79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.08.12 Справа№ 5015/2702/12
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів", м.Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатпромарматура", м.Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Київ
про: звернення стягнення на заставлене майно на суму 681 946,42 грн.
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: Ніштук Т.Я.- начальник відділу проблемних активів (довіреність від 09.06.2010 року)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні 16.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позов подано Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів" (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатпромарматура" (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (м. Київ) про звернення стягнення на заставлене майно на суму 681 946,42 грн.
Ухвалою суду від 05.07.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2012 р.
Ухвалою суду від 05.07.2012 р. до участі у справі було залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
В судові засідання представник позивача явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, вимоги ухвали суду від 05.07.2012 р. виконав повністю.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №790240323041 2.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача явку повноважного представника в судові засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, з клопотаннями та заявами до суду не зверталась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №0304802443314.
Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно кредитного договору № 1143 від 20 листопада 2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (переіменованим у Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк") в особі в.о. керуючого філією „Відділення Промінвестбанку в м. Львів" та ОСОБА_1, останньому було надано кредит на суму 500 000,00 грн., під 15,5 % річних за користування кредитним коштами, терміном повернення - 18 листопада 2027 року, на споживчі цілі.
Згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 20 листопада 2007 року за реєстраційним № 4830, Іпотекодавцем (відповідачем) в іпотеку банку передано корпус № 2а (сушильня піску), позначений на плані літ. «Р-1», та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - загальною площею 1036,2 кв. м. вартістю 1 000 000, 00 грн. в забезпечення повернення кредитних коштів згідно вищенаведеного кредитного договору.
У відповідності із п. 2.4. кредитного договору, погашення кредиту повинно здійснюватись щомісячно у відповідності із графіком (Додаток №1).
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору позичальник зобов'язувався сплатити банку проценти за користування кредитними коштами, розмір яких встановлюється банком та сплачується позичальнику у розмірі та у строки, передбачені цим договором.
Згідно п.2.3. кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним - 18 листопада 2027 р. У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.3. цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту та відсотків за ним.
У випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття. (п. 3.7. кредитного договору № 1143 від 20.11.2007р.).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та перерахував ОСОБА_1 500 000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку, яка знаходиться в матеріалах справи.
Третя особа зобов'язувалася своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, суми неустойки в порядку передбаченому кредитним договором (п. 5.2 Договору).
З метою забезпечення вимог позивача, між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір від 20.11.2007 року.
За іпотечним договором від 20.11.2007р. банку передано в іпотеку нерухоме майно: корпус № 2а (сушильня піску), позначений на плані літерою „Р-1" загальною площею 1036,2 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_1.
В силу положень ст. 3 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно норм Закону України „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ст.12 Закону). Крім того, згідно ст. 35 Закону у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 5.3.2. Кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплату в повному обсязі заборгованості за кредитом, нарахованими відсотками, а також суму штрафних санкцій у разі: прострочення позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць. Так, в п. 3.1.5. Договору іпотеки зазначено, що у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору.
В разі, коли в момент настання терміну виконання боржником будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання боржником виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченим цим договором, іпотекодержатель отримає право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.5 цього договору.(п. 2.1.9. договору іпотеки).
Відповідно до п. 5.1. іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, зокрема, у наступному випадку:
- незалежно від настання строку виконання боржником будь-яких зобов'язань за кредитним договором- при виникненні підстав, вказаних у п.3.1.5. цього договору.
За умови невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від боржника дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору.(п.3.1.5 даного договору)
Приписами ст. 33 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Оскільки третя особа не виконала умов Кредитного договору, банк 13 жовтня 2009 року за № 09-569 та № 09-570 направив відповідачеві та третій особі іпотечні вимоги, які залишені без відповіді.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок невиконання третьою особою своїх договірних зобов'язань за кредитним договором, у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка на час звернення до суду становить 681 946,42 грн., з яких: 472 389,79 грн.- заборгованість по кредиту, з них 80 809,79 - прострочена заборгованість по кредиту; прострочені відсотки -181 850,64 грн.
Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій, а у відповідності до ст.229 учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до п. 1. ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У відповідності до ст. 11 Закону України „Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Пунктом 5.1 іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію також незалежно від настання строку виконання боржником будь -яких зобов'язань за кредитним договором -при ліквідації чи реорганізації у будь -який спосіб іпотекодавця, порушенні відносно останнього справи про банкрутство.
04.05.2012 р. господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №5015/1763/12 про банкрутство ВАТ „Прикарпатпромарматура".
Зважаючи на викладене, іпотекодержатель набув право звернення стягнення на заставлене майно.
Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України „Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України „Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Заборгованість по кредитному договору №1143 від 20.11.2007 р. на день пред'явлення позову та розгляду справи судом не погашена, доказів зворотнього відповідачем та третьою особою не надано.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язАнь" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, розрахунок суми пені за несвоєчасне повернення кредиту, несвоєчасну сплату процентів з користування кредитом відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам кредитного договору, відтак суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в розмірі 27 705,99 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Звернути стягнення:
- на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.11.2007 року, реєстраційний № 4830, укладеним Акціонерним комерційним промислово -інвестиційним банком з Відкритим акціонерним товариством „Прикарпатпромарматура" (адреса: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 176, ідентифікаційний код 00218319), а саме:
корпус № 2а (сушильня піску), позначений на плані літ. „Р-1", що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького,176- загальною площею 1036,2 кв.м.
для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (м. Київ, пр. Шевченка, 12) в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів" (79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 2, ідентифікаційний код 09325637) за кредитним договором № 1143 від 20.11.2007 року в сумі 681 946,42 гривень в т.ч.:
- сума кредиту в розмірі 472 389,79 гривень, з неї прострочена - 80 809,79 грн.
- відсотки за користування кредитними коштами 181 850,64 гривні;
- пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 27 705,99 гривень.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором від 20.11.2007 р. шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу, визначеною в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатпромарматура" (адреса: 79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 176, ідентифікаційний код 00218319) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (м. Київ, пр. Шевченка, 12) в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів" (79007, м. Львів, вул. Гнатюка, 2, ідентифікаційний код 09325637) 13 638,93 грн. судового збору.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 21.08.2012 р.
Суддя Король М.Р.