Справа № 2а-1409/10/1770
07 червня 2010 року 11 год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Назарук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Великоомелянська сільська рада
до Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Рівненської області
про скасування постанови , -
25 березня 2010 року сільський голова Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Рівненській області про скасування постанови відповідача № 09/26-01 від 26.01.2009 року.
У позовній заяві позивач просить скасувати постанову "Про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання" № 09/26-01 від 26.01.2009 року щодо накладення штрафу в сумі 5100 грн. на Великоомелянську сільську раду.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки сільська рада не є належним суб'єктом господарювання який згідно норм Закону та інших нормативних актів, може нести відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. На думку позивача, інспектори припустились помилки при складанні актів, приписів та ухвалення постанови, а саме: не встановили балансоутримувача повітряної лінії електропостачання. Також, позивач вказує на існування договору від 15.11.2005 року № 746 про електропостачання між ПСП "Форт" та ЗАТ "Ей-І-Ес"Рівнеененерго", перебування повітряної лінії на балансі ПСП "Форт" та відмову сільської ради щодо передачі на її баланс лінії в зв'язку з припиненням господарської діяльності ПСП "Форт".
У судовому засіданні представник позивача сільський голова ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та надала суду пояснення згідно позовної заяви.
Представник відповідача Назарук Ю.О. у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив та подав суду письмові заперечення, надавши згідно них пояснення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 9 Закону України "Про електроенергетику" Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України уповноважена здійснювати державний нагляд в електроенергетиці. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики. При цьому державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право:
• безперешкодного доступу до електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів та суб'єктів електроенергетики;
• давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;
• вимагати від споживачів та суб'єктів електроенергетики додержання встановлених нормативно-правовими актами режимів споживання електричної і теплової енергії;
• застосовувати в установленому законодавством України порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів та складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Порядок обстеження державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії споживачів електричної енергії та видачі обов'язкових до виконання приписів регулюється "Інструкцією з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів"(далі Інструкція), затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2004 року № 817, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за № 71/10351.
Згідно підпунктів 5.1 та 5.5 пункту 5 вказаної Інструкції, у разі виявлення під час обстеження підприємства порушень вимог чинного законодавства інспектор зобов'язаний на підставі Акта обстеження підготувати та видати керівнику підприємства Припис. Зміст Припису, формулювання заходів Припису, призначених інспектором для виконання на підставі виявлених під час обстеження порушень вимог чинного законодавства, терміни виконання вказаних в Приписі заходів повинні бути підготовлені так, щоб кінцевий термін дії Припису, як правило, не перевищував трьох місяців.
Згідно підпункту 6.1 зазначеної Інструкції, контроль за виконанням Приписів є одним із основних обов'язків інспектора Держенергонагляду. Перевірка виконання Приписів є цільовим обстеженням і здійснюється інспектором, якому це доручено.
Відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 Інструкції, на момент закінчення терміну виконання Припису він повинен бути виконаний в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідно до акта перевірки № 07/26-05-01 від 22.05.2008 року (а.с.32) позивачу видано припис № 07/26-05 від 22.05.2008 року про усунення виявлених порушень законодавства про електроенергетику, який містив 17 пунктів вимог (а.с.30-31).
Сільський голова ОСОБА_1 з актом обстеження та приписом була ознайомлена і копії цих документів отримала, «Про електроенергетику» що позивачем не заперечується. Вказаним приписом було зобов'язано позивача в строк до 01.12.2008 року вжити ряд заходів, необхідних для усунення виявлених порушень чинного законодавства.
Припис в судовому порядку не оскаржувався.
26 січня 2009 року здійснено перевірку позивача щодо виконання припису. За результатами перевірки складено акт №09/26-01 від 26.01.2009 року (а.с.33).
З акта вбачається, що позивачем не було виконано жодного пункту припису №07/26-05 від 22.05.2008 року.
У позовній заяві факт не виконання позивачем вимог вказаного припису визнано, у судовому засіданні представником позивача також не заперечувався.
Суд не приймає доводи представника позивача, наведені в судовому засіданні про не можливість виконати вимоги припису у встановлений строк через відсутність коштів на виконання зазначеного припису, оскільки згідно підпункту 6.5 пункту 6 зазначеної вище Інструкції, приписи, які підприємство не в змозі виконати з причин, які неможливо було передбачити заходами щодо виконання вимог Припису, керівник підприємства повинен за 10 днів до закінчення терміну виконання найбільш тривалого заходу Припису звернутись до відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду та отримати письмовий дозвіл на продовження термінів виконання вимог Припису.
