31 липня 2012 року Справа № 2а/0370/2069/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,
за участю представників позивача Левченка В.С., Петрук О.О.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,
Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області (надалі - регіональне управління Департаменту САТ ДПС України у Волинській області, позивач) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у сумі 3400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 березня 2012 року працівниками регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Волинській області проведено перевірку магазину, що знаходиться за адресою: Ковельський район, село Тойкут, де здійснює торгівельну діяльність суб'єкт господарювання ОСОБА_3 Актом перевірки від 05 березня 2012 року № 36/32-02/НОМЕР_1 серед інших порушень зафіксовано факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, що є порушенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі акта перевірки та за результатами розгляду письмових заперечень ОСОБА_3 на нього прийнято рішення від 14 травня 2012 року № 030026-21 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 3400,00 грн. Вказане рішення відповідач у судовому порядку не оскаржила, фінансові санкції добровільно не сплатила. Позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку в доход Державного бюджету України заборгованість з фінансових санкцій у сумі 3400,00 грн.
У письмовому запереченні проти позову відповідач позовні вимоги не визнала (а.с.26-32), в обґрунтування заперечення вказала, що рішення регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Волинській області від 14 травня 2012 року № 0300026-21 вона отримала 18 травня 2012 року. Дане рішення за формою не відповідає формі податкового повідомлення-рішення та, крім того, позивач одним рішенням застосував штрафні санкції за двома санкціями, що є порушенням пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України (ПК України). Заперечення на акт перевірки від 05 березня 2012 року № 36/32-02/НОМЕР_1 позивач розглянув 28 березня 2012 року, а тому відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України рішення могло бути прийняте не пізніше 03 квітня 2012 року.
Позивач не має повноважень застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки не видавав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3
Обставини, зафіксовані в акті, не відповідають дійсності, оскільки громадянка ОСОБА_4 не перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання ОСОБА_3, а товар, вказаний в акті перевірки, відповідачем не реалізовувався. В акті перевірки не зазначено, якими документами підтверджуються його дані. Позивач порушив і порядок проведення перевірки, оскільки не вручив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 направлення на перевірку, акт для ознайомлення і підписання Крім того, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено заборону на проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування.
Рішення позивача, на підставі якого він просить стягнути заборгованість із фінансових санкцій, оскаржене в адміністративному порядку до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (Департамент САТ ДПС України). Рішення Департаменту САТ ДПС України від 01 червня 2012 року № 3223/21-4015, яким залишено без розгляду первинну скаргу, відповідач отримала 03 липня 2012 року. Рішення регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Волинській області від 14 травня 2012 року № 030026-21 та рішення Департаменту САТ ДПС України від 01 червня 2012 року № 3223/21-4015 відповідач 13 липня 2012 року оскаржила до ДПС України. Податкові вимоги про сплату грошового зобов'язання позивач у встановленому порядку не надсилав. Податковий борг відсутній, сума фінансових санкцій не є узгодженою, оскільки процедура адміністративного оскарження не завершена. З наведених підстав відповідач просила в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 27 червня 2012 року відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
При розгляді письмових заперечень проти позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за загальними правилами КАС України та ухвалою суду від 19 липня 2012 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити. Представник Левченко В.С. суду додатково пояснює, що норми ПК України, на які посилається відповідач, регулюють відносини у сфері справляння податків і зборів. Порядок видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, порядок застосування фінансових санкцій врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на вказані правовідносини приписи ПК України не поширюються. Рішення прийняте за формою, наведеною у додатку до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790. Цим порядком не встановлено граничних термінів для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Вважає, що адміністративне оскарження не зупиняє сплату фінансових санкцій. Оскільки протягом місяця з дня отримання рішення від 14 травня 2012 року № 030026-21 відповідач не сплатила, то це дає право на стягнення заборгованості у судовому порядку.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнає та в його задоволенні просить відмовити з тих підстав, що вказані у письмовому запереченні проти позову. Зауважує, що рішення ДПС України за повторною скаргою на даний час їй не надходило.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів і підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 для здійснення роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту зареєструвалася як фізична особа-підприємець 12 жовтня 2007 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18-19).
03 березня на підставі наказу від 01 березня 2012 року № 79, направлень від 01 березня 2012 року № 80, № 81 (а.с.10-12) працівниками регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Волинській області було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в господарській одиниці, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 - магазині, який знаходиться за адресою: Ковельський район, село Тойкут. За результатами перевірки складено акт від 05 березня 2012 року № 36/32-02/НОМЕР_1 (а.с.7-9).
Актом перевірки встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідних ліцензій, що є порушенням статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-BP). Як вбачається з актів від 03 березня 2012 року № 000202, ОСОБА_3 та продавець ОСОБА_4 від підписання акта перевірки та отримання примірника акта перевірки відмовилась (а.с.13-14). На акт перевірки ОСОБА_3 подала письмові заперечення, проте у їх задоволенні відмовлено листом РУ Департаменту САТ ДПС України у Волинській області 28 березня 2012 року № 1118/21-123 (а.с.16-17).
За результатами перевірки в.о.начальника РУ Департаменту САТ ДПС України у Волинській області було прийняте рішення від 14 травня 2012 року № 030026-21, яким до відповідача було застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в загальному розмірі 3 400,00 грн., в тому числі 1 700,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та 1 700,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії (а.с.15).
Надаючи оцінку відносинам, що склалися у зв'язку із проведенням регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України у Волинській області фактичної перевірки в господарській одиниці, належній фізичні особі-підприємцю ОСОБА_3, та застосування за її наслідками фінансових санкцій, суд зазначає таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулює Закон № 481/95-BP. Зокрема, приписами статті 16 цього Закону передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції визначеної законами України. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» Державна податкова служба є органом, який здійснює ліцензування, в тому числі господарської діяльності, пов'язаної з роздрібною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6, 9 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2011 року №1289 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2011 року за №1271/20009, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України (далі - ДПС України) і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері. Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва та оптової торгівлі спиртом, виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, призупинення дії та анулювання виданих ліцензій у випадках, передбачених законодавством, організовує та бере участь у перевірках діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, в інвентаризації спирту, готової продукції та сировини. Одним із основних завдань Департаменту є здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів і технологічних інструкцій та інших нормативних документів щодо виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Департамент здійснює повноваження безпосередньо та через регіональні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), які діють як самостійні функціональні підрозділи з правами юридичної особи у складі органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, РУ Департаменту САТ ДПС України наділений повноваження проводити перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Статтею 15 Закону № 481/95-BP визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Відповідальність за порушення норм Закону № 481/95-BP передбачена статтею 17 Закону № 481/95-ВР, зокрема, у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Разом з тим, застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-BP, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.
Так відповідно до пунктів 5, 6, 8 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.
Таким чином, Закон № 481/95-BP є спеціальним, який регулює порядок видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі, алкогольними напоями та тютюновими виробами, порядок застосування фінансових санкцій; відповідно норми ПК України не поширюють свою дію на порядок застосування фінансових санкцій за порушення у сфері реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядок їх стягнення.
Окрім цього, відповідно до пункту 5.1 статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування. платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно із статтею 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщенням товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків і зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Статтями 9 та 10 ПК України визначено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів і місцевих податків та зборів. Враховуючи положення статей 9 та 10 ПК України, плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не належить до загальнодержавних податків та зборів, до місцевих податків та зборів, контроль за надходженням яких здійснюють органи державної податкової служби.
Крім того, ПК України набрав чинності з 01 січня 2011 року; розділом XIX ПК України визначено перелік нормативно-правових актів, які втратили чинність у зв'язку із введенням в дію ПК України. В даному переліку відсутній як Закон № 481/95-BP, так і постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Порядок № 790). Законом України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» визначено перелік нормативно-правових актів, до яких внесені зміни у зв'язку із введенням в дію ПК України. В даному переліку відсутні зазначені вище нормативно-правові акти (Закон № 481/95-BP і Порядок № 790).
