№ 2601/13204/12
27.08.2012 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Сенін В.Ю.,за участю секретаря Распутній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел»- Ніколаєва Олександра Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел»до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «АСК «ІнтерТрансПоліс»про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в провадженні суду знаходиться зазначена вище цивільна справа.
У поданій до суду заяві представник позивача просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, що належить відповідачу ОСОБА_3, а саме: автомобіль НОМЕР_1, стверджуючи, що невжиття заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник -ОСОБА_4 проти заявленого клопотання заперечили, зазначаючи, що відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки позивачем не наведено обґрунтувань існування реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Положеннями ч.ч. 1, 3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»визначено, що «…Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.».
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, оскільки зазначаючи про можливість ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання рішення суду шляхом зникнення або знищення останнім належного йому автомобіля, позивач відповідних доказів не надав, а отже відсутність таких даних не дозволяють суду дійти висновку про існування реальної можливості ухилення відповідача від виконання в подальшому майбутнього рішення суду.
Крім того, зазначаючи у заяві про наявність збитків в розмірі 105952,88 грн., позивач безпідставно просить забезпечити позов, вимоги якого складаються із стягнення коштів в розмірі 55952,88 грн. з ОСОБА_3 та 50000 грн. -з ПАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс», за рахунок лише належного ОСОБА_3 майна.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153 ЦПК України, -
заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел»- Ніколаєва Олександра Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел»до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «АСК «ІнтерТрансПоліс»про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя