"27" серпня 2012 р. Справа № 3/3/10
м.Миколаїв
За заявою (боржник) : Товариство з обмеженою відповідальністю «КанКом»
54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, 220, кв. 1
Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29
поштова адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14/1
Заінтересована особа: Корабельний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції
54052, м. Миколаїв, вул. Артема, 1-А
Про: роз'яснення судового рішення.
Суддя О.Г. Смородінова
Від заявника (боржника): Кандиба О.П. -директор; Лазаренко Р.М., за довіреністю;
Від стягувача: Мавродій О.А., за довіреністю;
Від заінтересованої особи: Сазонов Д.К. ,за довіреністю.
14.08.2012 року ТОВ «КанКом»(боржник) звернувся до господарського суду з заявою, в якій просить суд роз'яснити рішення у частині способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону України «Про іпотеку».
Заява ґрунтується на нормах ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, ст. 39 Закону України «Про іпотеку»та мотивована тим, що наказом не визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Посилання у наказі на умови іпотечного договору від 20 вересня 2007 року також не дає можливості обрати спосіб реалізації предмета іпотеки.
ПАТ «Урксоцбанк»(який згідно п. 1.2 Статуту виступає правонаступником Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», в зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку) в своїх письмових поясненнях, скерованих до суду 27.08.12 р., зазначає що рішення суду цілком відповідає чинному законодавству України, в рішенні вказано суму стягнення, майно, на яке належить звернути стягнення, яке цілком можливо ідентифікувати, тому вважає, що заява ТОВ «КанКом»про роз'яснення рішення суду - безпідставна та така, що задоволенню не підлягає.
Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, в своїх письмових міркуваннях (вх. № 16933/2012 від 27.08.12 р.) вважає, що питання порушене заявником дійсно потребує роз'яснення, одночасно як у частині способу звернення стягнення так і у частині початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Перевіривши матеріали судової справи та дослідивши подану заяву господарський суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до змісту ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення (п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення»).
Судове рішення, за яким захищаються права та інтереси певної особи, одночасно має визначати і спосіб його виконання та бути підставою для вчинення виконавчого провадження. У разі ж виникнення у державного виконавця сумнівів щодо порядку виконання судового рішення він вправі звернутися до суду із заявою про роз'яснення такого рішення.
Матеріали справи свідчать, що 11.03.2010 року господарський суд Миколаївської області прийняв рішення по справі № 3/3/10 яким позов АКБСР «Укрсоцбанк»задовольнив: стягнув на користь Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"в особі Одеської обласної філії заборгованість за договором кредиту в сумі 395 894,66 грн., державне мито в розмірі 3 958,94 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю та нежитлові приміщення загальною площею 1 135,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Танкістів, 2-Б, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Канком" та перебуває в іпотеці АКБ "Укрсоцбанк"на умовах іпотечного договору від 20.09.07 р., реєстраційний № 3271, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф.
30.03.2010 року на виконання судового рішення стягувачу було видано наказ по справі № 3/3/10.
В подальшому за заявою стягувача державним виконавцем Корабельного відділу ДВС ММУЮ було винесено постанову (12.05.2010 року, 19.04.2012 року) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/3/10.
Постановою від 25.05.2012 року старший державний виконавець призначив оцінювача ТОВ «Аспект»Суріну Ганну Валеріївну експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у даному виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 3/3/10.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п. 5 та п. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Приписами ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено шляхи реалізації майна на яке звернено стягнення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Порядок реалізації майна визначається Міністерством юстиції України.
За змістом же абз. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до змісту п. 12 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
За правилами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
За умовами абз. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Отже, з матеріалів виконавчого провадження, оглянутих в судовому засіданні, вбачається, здійснення державним виконавцем відповідних дій, щодо реалізації заставленого майна на підставі наведених норм Закону.
Пунктом 4.7 (4.7.1 та 4.7.2) іпотечного договору від 20.09.2007 року сторони передбачили, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Цей спосіб реалізації предмету іпотеки, визначений договором, як в період слухання справи по суті так і при розгляді даної заяви сторонами не оспорювався.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.03.2010 року по справі № 3/3/10 не було передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.
Тому, беручи до уваги вищенаведені обставини та норми, зрозуміло, що спосіб реалізації предмета іпотеки який обрано по даній справі -це продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, в мотивувальній частині рішення від 11.03.2010 року господарський суд Миколаївської області дав оцінку всім обставинам справи ,які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказах, та на які посилався позивач. Але, роз'яснення судового рішення здійснюється у випадку коли в ньому містяться недоліки, які полягають у неясності, судового рішення.
Таким чином, враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Роз'яснити рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2010 року по справі № 3/3/10, за заявою ТОВ «КанКом», у частині способу реалізації предмета іпотеки.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2010 року по справі № 3/3/10 у частині способу реалізації предмета іпотеки слід розуміти так: спосіб реалізації предмета іпотеки повинен відбуватись згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження»в даному випадку шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Суддя О.Г. Смородінова