88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
20.08.2012 Справа № 17/42
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу приватного підприємства „Інвестування.Приватний капітал", м. Ужгород на дії відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції (орган ДВС) при здійсненні виконавчого провадження за наказом від 06.09.2011р. про примусове виконання рішення господарського суду від 09.06.2010 р. у даній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика", смт. В.Бичків Закарпатської області (новий кредитор -приватне підприємство „Інвестування.Приватний капітал", м. Ужгород) до відкритого акціонерного товариства „Меблевий комбінат „Стрий", м. Стрий Львівської області (відповідач-1, боржник) та приватного підприємства „Воден", м. Ужгород (відповідач-2) про стягнення заборгованості на суму 170969,58 грн.,
за участю представників:
скаржника (стягувача) -Черепаня М.В., представник за довіреністю;
боржника -не з"явився;
органу ДВС -не з"явився
встановив:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.06.10 у справі №17/42 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика" (далі -ТОВ „Бичківська меблева фабрика") задоволено частково та присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства „Меблевий комбінат „Стрий", правонаступником якого є заявник (далі - ТДВ „Меблевий комбінат „Стрий") заборгованість на суму 168437,41 грн., включаючи основний борг, річні відсотки, інфляційні нарахування, пеню та у відшкодування судових витрат -1917,17 грн. Рішення набрало законної сили 10.08.10 з прийняттям постанови Львівського апеляційного господарського суду України, на його примусове виконання господарським судом Закарпатської області 16.12.10 видано наказ.
Ухвалою суду від 6.09.11 за заявою ПП „Інвестування. Приватний капітал" та на підставі договору уступки права вимоги укладеного останнім та ТОВ „Бичківська меблева фабрика" здійснено заміну кредитора (стягувача) у виконавчому проваджені щодо виконання вищезгаданого наказу від 16.12.10 - товариство з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика" на його правонаступника -ПП „Інвестування. Приватний капітал", наказ від 16.12.10 визнано таким, що не підлягає виконанню та видано новий наказ від 6.09.11 про примусове виконання рішення.
Органом ДВС 7.11.11 відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу, а постановою органу ДВС від 16.07.2012р. № 29685091 (оскаржувана постанова) виконавче провадження на користь ПП „Інвестування. Приватний капітал" закінчено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвала суду від 6.09.11 про заміну кредитора була переглянута за нововиявленими обставинами та скасована у межах справи № 5008/403/2012 (ухвала від 12.07.12), а виданий на її виконання наказ, щодо якого здійснювалося спірне виконавче провадження, визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Скарга, що розглядається, мотивована тим, що орган ДВС передчасно та неправомірно 16.07.12 закінчив виконавче провадження на підставі ухвали суду від 12.07.12, оскільки остання, на думку скаржника, не набрала законної сили і була 17.05.12 -у межах строку на апеляційне оскарження -оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Представник скаржника у судовому засіданні наполягає на задоволенні скарги з цих же мотивів.
Інші учасники судового процесу участі своїх уповноважених представників не забезпечили.
Орган ДВС письмово заперечує проти задоволення скарги, вважаючи свої дії законними та правомірними.
Вивчивши матеріали справи за скаргою стягувача - ПП „Інвестування. Приватний капітал", заперечення органу ДВС проти скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, суд, керуючись законом дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
При цьому суд виходив з наступного.
За змістом ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на наведені приписи законодавства та фактичні обставини справи, суд констатує, що орган ДВС правомірно закінчив оскаржуваною постановою виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду, оскільки останній визнаний судом у межах справи № 5008/403/2012 (ухвала від 12.07.12) таким, що не підлягає виконанню, та скасована ухвала, на виконання якої був виданий наказ.
Посилання скаржника на те, що ухвала суду від 12.07.12 не набрала законної сили, відтак не могла братися органом ДВС до уваги, судом не приймається з огляду на те, що ухвали господарського суду набирають чинності в день їх винесення судом.
Наведене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України викладеній в його інформаційному листі від 14.08.07 за № 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007року" (п. 29).
З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 49, 50 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні скарги приватного підприємства „Інвестування.Приватний капітал" на дії відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, включно з винесенням постанови від 16.07.2012 р. про закінчення виконавчого провадження.
Суддя Ушак І.Г.