№ 2601/13189/12
28.08.2012 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Сенін В.Ю.,при секретарі Распутній Н.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності на частину будинку.
У поданій до суду заяві ОСОБА_1 в порядку забезпечення позову просить накласти арешт на 1/5 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 зазначаючи, що невжиття заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликалися.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Положеннями ч.ч. 1, 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»визначено, що «…Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.».
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що в позовній заяві ставиться питання про визнання права власності на зазначену вище частину будинку, існування реальної можливості відчуження такого майна відповідачем ОСОБА_2., що може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також на відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1, позовним вимогам, суд вважає, що її заява є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на 1/5 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя