Справа № 1570/2044/2012
21 серпня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Дубовик Г.В.,
за участі:
представника позивача - Голенєвої О.І, (довіреність від 12.07.2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241»до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 12.03.2012 року № 0000012234, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241»(далі ТОВ «ПМК № 241», позивач), 26 березня 2012 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000012234 від 12.03.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання в сумі 51128,19 грн., та штрафних санкцій в розмірі 12782,05 грн.
Відповідно до ухвали суду від 16 липня 2012 року згідно приписів ст. 55 КАС України, замінено відповідача - Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію на правонаступника - Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби (далі Білгород-Дністровська ОДПІ, відповідач) .
В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що з 16.02.2011 року по 22.02.2011 року, Білгород-Дністровською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПМК № 241»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс». За результатами перевірки складено акт № 679/23-219/36065869 від 23.02.2012 року, вякому зазначено, що правочини які підтверджують правовідносини між ТОВ «ПМК № 241»та ТОВ «Тетрабудсервіс»є нікчемними відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, тому вони нестворюють ніяких юридичних наслідків. Також в акті зазначено, що за період жовтень 2011 року по взаємовідносинам між ТОВ «ПМК № 241»з контрагентом ТОВ «Тетрабудсервіс», встановлено завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість у розмірі 51128,19 грн. 13.03.2012 року до ТОВ «ПМК № 241»надійшло повідомлення-рішення від 12.03.2012 року. Також з посиланням на приписи Закону України «Про господарські товариства», Постанову Кабінету Міністрів України№ 322 від 08.04.2009 року в позові зазначено, що необґрунтованим є висновок в акті, щодо ненадання документів ТОВ «ПМК № 241», які підтверджують формування показників податкової звітності по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Тетрабудсервіс», оскільки ОСОБА_2, директор ТОВ «Тетрабудсервіс»не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності, так як є нерезидентом та не має дозволу на працевлаштування.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
14 травня 2012 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, де з посиланням на положення ст. ст. 202 203, 207, 215, 216 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»зазначено, що доводи, які зазначені в позові ТОВ «ПМК № 241»є необґрунтованими, та як наслідок не відповідають чинному законодавству та є незаконними. Фахівцями Білгород-Дністровської ОДПІ на підставі наказу від 15.02.2012 року № 135 у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст 79 ПК України проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «ПМК № 241»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс»за жовтень 2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 23.02.2012 року за № 679/23-219/36065869. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ПМК № 241»по декларації за жовтень 2011 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 51128,19 грн., по податковим накладним, виписаним контрагентом -постачальником - ТОВ «Тетрабудсервіс». Згідно отриманої інформації від ВПМ Білгород-Дністровської ОДПІ -лист № 75/07 від 09.02.2012 року встановлено факти неправомірності правочинів, які за своїм змістом, формою та іншими елементами в імперативній формі визначаються законом недійсними з моменту їзх вчинення. Згідно отриманої інформації Київського міського центру зайнятості № 14-583 від 20.01.2012 року, встановлено, що директором ТОВ «Тетрабудсервіс»є громадянин Російської Федерації -ОСОБА_2, який на території міста Києва та Київської області зареєстрованим не значиться, відомості, щодо місця знаходження вказаної особи на території України відсутні. Зазначений у реєстраційних документах в якості посадової особи на підприємстві Київського регіону ОСОБА_2, який значиться директором ТОВ «Тетрабудсервіс»не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності, оскільки передбаченного Законом для фізичних осіб -нерезидентів дозволу на працевлаштування не отримував. Також до перевірки не надані супровідні первинні бухгалтерські документи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення викликів до суду. 21 серпня 2012 року до суду за вхідним № 26685/2012 надійшло клопотання від представника відповідача за довіренністю ОСОБА_4, про розгляд справи за відсутністю представника Білгород-Дністровської ОДПІ.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «ПМК № 241»(ідентифікаційний код 36065869), зареєстроване 16.07.2008 року в Білгород-Дністровській районній державній адміністрації та перебуває на податковому обліку в Білгород-Дністровській ОДПІ.
Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби
виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
В період з 16.02.2011 року по 22.02.2011 року на підставі наказу Білгород-Дністровської ОДПІ від 15.02.2012 року № 135 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_5, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ПМК № 241»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс»за жовтень 2011 року.
За результатами перевірки було складено акт від 23 лютого 2012 року № 679/23-219/36065869 (а.с.8-21), в висновках якого зазначено, що документальною перевіркою ТОВ «ПМК № 241»встановлено: відповідно до ст. 203, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 215, ст. 228 ЦК України, укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами ТОВ «Тетрабудсервіс»; а також визнання в ході проведення перевірки нікчемними правочинів по підприємству ТОВ «ПМК № 241», порушено п. 44.1, ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6, ст.198, ст. 200, п. 201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 ЦК України, п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 ГК України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п. 3.1, п.4.1, п. 8 р. III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі - 51128,19 грн.
Відповідач в описовій частині акту п. 3.1.2.1 зазначає, що директором ТОВ «Тетрабудсервіс»є громадянин Російської Федерації -ОСОБА_2, який на території міста Києва та Київської області зареєстрованим не значиться, відомості, щодо місця знаходження вказаної особи на території України відсутні. Зазначений у реєстраційних документах в якості посадової особи на підприємстві Київського регіону ОСОБА_2, який значиться директором ТОВ «Тетрабудсервіс»не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності, оскільки передбаченного Законом для фізичних осіб -нерезидентів дозволу на працевлаштування не отримував.
На підставі зазначеного акту від 23 лютого 2012 року № 679/23-219/36065869 відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000012234 від 12.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 51128,19 грн., та визначені зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями 12782,05 грн. (а.с.7). В податковому повідомленні -рішенні №0000012234 від 12.03.2012 року зазначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення п. 44 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 200, п. 201.8, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201, п. 202 ст. 202 ПК України.
Суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.
Відповідно до приписів п.198.1 п. 198.2 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
04 жовтня 2011 року між ТОВ «Тетрабудсервіс»та ТОВ «ПМК № 241» укладено Договір поставки товару №6 ( а.с.77).
На підтвердження виконання умов договору № 6 від 04.11.2011 року, позивачем до суду надані:
- рахунки-фактури № 311005 від 31.10.2011 року, № 311004 від 31.10.2011 року, № 311006 від 31.10.2011 року, № 311003 від 31.10.2011 року (а.с. 78, 81, 84, 87);
- видаткові накладні № 311005 від 31.10.2011 року, № 311004 від 31.10.2011 року, № 311006 від 31.10.2011 року, № 311003 від 31.10.2011 року (а.с.79, 82, 85, 88);
- податкові накладні за жовтень 2011 року від ТОВ «Тетрабудсервіс»№ 1272 від 31.10.2011 року (на суму 128299,58 грн., в тому числі ПДВ 21383,26 грн.), №1271 від 31.10.2011 року (на суму 96739,74 грн., в тому числі ПДВ 16123,29 грн.), № 1273 від 31.10.2011 року (на суму 4920,00 грн., в тому числі ПДВ 820,00 грн.), № 1270 від 31.10.2011 року (на суму 76809,86 грн., в тому числі ПДВ 12801,64 грн.), (а.с. 80, 83, 86, 89).
З вище зазначених первиних документів вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість у ціні товару, придбаного у ТОВ «Тетрабудсервіс», яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу - видано первинні документи (податкові та видаткові накладні) покупцеві -ТОВ «ПМК № 241», за сплачені суми покупцем за договором № 6 від 04.10.2011 року.
В п. 201.8 ст. 201 ПК України, зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Білгород-Дністровською ОДПІ зазначено в акті перевірки про порушення позивачем п. 201.8 ст. 201 ПК України, однак дане посилання в судовому засіданні не знашло підтвердження, оскільки на момент вчинення господарської операції ТОВ «ПМК № 241», зареєстровано платником ПДВ про, що наявне посилання в п.2.4.1 акту перевірки (а.с. 9) та ТОВ «Тетрабудсервіс» станом на 31.10.2011 року є платником ПДВ за № 100343394, що підтверджено інформацією на сайті ДПС України.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.14 ст. 201 зазначенного Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Положеннями п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженного Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року N 969, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
З спеціального витягу з ЄДР, вбачається, що керівником ТОВ «Тетрабудсервіс»є ОСОБА_2
Податкові накладні за жовтень 2011 року (а.с. 80,83,86,89) від ТОВ «Тетрабудсервіс»підписані директором ОСОБА_2, тобто особою уповноваженою підписувати податкові накладні ТОВ «Тетрабудсервіс».
Положеннями ст. 30 ЦК України, визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Цивільна дієздатність юридичної особи визначена ст. 92 ЦК України, так юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
В акті перевірки відповідачем зазначено, що директор ТОВ «Тетрабудсервіс» ОСОБА_2, не наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності, однак жодного доказу того, що ОСОБА_2, є не дієздатним чи обмежено дієздатним до суду відповідачем не надано.
Суд не погоджується з висновками акту перевірки про порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 ЦК України, при здійснені ТОВ «ПМК № 241»господарських операцій з ТОВ «Тетрабудсервіс».
Приписами ч.1 ч. 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Отже Цивільний кодекс Укураїни містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215) та оспорювані (ч.3 ст. 215).
Відмінність між вказаними видами правочинів полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу Закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 ЦК України.
Враховуючи зазначене та положення ст. 20 ПК України, де визначені права органів податкової служби, вбачається, що відповідач не наділений правом на визнання в акті перевірки правочину нікчемним.
Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Факт порушення публічного порядку повинен, бути доведеним певними засобами доказування.
Виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що придбання позивачем товару від ТОВ «Тетрабудсервіс»підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Будь яких доказів, щодо порушеня публічного порядку при укладенні та виконанні умов договору № 6 до суду відповідачем не надано.
Посилання в акті перевірки на те, що ТОВ «ПМК № 241»не надано до Білгород-Дністровської ОДПІ підтверджуючих документів стосовно способу транспортування товару, не свідчать про неможливість формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс», а лише дає підстави для проведення, у відповідності до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПМК № 241».
Також в висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем п. 3 ст. 5 та п.1 ст. 7 ГК України, однак приписами ч. 3 ст. 5 ГК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, а ст. 7 ГК України визначені нормативно-правовими актами, якими регулюються відносини у сфері господарювання.
Отже в акті перевірки не зазначено як саме позивачем порушені приписи ГК України.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Приписи Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання. Положеннями Податкового кодексу України не передбачено такого права, як визнання господарських правочинів нікчемними.
Договір № 6 від 04.10.2011 року, який укладено між позивачем та контрагентом, не визнаний судом недійсними і його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. Отже, висновки про ознаки нікчемності укладеного позивачем договору ґрунтується на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав документи.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З приписів вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по даній справі не доведено порушення ТОВ «ПМК № 241»вимог чинного законодавства.
З урахуванням обставин справи, вище викладеного та приписів ст. 11 КАС України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ, № 0000012234 від 12.03.2012 року є протиправними, та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем в порушення діючого законодавства, а позовні вимоги позивача засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 241» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000012234 від 12.03.2012 року.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 27 серпня 2012 року.
Суддя Вовченко O.A
.
.