"22" серпня 2012 р. Справа № 5011-3/1124-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вета"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.06.2012
та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 12.04.2012
у справі№5011-3/1124-2012 господарського суду міста Києва
за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вета"
провиселення та повернення нерухомого майна
в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Строєв О.В.; - відповідача Максимів В.Д.;
Рішенням господарського суду господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі №5011-3/1124-2012 (суддя В.В. Сівакова), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 (судді: О.М. Гаврилюк, А.Г. Майданевич, А.О, Мальченко), позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вета" (далі -відповідач) про виселення та повернення нерухомого майна задоволено повністю; вирішено виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 105,00 кв.м., що розташовано за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, 71, літ. А, повернувши зазначене приміщення по акту приймання-передачі позивачу.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятими судами попередніх інстанцій судовими актами, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі №5011-3/1124-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.07.2009 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено попередній договір № 10/3380 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до п. 1.1. договору від 03.07.2009 № 10/3380 орендодавець на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності (протокол від 03.04.2009 № 25), листа постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.07.2009 № 225/289-607 та листа Головного управління комунальної власності м. Києва від 11.03.2005 №042/11/7-1317 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 71 літ. А.
Об'єктом оренди є нежитлові приміщення площею 105,00 кв.м., в тому числі на 1 поверсі -18,70 кв.м., на 2 поверсі -86,30 кв.м. (п. 2.1. договору).
У п. 9.2. договору сторони дійшли згоди щодо строку дії договору, а саме з 03.07.2009 до надання розпорядчих документів, але не більше, ніж 3 місяці -по 03.10.2009.
Відповідно до п. 9.5. договору, він припиняє дію, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 7.5. договору у разі закінчення строку договору або при його достроковому розірванні орендар зобов'язаний здійснити за свій рахунок поточний ремонт орендованого приміщення або сплатити орендодавцю його вартість згідно з кошторисом і за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення та виконані орендарем роботи по поточному ремонту, а також пошкодження майна, що виникли з його вини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач листом від 15.10.2009 №155/1/05-4511 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди від 03.07.2009 № 10/3380 на нежиле приміщення по вул. О.Гончара, 71 літ. А, в зв'язку з чим вимагав звільнити вказане приміщення та передати його за актом приймання-передачі.
Посилаючись на неповернення відповідачем об'єкту оренди, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виселення останнього з нежитлових приміщень в буд. 71 літ. А. по вул. О. Гончара, м. Київ, площею 105,00 кв.м. (які були об'єктом оренди за договором № 10/3380 від 03.07.2009) та їх повернення.
Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача відсутні правові підстави займати спірні нежитлові приміщення, з огляду на що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.
Отже, враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач листом від 15.10.2009 №155/1/05-4511 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди від 03.07.2009 № 10/3380 на нежиле приміщення по вул. О.Гончара, 71 літ. А., то місцевий та апеляційний господарські суди, прийшли до правомірного висновку про те, що договір оренди не був пролонгований та припинив свою дію.
Пунктом 9.3. договору від 03.07.2009 № 10/3380 встановлено, що після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 09.07.2009 № 784/1840 ТОВ фірмі „Вета" було дозволено переукласти договір оренди нежилих приміщень за адресою м. Київ, вул. О.Гончара, 71 літ. А на строк 2 роки 364 дні.
Однак, оскільки відповідачем не було доведено переукладення договору оренди спірних нежилих приміщень за адресою м. Київ, вул. О.Гончара, 71 літ. А, а також наявності будь-яких інших договорів, на підставі яких відповідач здійснював користування спірними приміщеннями на момент звернення позивача з позовом до суду, то висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про виселення відповідача та повернення позивачу спірних приміщень, є правомірними та обґрунтованими, враховуючи відсутність у відповідача правових підстав займати вказані нежитлові приміщення.
Посилання скаржника на те, що основний договір оренди спірних приміщень (дозвіл на укладення якого був наданий рішенням Київської міської ради №784/1840 від 09.07.2009) не був укладений не з вини відповідача, а тому, що позивач ухилився від його укладення, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а лише підтверджують відсутність правових підстав у скаржника займати спірні приміщення; посилаючись на вказані доводи, скаржник не був позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх прав.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до вимоги здійснити відмінну від суду першої та апеляційної інстанції оцінку доказів, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, тому до уваги не приймаються.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст. ст. 47,43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин судами попередніх інстанцій з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано відмовлено у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вета" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2012 у справі № 5011-3/1124-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун