01.2012 р.)
від відповідача Грабінський І.Г. -директор
Представникам прокуратури та сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави -уповноваженого органу -Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державного житлово-комунального підприємства державного концерну „ЛОРТА", м. Львів про стягнення 56 399,52 грн., з яких: 54 277,14 грн. -основний борг, 1 601,41 грн. -пеня, 204,76 грн. -інфляційні втрати та 316,21 грн. -3% річних.
Ухвалою суду від 21.06.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2012 року.
16.07.2012 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання з проханням не стягувати пеню у зв'язку з важким фінансовим становищем.
Ухвалою суду від 17.07.2012 року розгляд справи відкладався до 07.08.2012 року.
Представник прокуратури в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, клопотання про не стягнення пені підтримав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
01.10.2002 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 2093 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір).
Згідно умов договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідачем доказів невиконання позивачем своїх зобов'язань по договору щодо поставки теплової енергії суду не подано.
Відповідно до п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.3. договору передбачено, що Покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.
Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконував, внаслідок чого у нього за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 54 277,14 грн.
Згідно п. 7.2.3. договору Покупець (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано пеню у розмірі 1 601,41 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стяненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи клопотання відповідача та його важке фінансове становище, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до суми у розмірі 800,71 грн.
Крім того відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог відповідачу нараховано, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 204,76 грн. та 3% річних у розмірі 316,21 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем у встановленому порядку проти позовних вимог не заперечено.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.
Судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України покласти на відповідача повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Судові витрати покласти на відповідача повністю.
3. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну „ЛОРТА", м. Львів, вул. Каховська, 35 (р/р 2600801039119 у ЗВП ЛФ АТ „Кредит Банк Україна", МФО 325365, код ЄДРПОУ 22375887) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а (р/р 26001709049713 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20784943) 54 277 грн. 14 коп. основного боргу, 800 грн. 71 коп. пені, 204 грн. 76 коп. інфляційних втрат та 316 грн. 21 коп. -3% річних.
4. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну „ЛОРТА", м. Львів, вул. Каховська, 35 (р/р 2600801039119 у ЗВП ЛФ АТ „Кредит Банк Україна", МФО 325365, код ЄДРПОУ 22375887) в дохід державного бюджету 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
6. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.08.2012 р.
Суддя Деркач Ю.Б.