Cправа № 2a-0770/2330/12
Рядок статзвіту № 11.5
Код - 13
15 серпня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого - судді Ващиліна Р.О.,
при секретарі судового засідання - Фантич В.В.,
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2;
відповідача: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, представник - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07.07.2012 року, -
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 15 серпня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 серпня 2012 року.
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07.07.2012 року. Вказану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Наказом господарського суду Закарпатської області № 5008/94/2012 від 08.06.2012 року Державну податкову службу у Закарпатській області як боржника зобов'язано передати (повернути) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 визначене у виконавчому документі майно. Проте голова ДПС у Закарпатській області не є боржником за зазначеним наказом, таким являється юридична особа ДПС у Закарпатській області. Крім того, судове рішення не виконано 06.07.2012 року з поважних причин, про існування яких державному виконавцю було повідомлено завчасно. Зокрема, у відповідності до листа управління податкової міліції у Закарпатській області від 01.10.2010 року № 4297/7/2632, майно, яке підлягає передачі на підставі судового рішення, передано іншій юридичній особі - Ужгородській міжрайонній податковій інспекції для взяття на облік як безгосподарне. Тому ДПС у Закарпатській області не володіє таким майном, а відтак у неї відсутні правові підстави для витребування майна за місцем його знаходження (зберігання), оскільки всі дії щодо його обліку та зберігання вчинялися іншою юридичною особою. Вказує на те, що відносини, які виникають з обліку та зберігання безгосподарського майна ґрунтуються на встановленому законодавством правовому порядку і не можуть бути врегульовані в межах адміністративного підпорядкування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Крім того, письмових пояснень щодо позовних вимог на вимогу суду не подав.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
14 червня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 постановою № 33053255 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Закарпатської області № 5008/94/2012 від 08.06.2012 року про зобов'язання Державну податкову службу у Закарпатській області передати (повернути) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 майно, що було вилучене 22.09.2010 року працівниками ДПА у Закарпатській області з автомобіля марки ДАФ р/н НОМЕР_1 та причепа р/н НОМЕР_2, перелік якого визначено в протоколі огляду від 22.09.2010 року, а саме: дитячий комбінезон - 720 штук; куртка жіноча - 9103 штук; шуба жіноча - 582 штук; куртка чоловіча - 2025 штук; пальто жіноче - 1270 штук; брюки жіночі (стрейчеві) - 4210 штук; джинси жіночі - 216 штук; кофта жіноча - 2605 штук; напівпальто жіноче - 5325 штук; жакет жіночий - 440 штук; куртка дитяча - 110 штук; светр чоловічий - 306 штук.
Боржнику надано строк до 20 червня 2012 року добровільно виконати зазначений наказ господарського суду Закарпатської області.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV.
Ч. 1 ст. 27 зазначеного законодавчого акту передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Так, листом Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області № 1971/8-254 від 26.06.2012 року Державну податкову службу у Закарпатські області повідомлено про проведення 06.07.2012 року виконавчих дій по передачі майна, зазначеного у наказі господарського суду Закарпатської області № 5008/94/2012, для чого останню зобов'язано забезпечити явку відповідного працівника.
Заявою про встановлення порядку виконання судового рішення від 05.07.2012 року № 345/9/10-113 відповідача було повідомлено про наявність обставин, які роблять неможливим його виконання. Зокрема, зазначено, що у відповідності до листа управління податкової міліції у Закарпатській області від 01.10.2010 року № 4297/7/2632, майно, яке підлягає передачі на підставі судового рішення, передано іншій юридичній особі - Ужгородській міжрайонній податковій інспекції для взяття на облік як безгосподарне. 04.10.2010 року Ужгородською міжрайонною податковою інспекцією у складі комісії складено акт № 10/10 опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного. Одночасно Ужгородською МДПІ майно було передано іншій юридичній особі на відповідальне зберігання. Ужгородська МДПІ листом від 05.10.2010 року № 3616/10/24-019 повідомила Ужгородський РВ УМВС у Закарпатській області про взяття на облік майна, яке підлягає передачі на підставі виконавчого документа. Таким чином, після того як майно було направлено до Ужгородської МДПІ Державна податкова служба у Закарпатській області не володіє майном, яке підлягає поверненню (передачі) стягувачу. Також Державна податкова служба у Закарпатській області не зберігає у себе зазначене майно та не укладала договорів на зберігання з іншими особами, а відтак не обізнана з місцем його знаходження. Вказала на те, що вищезазначені обставини унеможливлюють виконання судового рішення, оскільки майно у боржника відсутнє та місце зберігання його невідоме. Відносини, які виникають з обліку та зберігання безгосподарського майна ґрунтуються на встановленому законодавством правовому порядку і не можуть бути врегульовані в межах адміністративного підпорядкування. У зв'язку з наведеними обставинами, керуючись ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", просила звернутись до господарського суду Закарпатської області із заявою про встановлення способу і порядку виконання наказу та зупинити виконавче провадження до вирішення господарським судом по суті питання про встановлення способу і порядку виконання наказу.
На підтвердження зазначеного, до листа було долучено копії листа управління податкової міліції у Закарпатській області від 01.10.2010 року № 4297/7/2632, акту опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 10/10 від 04 жовтня 2010 року та листа Ужгородської МДПІ від 05.10.2010 року № 3616/10/24-019.
Незважаючи на вищенаведені обставини, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 складено акт державного виконавця від 06 липня 2012 року, яким засвідчено, що при проведенні виконавчих дій боржником майно повернуто не було.
У зв'язку з чим, в порядку ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", посадовою особою відповідача було винесено постанова про накладення штрафу від 07.07.2012 року № 33053255, якою за невиконання наказу господарського суду Закарпатської області на голову ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про накладення штрафу, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII.
Зазначеним нормативно-правовим актом передбачено, що обов'язок щодо проведення роботи, пов'язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна, покладено на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції (п. 12 ч. 1 ст. 10 Законом України "Про державну податкову службу в Україні").
Вказаним законодавчим актом, що встановлює повноваження органів податкової служби України, на державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі обов'язку щодо обліку, оцінки та реалізації безхазяйного та конфіскованого майна не покладено.
П. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (далі - Порядок) передбачено, що облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його.
Майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку (п. 9 Порядку).
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що у відповідності до листа управління податкової міліції у Закарпатській області від 01.10.2010 року № 4297/7/2632 визначене у наказі господарського суду Закарпатської області майно передано Ужгородській МДПІ, а згідно з актом опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 10/10 від 04 жовтня 2010 року зазначене майно в подальшому передано на відповідальне зберігання ДП "Дирекція із забезпечення діяльності та обслуговування ПО Закарпатської області". Тобто станом на день проведення виконавчих дій, враховуючи, в тому числі, той факт, що визначене рішенням суду майно було передано Ужгородській МДПІ ще до винесення такого рішення, в розпорядженні Державної податкової служби у Закарпатській області воно не перебувало, тому виконати дії щодо повернення його власнику податковий орган не міг.
Крім того, для з'ясування порядку виконання рішення за вищезазначених обставин Державна податкова служба у Закарпатській області до початку проведення виконавчих дій звернулась до відповідача із заявою про встановлення порядку виконання судового рішення.
Отже, у зв'язку з наведеним, враховуючи законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що державним виконавцем безпідставно зроблено висновок щодо умисного невиконання Державною податковою службою у Закарпатській області наказу господарського суду Закарпатської області та накладено на позивача штраф.
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07.07.2012 року - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 07.07.2012 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про накладення стягнення у вигляді штрафу на голову ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ващилін Р. О.