Справа № 1527/9576/12
23 серпня 2012 р.
Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого -одноособово судді Зудіхіна О.В.
при секретарі -Черних І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "НАДРА" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/10/2007/840-К/828 від 02.10.2007 року в сумі 241 741 грн. 32 коп. (двісті сорок одна тисяча сімсот сорок одна грн. тридцять дві коп.), що складається з: заборгованість за кредитом - 148 950 грн. 22 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 55 962 грн. 58 коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 21 308 грн. 53 коп., штраф - 15 519 грн. 99 коп., а також сплачені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у них перед позивачем виникла заборгованість у зазначеному вище розмірі. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
До початку розгляду справи від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, зазначаючи, що при укладанні договору, на його думку, банком не було роз'яснено наслідки та процедура дострокового повернення суми кредиту, не було передбачено істотні умови договору. Стверджував, що кошти за кредитним договором він взагалі не отримував, позивачем невірно проведений розрахунок заборгованості, пені, інших санкцій майнового характеру.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору за №05/10/2007/840-К/828 від 02.10.2007 року, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "НАДРА" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 19425 доларів США.
Відповідно до умов Договору позичальник зобов'язаний повернути банківській установі кредит в повному обсязі в термін, встановлений графіком погашення кредиту, але не пізніше 01 жовтня 2014 року.
Кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконання позичальником умов цього договору (п. 4.2.4 Договору).
У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 на добровільних засадах прийняв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору за №05/10/2007/840-К/828 від 02.10.2007 року, про що свідчать умови зазначеного договору (п. 3.2 Договору).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 припинив сплату по поверненню грошових коштів та відсотків за кредитним договором, позивачем на адресу відповідачів було направлено відповідні претензії (а.с. 19-20). Проте відповідачами в порушення умов Договору кредитні зобов'язання не виконані, внаслідок чого перед банком виникла заборгованість на загальну суму 241 741 грн. 32 коп. (двісті сорок одна тисяча сімсот сорок одна грн. тридцять дві коп.), що складається з: заборгованість за кредитом - 148 950 грн. 22 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 55 962 грн. 58 коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 21 308 грн. 53 коп., штраф - 15 519 грн. 99 коп.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від виконання договірного зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 ч. 1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Статті 47 та 49 зазначеного Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
При цьому з урахуванням особливостей діяльності банківських установ в умовах фінансової кризи, Національний банк України постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 №406 "Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" посилив вимоги щодо формування банками спеціальних резервів за кредитами, наданими позичальникам в іноземній валюті.
Таким чином, уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Приймаючи до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 на порушення з боку банку під час укладання та виконання кредитного договору принципу справедливості, а також відсутності факту роз'яснення боржникам наслідків та процедури дострокового повернення суми кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 3 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту.
Виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 550 ЦК України). Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 659 ЦК України).
Одночасно суд звертає увагу на наявність закріпленого у вказаній ст. 3 ЦК України принципу свободи договору.
Так, виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 550 ЦК України). В той же час, сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 659 ЦК України).
Згідно зі ст. 6 ЦК України цей принцип свободи договору передбачає право суб'єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, твердження щодо порушення принципу справедливості як засади цивільного законодавства в даному випадку є необґрунтованими.
Твердження відповідача ОСОБА_1 про порушення з боку банку положень, відповідно до яких за видатковим касовим ордером готівку іноземної валюти отримують лише працівники банку, що у свою чергу свідчить про неотримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і доказів такого факту суду не надано. Крім того, таке порушення взагалі не було встановлено і відповідач вказані дії працівників банку у встановленому законом порядку не оскаржував.
Більш того, ОСОБА_1 після отримання кредиту декілька разів звертався до керівництва банку з проханням переглянути графік отриманого ним кредиту, що підтвердив в ході розгляду справи безпосередньо боржник ОСОБА_1 та у свою чергу додатково підтверджує наявність зобов'язань.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача не довів суду обставин, які б давали можливість зробити висновок про суперечливість умов кредитного договору положенням чинного законодавства.
З огляду на неправильність та невизначеність, за твердженням відповідача ОСОБА_1, подальших розрахунків за кредитним договором, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи питання про правомірність укладення кредитних договорів, необхідно враховувати вимоги законодавства, що стосуються їх чинності. Вони встановлені як ЦК (статті 1048 - 1052, 1054), так і Законом від 12 липня 2001 р. N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Зокрема, слід встановлювати такі обставини: досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; кредитний договір має укладатись обов'язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його нікчемністю; сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.
Однією з істотних умов укладання кредитного договору, яка має бути чітко виписана в договорі та на яку належить звертати увагу, є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.
Що стосується позовних вимог про дострокове стягнення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК, то необхідно враховувати, що статтею 651 ЦК передбачені підстави для зміни або розірвання договору. У судовому порядку ці питання вирішуються, якщо сторони договору не досягли згоди і одна із заінтересованих сторін звернулася з вимогою до суду з двох підстав: має місце істотне порушення договору другою стороною; наявні інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК). Натомість у ч. 3 ст. 651 ЦК зазначено, що і без звернення до суду договір вважається розірваним або зміненим у силу самого факту односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково (якщо таке право передбачене договором або законом).
Одночасно суд звертає увагу на те, що одними з основних принципів цивільного процесу є принципи змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, що викладені у ст.ст. 10, 11 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні не встановлено обставин, які б ставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості (а.с. 6-7) за невиконаними зобов'язаннями за кредитним договором
Таким чином, не можна вважати обґрунтованим неприйняття до уваги наявних підтверджених доказів про існування конкретних зобов'язань, посилаючись при цьому на обставини, які у свою чергу доказами не підтверджені.
На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, виходячи із встановленого у судовому засіданні неналежного виконання відповідачами кредитних зобов'язань, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 549 ч.1, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 05.01.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: 65000, АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_6, виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 27.05.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, місце реєстрації: 65000, м. Одеса, Щорса, 89) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, р/р 29026215553008 в філії ПАТ "КБ "НАДРА", МФО 380764, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №05/10/2007/840-К/828 від 02.10.2007 року в сумі 241 741 грн. 32 коп. (двісті сорок одна тисяча сімсот сорок одна грн. тридцять дві коп.), що складається з: заборгованість за кредитом - 148 950 грн. 22 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 55 962 грн. 58 коп., пеня за прострочення сплати кредиту - 21 308 грн. 53 коп., штраф - 15 519 грн. 99 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" судовий збір в розмірі 2417 грн. 41 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового складений 28.08.2012 року.
Суддя: