04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
22.08.2012 № 5011-54/3449-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
за участю представників:
від позивача: Новіцький А.О. - дов. №669-12 від 20.12.2011
від відповідача: Цимбалюк І.В. - дов. №382 від 22.03.2012
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа"
на рішення господарського суду міста Києва
від 27.04.2012 (суддя Шкурдова Л.М.)
у справі №5011-54/3449-2012
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Альянс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг"
про стягнення 106338,73 грн.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю „Альянс Україна" (надалі - ТзДВ „Альянс Україна", позивач) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа" (надалі - ТОВ „Основа", відповідач) 106338,73 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 у справі №5011-54/3449-2012 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 106338,73 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 2126,77 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ „Основа" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 у справі №5011-54/3449-2012, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права; винесене без глибокого аналізу всіх обставин, що мають значення для справи; неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; не досліджувались повною мірою та не оцінювались надані позивачем докази; висновки, викладені у рішенні не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Зокрема апелянт стверджує, що незважаючи на те, що вигодонабувачем по генеральному договору добровільного страхування транспортних засобів №05-206/06 від 02.04.2006 є Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг", страхування (оплата страхових платежів) здійснювалося за рахунок лізингових платежів ТОВ „Основа". Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про залучення ТОВ „Ласка Лізинг" в якості третьої особи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" (надалі - ТОВ „Ласка Лізинг", третя особа).
Представники третьої особи у судове засідання не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
25.11.2005 між ТОВ „Ласка Лізинг" як лізингодавцем та ТОВ „Основа" як лізингоотримувачем укладено договір фінансового лізингу №123/11/2005, відповідно до п.1.1 якого лізингодавець зобов'язався придбати у свою власність транспортний засіб відповідно до встановленої лізингоотримувачем специфікації продавця (вантажний автомобіль MAN) та передати його без надання послуг з управління та технічної експлуатації лізингоотримувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоотримувач зобов'язується прийняти його на умовах даного договору.
Пунктом 3.8 договору фінансового лізингу №123/11/2005 від 25.11.2005 передбачено, що з моменту підписання акту приймання-передачі та протягом усього часу дії даного договору відповідальність за збереження майна, а також ризики, пов'язані з усіма видами майнової шкоди, в тому числі із його випадковою втратою, пошкодженням, викраденням, псуванням, конфіскацією та помилками, допущеними при експлуатації несе лізингоотримувач.
Згідно п. 10.1 договору фінансового лізингу №123/11/2005 від 25.11.2005, протягом всього строку дії договору лізингодавець страхує майно (вигодонабувачем за всіма ризиками є лізингодавець) у страховій компанії за вибором лізингодавця.
03.04.2006 між ТзДВ „Альянс Україна" та ТОВ „Ласка Лізинг" укладено генеральний договір страхування №05-206/06, на підставі якого 27.04.2008 видано страхове свідоцтво №05-206/06-45, за яким позивачем застраховані майнові інтереси ТОВ „Ласка Лізинг", як страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля MAN, державний реєстраційний номер АА 6010 ВК.
20.11.2008 о 09 год. 20 хв. на пров. Заводському у місті Києві, трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля „КАМАЗ", державний реєстраційний номер 20447 КА, який належить ТОВ „Основа", під керуванням Василенка М.О., та автомобіля MAN, державний реєстраційний номер АА 6010 ВК, який на момент ДТП належав ТОВ „Ласка Лізинг", під керуванням Деруна О.І, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 14.01.2009 у справі №3-142/09 встановлено порушення Василенком М.О. п. 10.9 Правил дорожнього руху, Василенка М.О. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту №1249/12/08 від 01.12.2008, складеного експертом-оцінювачем ТОВ „Сател Груп" Гастуляком Б.П., вартість відновлювального ремонту автомобіля MAN, державний реєстраційний номер АА 6010 ВК, складає 131328,73 грн.
На виконання умов генерального договору страхування №05-206/06 від 03.04.2006, на підставі заяви страхувальника, звіту №1249/12/08 від 01.12.2008, а також на підставі страхового акту №206-5719-0 від 24.12.2008 ТзДВ „Альянс Україна" виплатило своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 131328,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19830 від 26.12.2008.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України „Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно положень ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, №02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.
Винною особою у ДТП є водій Василенко М.О., що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 14.01.2009 у справі №3-142/09, власником автомобіля, яким спричинено шкоду, є ТОВ „Основа".
Василенко М.О. на момент ДТП перебував з відповідачем у трудових відносинах, що не заперечується останнім, таким чином саме ТОВ „Основа" є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю MAN, державний реєстраційний номер АА 6010 ВК, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Цивільно-правова відповідальність страхувальника (ТОВ „Основа") автомобіля „КАМАЗ", державний реєстраційний номер 20447 КА, яким завдано шкоду автомобілю MAN, державний реєстраційний номер АА 6010 ВК, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0742191 від 17.09.2008 застрахована у ЗАТ АСК „ІНГО Україна".
Згідно зазначеного полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 25500,00 грн., франшиза за цим полісом передбачена у розмірі 510,00 грн.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З огляду на те, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки „КАМАЗ", державний реєстраційний номер 20447 КА, застраховано ЗАТ АСК „ІНГО Україна", що підтверджується Полісом №ВС/0742191, ЗАТ АСК „ІНГО Україна" є відповідальною особою за шкоду, завдану позивачеві, у розмірі 24990,00 грн. в межах ліміту відповідальності за винятком франшизи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виставлено ТОВ „Основа" регресну вимогу від 04.11.2011 на суму 106338,73 грн. (131328,73 грн. - вартість відновлювального ремонту автомобіля MAN - 24990,00 грн. - страхове відшкодування за полісом №ВС/0742191 від 17.09.2008 = 106338,73 грн.), що підтверджується відповідною відміткою про отримання.
Доводи апелянта стосовно того, що страхування (оплата страхових платежів) автомобіля MAN, державний реєстраційний номер АА 6010 ВК, здійснювалося за рахунок лізингових платежів ТОВ „Основа", колегією суддів до уваги не береться, оскільки положеннями договору фінансового лізингу №123/11/2005 від 25.11.2005 передбачено, що протягом всього строку дії договору лізингодавець страхує майно у страховій компанії за вибором лізингодавця, а вигодонабувачем за всіма ризиками є лізингодавець.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Основа" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 27.04.2012 у справі №5011-54/3449-2012 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 у справі №5011-54/3449-2012 залишити без змін.
Матеріали справи №5011-54/3449-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.