Справа №2/0523/2179/2012
24 липня 2012 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Коваленко В.В.,
при секретарі Лавренко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Донецьку ради про визнання договору купівлі - продажу дійсним, визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської районної в м. Донецьку ради про визнання договору купівлі - продажу дійсним, визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним:
23 лютого 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав у власність житловий будинок АДРЕСА_1, та ОСОБА_2 надав розписку про отримання від ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США в рахунок сплати вартості будинку в сумі 5000 доларів США та зобов'язався продати будинок за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 15.06.2002 року, що підтверджується копіями відповідних розписок.
В зазначений строк -15.06.2002 року ОСОБА_2 своє зобов'язання за договором купівлі -продажу не виконав та позивачу стало відомо, що він помер.
Просив суд визнати договір купівлі -продажу житлового будинку від 23 лютого 2002 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час ті місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, відповідно до діючого законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до Київської районної в м. Донецьку ради про визнання договору купівлі - продажу дійсним, визнання права власності підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно обліку КП «БТІ м. Донецька»домоволодіння АДРЕСА_1 про інвентаризовано на ім'я ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для індивідуальної забудови житлового будинку від 05.05.1958 року за реєстровим №1839 (а.с. 22).
В 2002 році за вказаною адресою проживав ОСОБА_2
В судовому засіданні встановлено, що 23 лютого 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав у власність житловий будинок АДРЕСА_1, та ОСОБА_2 надав розписку про отримання від ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США в рахунок сплати вартості будинку в сумі 5000 доларів США та зобов'язався продати будинок за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 15.06.2002 року, що підтверджується копіями відповідних розписок (а.с. 6-7).
В зазначений строк -15.06.2002 року ОСОБА_2 своє зобов'язання за договором купівлі -продажу не виконав та позивачу стало відомо, що він помер.
В судовому засіданні встановлено, що 09 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Київської районної в м. Донецьку ради з завою про надання йому у користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 з метою поліпшення житлових умов (а.с. 17).
Київською районною в м. Донецьку радою були зроблені запити до відповідних державних установ та надано відповіді з яких вбачається, що:- згідно з даними земельно -кадастрової інформації земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність, оренду або користування на території Донецької міської ради не надавалась, правоустановчі документи не зареєстровано;- з 01.01.2008 року рішень міської ради (виконкому) про виділ земельної ділянки в користування або власність за адресою: АДРЕСА_1 міською радою не приймалось;- в період з січня 1958 року по 2011 рік ОСОБА_3 в актових записах про смерть не значиться;- відповідно до актового запису про смерть -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-16, 20-21).
Таким чином, судом встановлено, що договір купівлі -продажу своєчасно нотаріально посвідчено не було.
Визнання угоди дійсною можливо, якщо фактично угода здійснилась, але своєчасно не була нотаріально посвідчена.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, оскільки всі істотні умови договору виконані.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таким договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу сторони (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі -продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Київської районної в м. Донецьку ради про визнання договору купівлі - продажу дійсним, визнання права власності є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного ст.ст. 220, 392, 655-656 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати договір купівлі -продажу житлового будинку від 23 лютого 2002 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя