Справа № 2а-3584/10/1770
21 жовтня 2010 р. 16год. 22хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: Микулін І.М.,
відповідача: Бакун Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Закрите акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій , -
Позивач - Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 299676,72 грн. та пені в сумі 8001,10 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, покликаючись на те, що згідно положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч.1 ст.18 Закону. Відтак зазначає, що перевірку позивачем здійснено згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік. Згідно звіту у 2009 році на підприємстві відповідача працювало 23 інваліди. Середньооблікова чисельність штатних працівників у ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" становила 722 штатних працівників, звідси, 4% норматив для інвалідів становить 29 робочих місця. Не працевлаштовано згідно нормативу 6 осіб з обмеженими фізичними можливостями. ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" до місцевого органу зайнятості постійно подавало звіти про наявність вакансій форми 3-ПН. У вказаних звітах зазначатися вільні робочі місця для інвалідів, внаслідок цього станом на 31.12.2009 року на підприємстві було працевлаштовано 35 інвалідів, що підтверджується проведеним аналізом працевлаштування інвалідів протягом 2009 року (а.с.20). Крім цього, з метою активнішого працевлаштування інвалідів ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" спільно з Рівненським районним центром зайнятості організовувалися три ярмарки вакансій: 03.03.2009 року, 14.04.2009 року, 08.09.2009 року (а.с.33). Представник позивача також зазначає, що ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" зверталося з листом за вих. №571 від 27.04.2009 року (а.с.35) до начальника Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з проханням посприяти працевлаштуванню людей з особливими потребами на підприємстві відповідача, проте відповіді на вказане звернення не надійшло. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, враховуючи наступне.
У відповідності до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Термін сплати санкції встановлено до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма N10-ПІ) №330 від 25.03.2010 року (а.с.21) (термін подання не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2009 році склала 722 особи. На виконання статті 19 Закону підприємство зобов'язане створити 29 робочі місця для працевлаштування інвалідів, проте в 2009 році відповідачем було створено лише 26. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 49946,12 грн.
Таким чином, сума штрафної санкції, яка підлягає сплаті відповідачем і яка самостійно ним визначена, відповідно до ст.20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів" (далі - Закон) складає 299676,72 грн.
Відповідно до штатного розкладу на 30 березня 2009 року відповідач вакантними посадами прибиральника території вказує 7 місць, в той же час у поданих звітах до районного центру зайнятості від 05.03.2009 року та 01.04.2009 року зазначає таких вакансій в більшій кількості від потреби. Аналогічна ситуація виявлена судом по штатному розкладу на 01.10.2009 року. Наведене свідчить про те, що відповідач з метою уникнути можливої відповідальності по сплаті штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів подає звіти форми №3-ПН в яких вказані цифри стосовно кількості вільних вакансій не знаходить свого підтвердження.
Протягом січня-лютого звітного періоду такі звіти до служби зайнятості взагалі не направлялись. Як стверджують представника відповідача звіти не подавались по причині відсутності у зазначених місяцях січень-лютий вільних вакансій. Однак, згідно інформації Директора районного центру зайнятості від 18.08.2010 року, 03.02.2009 року та 10.02.2009 року відповідач подавав звіти до районного центру зайнятості за формою 5-ПН про прийнятих на роботу у вказаному періоді працівників відповідно один працівник та один працівник.
Адміністративно-господарські санкції відповідач мав сплатити до 15 квітня 2010 року ч.4 ст. 20 Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007р. № 223, порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, розмір якої обчислюється виходячи зі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент подання позовної заяви. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 8001,10 грн (розрахунок пені а.с.5).
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси , у тому числі в суді.
Посилання відповідача на вжиття ним всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів на створені робочі місця не береться судом до уваги зважаючи на наступне.
Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. N314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Водночас, з посадової інструкції прибиральника території, ( посади яка заявлена відповідачем як вакантна для зайняття її інвалідом), затвердженої Генеральним директором підприємства не вбачається що за змістом виконуваних обов'язків та умов праці таку робот у може виконувати людина з особливими потребами, тобто інвалід відповідної групи.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства які використовують працю інвалідів зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальних експертних комісій, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Судом встановлено, що інваліди які приймались на роботу в 2009 році зараховувались на посади прибиральників та інші посади переважно на 0,5 ставки посадового окладу. Враховуючи, що людині з особливими потребами (інваліду) для прибуття на роботу слід докласти значних зусиль, отже, зазначені умови праці та оплата праці (неповний робочий день) не в повній мірі відповідають потребам такої категорії працівників, відповідно інвалідів, бажаючих працевлаштуватись в ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" на "півставки", в достатній кількості не було, вакансії не заповнювались. З наведеного також вбачається неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо створення саме належних умов праці для інвалідів.
Крім того за приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
Як вбачається з постанови Рівненського районного суду від 13.04.2010 р. в справі № 3-775/10 (а.с.124) заступника директора ЗАТ "Консьюмерс Скло Зоря" - ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 255 грн.
Диспозиція частини другої статті 188-1 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів
В протоколі про адміністративне правопорушення № 27 від 25.03.2010 р., складеному посадовою особою Рівненського обласного Фонду соціального захисту інвалідів на ОСОБА_4 ( а.с.99) зазначено що остання працює директором з кадрових питань в ЗАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" і на час перевірки в порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Постанови КМУ № 70 від 31.01.2007 р. не подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік та невиконаний норматив робочих місць працевлаштування інвалідів.
В поясненні до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4, на яку складений протокол від 25.03.2010 року за ч.2 ст 188-1 КУпАП, вказала, що зі змістом протоколу згідна. Тобто правопорушником визнано факт неподання звітності та не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Отже, факт невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та неподання звітності відповідачем вже встановлено рішенням в адміністративній справі, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки позивачем не подано документів про понесені судові витрати, то підстави для застосування вимог статті 94 КАСУ у суду відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача - Закрите акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря" до Держаного бюджету адміністративно - господарську санкцію в розмірі 299676,72 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році та пені в сумі 8001,10 грн
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.