Згідно частин 2, 3 та 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до підпунктів 4, 5 та 13 підпункту 10.2 пункту 10 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442, споживач електричної енергії зобов'язаний: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; уживати протиаварійні, протипожежні заходи та заходи щодо безпечної експлуатації електроустановок.
Згідно абз.2 ч.3, ч.7 чт.27 вказаного Закону, суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Санкції, передбачені частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно абз. 3 п. 5 "Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 року № 1312, старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій, - у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 7 вказаного Положення, рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки (додаток 1) суб'єкта господарської діяльності, складеного посадовими особами Національної комісії регулювання електроенергетики, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.
26 січня 2010 року, на підставі акта перевірки від 26.01.2009 року старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Василець В.В. винесено постанову № 09/26-01, якою за ухилення від виконання припису № 07/26-05 від 22.05.2008 року накладено на позивача штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.29).
Постанова від 26 січня 2009 року № 09/26-01 винесена старшим державним інспектором з енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Рівненській області Василець В.В., відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", "Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 № 929 та згідно Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 № 1312.
Посилання позивача на ПСП "Форт", як балансогутримувача повітряної лінії електропостачання в обґрунтування відсутності правових підстав для застосування до сільської ради санкцій за порушення законодавства про електроенергетику суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідальності підлягає саме сільська рада суб'єкт господарювання, яким є позивач, і який перевірявся на предмет дотримання законодавства про електроенергетику. Така перевірка проводилась стосовно дотримання сільською радою як суб'єктом господарювання вимог законодавства про електроенергетику, за наслідками перевірки був винесений припис про усунення виявлених порушень, в тому числі порушень не пов'язаних з обслуговуванням ПЛ-0.4 кВ. (пункти припису №№1,3,5,6,16,17) (а.с.30).
Суд не погоджується з доводами позивача, що при винесенні постанови були порушенні законні права позивача, та того, що ніякі докази зі сторони Великоомелянської сільської ради, які виправдовували позивача або вказували на поважну причину невиконання припису, до уваги не брались і не були долучені до матеріалів справи.
Згідно "Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 року № 1312 рішення про накладення на суб'єктів господарювання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику приймається старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії одноособово, на підставі відповідно акту обстеження. Процедуру прийняття старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії рішення про накладення на суб'єктів господарювання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику чинним законодавством не прописано.
Суд також не погоджується з доводами представника позивача про, те що відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику має нести ПСП "Форт", на балансі якого перебуває повітряна лінія електропостачання 0,4 кВ від ТП-296, та доводами стосовно того, що сільська рада не є належним суб'єктом господарювання який може нести відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику.
Так, згідно зазначених вище норм законодавства за ухилення від виконання припису про усунення порушень законодавства про електроенергетику відповідальності підлягає саме суб'єкт господарської діяльності, яким є позивач.
Постановою від 22.05.2008 року в справі про адмінправопорушення на сільського голову ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення передбачене ст. 188-20 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. порушення вимог ст. 27 Закону "Про електроенергетику, а саме за невиконання припису інспекції Держенергонагляду. (а.с.50).
У разі неправомірного, на думку представника позивача, накладення на неї, як посадову особу адміністративного штрафу, вона мала право звернутись до суду з оскарженням постанови про накладення штрафу. Однак, в передбаченому законом порядку адміністративна постанова сільським головою не оскаржувалась.
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики. В розумінні зазначеного закону, споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю;
Згідно статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінетом Міністрів України постановою від 22.02.2008 N 75 затверджено критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання і періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форм власності та видів господарської діяльності з урахуванням значення прийнятого ризику належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
До суб'єктів господарювання відповідного ступеню прийнятного ризику належать підприємства і організації та їх виробничі об'єкти - споживачі електричної (теплової) енергії, що мають струмоприймачі відповідної (першої, другої, третьої) категорії з надійності електропостачання, у тому числі органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які наділені господарською компетенцією (стаття 2 Господарського кодексу України), а також підприємства і організації та їх виробничі об'єкти, що проводять господарську діяльність з передачі та постачання електричної енергії магістральними і локальними (місцевими) розподільними мережами (суб'єкти електроенергетики).
При цьому учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно з нормами частини 7 статті 3 ГК України відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами (споживачі теплової енергії, які використовують теплову енергію від власних джерел теплопостачання) є внутрішньогосподарськими та відносяться до видів господарської діяльності і, в частині дотримання вимог законодавства, підпадають під дію Законів України "Про електроенергетику" і "Про теплопостачання".
Відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та статті 31 Закону України "Про теплопостачання" відповідальність за правопорушення в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання несуть як суб'єкти електроенергетики, суб'єкти відносин у сфері теплопостачання, так і органи місцевого самоврядування та органи державної влади, в частині господарської діяльності, яку вони проводять.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін - Великоомелянська сільська рада є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснювалось енергопостачальною організацією "Ей-і-Ес Рівнеенерго", а, отже, на думку суду, відповідальність за правопорушення в галузі електроенергетики повинен нести позивач.
Аргументи позивача щодо унеможливлення виконання припису в зв'язку з відсутністю коштів, фактично не звільняють підприємство від виконання припису у встановлені терміни.
Крім того, як встановлено судом, позивачем не були виконані вимоги припису від 22 травня 2008 року, які взагалі не стосувались повітряної лінії електропостачання, та не передбачали значних фінансових витрат та укладання господарських договорів з іншими суб'єктами (пункти припису №1,3,5,6,10,16,17). Також суд враховує, що фактично ПЛ 0,4 кВ використовувалось для електропостачання мешканців с. В.Омеляна, а ПСП "Форт" згідно акту приймання передачі від 30.10.2006 року (а.с.35) передав вказаний об'єкт безоплатно до комунальної власності (на баланс Великоомелянської сільської ради) у відповідності до постанови КМУ від 13.08.2003 року № 1253. Доводи представника позивача - сільського голови ОСОБА_1. щодо відсутності печатки на вказаному акті як підставу його нечинності суд до уваги не приймає, оскільки у вказаному акті міститься особистий підпис сільського голови - ОСОБА_1. та інших членів комісії, про що не заперечувалось в судовому засіданні зазначеним представником .
Крім того, відповідно до п.п.6,5 Інструкції з проведення обстежень електричних мереж тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів затвердженої наказом Міністерства палива т енергетики України від 24.12.2004 року № 817, на момент закінчення терміну виконання Припису, він повинен бути виконаним в повному обсязі, приписи, які підприємство не в змозі виконати з причин які неможливо було передбачити заходами щодо виконання вимог Припису, керівник підприємства повинен, за 10 днів до закінчення терміну виконання найбільш тривалого заходу Припису, звернутись до відповідно структурного підрозділу Держенергонагляду та отримати письмовий дозвіл на продовження термінів виконання вимог Припису. Звернення розглядається керівником відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду. Керівнику підприємства в п'ятиденний термін з дня отримання такого звернення надсилається мотивоване рішення, яке доводиться до відома інспектора Держенергонагляду, що видав припис. Позивачем зазначених вимог також дотримано не було.
Інспекція Держенергонагляду у Рівненській області є суб'єктом владних повноважень, який згідно ст. 50 КАС України є відповідачем в адміністративних справах.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача надала всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність проведення обстеження та прийнятого за її наслідками постанови про застосування штрафу.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена відповідачем правомірно із дотриманням всіх зазначених принципів.
На підставі встановлених обставин справи та відповідних їм правим нормам, суд вважає, що обстеження позивача проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем було допущено порушення статті 27 Закону України "Про електроенергетику", що стало підставою для обґрунтованого застосування відповідачем штрафу, тому постанова № 09/26-01 від 26.01.2009 року про накладення штрафу в сумі 5100 грн. є законною і не підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача належить відмовити.
Водночас, позивачем пропущено річний строк звернення до суду встановлений п.2 ст. 99 КАС України. Причини пропуску даного строку, зазначені позивачем у відповідному клопотанні (а.с.5), а саме відсутність спеціалістів у штаті сільської ради які займаються правовою роботою, суд не визнає як поважні, а тому адміністративний позов не підлягає до задоволення також з підстав пропуску строку на звернення до суду, враховуючи що на саме на цій підставі відмови в позові наполягав відповідач.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - Великоомелянській сільській раді в задоволення позовних вимог до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії Рівненської області про скасування постанови Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Рівненській області № 09/26-01 від 26.01.2009 року відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Махаринець Д. Є.
Постанова складена в повному обсязі 11.06.10р.