Провадження № 22ц/2090/2762/2012 р. Головуючий 1 інстанції: Муратова С.О.
Справа № 2-2077/2011 р. Доповідач: Борова С.А.
Категорія: майнові
26 липня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Борової С.А.,
суддів: Пшенічної Л.В., Івах А.П.,
при секретарі - Чабан А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення та скасування реєстрації, -
Позивачі звернулися до суду з позовом та просили виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, зобов'язати Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку у вказаній квартирі ОСОБА_4
В обґрунтування позову вказували, що їм на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, Ѕ частка якої належить позивачу по справі ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.12.2009 року, інша Ѕ належить позивачу по справі ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 від 11.03.2011, зареєстрованого в реєстрі за № 978. На даний час в квартирі проживають відповідачі по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, остання також зареєстрована у вказаній квартирі. Добровільно звільнити займане житлове приміщення відповідачі відмовляються, останні не є членами сім'ї позивачів по справі, комунальні платежі не сплачують, договору оренди між власниками та відповідачами не укладено, право на користування спірною квартирою відповідно до вимог ЖК України не мають.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2011 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язано Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ГУМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановленням нового, яким відмовити позивачам у задоволенні позову.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що ОСОБА_3 придбала право власності на Ѕ частину оспорюваної квартири, яка раніше належала ОСОБА_1 в результаті аукціону, проведеного 28.01.2011 року. ОСОБА_1 подана позовна заява про визнання аукціону недійсним. 23.11.2011 року Київським районним судом м. Харкова відкрито провадження у справі. На даний час рішення не прийнято. Суд не зупинив провадження до розгляду справи за його позовом про визнання аукціону недійсним. Позивачки не надали доказів, що їх права власників порушуються.
Судова колегія, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, відповідні їм правостосунки та закон їх регулюючий.
Відповідно до ст.. 303 ЦПК України судова колегія розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, тобто у частині виселення ОСОБА_1 Що стосується рішення у частині виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 судова колегія рішення суду не переглядає, оскільки вона його не оскаржила та ОСОБА_1 не діяв від її імені.
Рішення суду відповідає вимогам ст. 212, 213 ,214 ЦПК України , є законним і обгрунтованим.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що вони є власницями спірної квартири, та мають право розпоряджатися, користуватися своєю власністю на свій розсуд. ОСОБА_1 не зареєстрований у квартирі, права власності на неї ні він , ні ОСОБА_4 не мають.
Матеріалам и справи встановлено, що на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.12. 2009 р. в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя власниками квартири АДРЕСА_1 стали ОСОБА_2 та ОСОБА_1
На підставі акта про реалізацію арештованого нерухомого майна проведена реалізація Ѕ частини квартири, яка належала ОСОБА_1 ОСОБА_3 придбала у власність Ѕ частину вказаної квартири та їй видано 11.03. 2011 р. свідоцтво про право власності.
На підставі договору найму з ОСОБА_1 укладеним у 2004 році в квартирі поселилася та стала проживати ОСОБА_4
ОСОБА_1 з реєстраційного обліку знятий.
Власниці квартири позбавлені можливості користуватися своїм нерухомим майном, у квартирі не проживають, оскільки відповідачі перешкоджають їм у реалізації свого права власника.
Зазначені обставини визнані сторонами.
Рішення суду відповідає вимогам ст..317, 391, 321, 383 ЦК України
Спосіб поновлення порушеного права відповідає вимогам ст.. 15, 16 ЦК України.
Розгляд справи у відсутності відповідачів не потягло за собою неправильне вирішення справи.
З позовом про визнання аукціону недійсним ОСОБА_1 звернувся до суду 17 листопада 2011 р. Тобто на час ухвалення судового рішення у провадженні суду не було іншої справи, яка б перешкоджала розгляду даної справи.
Як районному так і апеляційному суду не надано доказів недійсності аукціону по реалізації належної ОСОБА_1 частки у квартирі.
Відповідачі не оспорюють того факту, що позивачі не можуть проживати у квартирі, оскільки вони їх право оспорюють.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не свідчать про порушення норм матеріального або процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного , судова колегія залишає ріщення суду першої інстанції без змін
Керуючись ст.. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2011 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді