Справа № 2а-5234/10/1770
23 грудня 2010 року 11год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Булак Р.В.
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі
доВідкрите акціонерне товариство "Рівнесільмаш"
про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Рівнесільмаш" заборгованість по витратах на відшкодування пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 26256,72 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення розгляду справи, проте поважності причин свого повторного неприбуття та доказів неможливості прибуття повноважного представника не надав.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2010 року - вересень 2010 року на загальну суму 26256,72 грн.
Пункт 1 ст.2. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом. До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за N 64/8663) (далі за текстом-Інструкція).
Така сама правова позиція була викладена і в Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 року, №4-6, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 року за №436/3729.
На виконання вимог п. 6.4 Інструкції, вимог п.7.4 Інструкції від 03.06.1999 року, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення з розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії.
Позовні вимоги підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які надав позивач. Копії документів завірені належним чином.
З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 26256 грн. 72 коп. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає до задоволення.
Згідно ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" на користь позивача Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі заборгованість по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій по Списку №2 за серпень 2010 року - вересень2010 року в сумі 26256,72 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.