За таких обставин норми ПК України на порядок застосування Департаментом САТ та його регіональними управліннями фінансових санкцій не поширюються. З наведених підстав суд відхиляє доводи відповідача щодо формування податкового повідомлення-рішення, в тому числі за кожною фінансовою санкцією, строки прийняття рішення, направлення податкової вимоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону № 481/95-BP у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Так само згідно з пунктом 10 Порядку № 790 у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Разом з тим, дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку. Судові рішення про оскарження дій щодо проведення перевірки та рішення про застосування санкцій на час розгляду даної справи відсутні. Оскільки КАС України не передбачено інституту зустрічного позову, то перевірка правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 14 травня 2012 року № 030026-21 та дій, що передували прийняттю цього рішення (проведення перевірки, розгляд заперечень на акт перевірки) повинні здійснюватися поза межами позову про стягнення фінансових санкцій. З наведених підстав доводи відповідача про порушення порядку проведення перевірки, ознайомлення з актом перевірки, встановлення обставин під час перевірки та розгляду матеріалів перевірки суд до уваги не бере.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку. Ні Закон № 481/95-BP, ні Порядок № 790 не встановлюють механізму оскарження рішень про застосування фінансових санкцій та наслідків такого оскарження.
Водночас, суд зауважує, що в силу статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (пункт 56.15 статті 56 ПК України). Норми ПК України поширюються на правовідносини, що виникають з участю контролюючих органів, якими у розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 ПК України є органи державної податкової служби щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби (крім тих правовідносин, щодо яких встановлено інший порядок регулювання - як-от, застосування фінансових санкцій за порушення у сфері реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та їх стягнення).
Оскільки як уже зазначалося Порядок № 790 передбачає можливість оскарження рішень про застосування фінансових санкцій, але не встановлює самого порядку, то у даному випадку слід керуватися нормативно-правовим актом, який розроблено з метою визначення механізму подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби (у даному випадку законодавець встановив можливість оскарження на лише податкових повідомлень-рішень, а й інших рішень, прийнятих органами державної податкової служби, в тому числі регіонального управління Департаменту САТ). Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби визначений Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року № 1001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 січня 2011 року за № 10/18748 (далі - Положення № 1001). Це Положення розроблене відповідно до статей 55 і 56 глави 4 розділу II ПК України, статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статей 6-8, 18 Закону України «Про звернення громадян».
Пунктом 2 Положення № 1001 прямо передбачено, що органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків на податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-які інші рішення органів державної податкової служби щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 8.2, 9.3 Положення № 1001 скарга на рішення регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби. Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до центрального органу державної податкової служби.
За правилами пункту 11 Положення № 1001 скарга, подана із дотриманням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Разом з тим, оцінку на предмет дотримання порядку та строків подання скарги надає той орган, до якого така скарга надійшла.
Також суд зазначає, що відповідно до пунктів 15-17 Положення № 1001 за результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення. Рішення вважається надісланим (наданим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто фізичній особі або її представникові під розписку чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою - платником податків у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення на скаргу. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (заступника керівника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (заступника керівника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку. Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного органу державної податкової служби, у разі коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу державної податкової служби; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались. Рішення центрального органу державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Як було встановлено судом, рішення регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Волинській області було надіслане ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане нею 18 травня 2012 року (а.с.33).
25 травня 2012 року рішення від 14 травня 2012 року № 030026-21 відповідач оскаржила до Департаменту САТ ДПС України (а.с.37-40), рішенням якого від 01 червня 2012 року № 3223/21-4015 скаргу залишено без розгляду у зв'язку із відсутністю на ній підпису (а.с.41). Як слідує з повідомлення центру поштового зв'язку № 4 Волинської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 липня 2012 року № 455 (а.с.43), зазначене рішення ОСОБА_3 отримала лише 03 липня 2012 року.
13 липня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 продовжила процедуру адміністративного оскарження шляхом надіслання до ДПС України повторної скарги на рішення від 14 травня 2012 року № 030026-21 та рішення Департаменту САТ ДПС України (а.с.44-47).
Таким чином, суд вважає, що до отримання рішення центрального органу державної податкової служби за скаргою ОСОБА_3 відповідно до приписів 11, 17 Положення № 1001 зупиняється виконання фінансових санкцій, визначених у рішенні від 14 травня 2012 року № 030026-21. Рішення центрального органу державної податкової служби відповідач не отримувала і зазначену обставину позивач не спростував.
На підставі аналізу норм чинного законодавства та із урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що звернення регіонального управління Департаменту САТ ДПС України 27 червня 2012 року з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій - до закінчення процедури адміністративного оскарження (на той час відповідач ще навіть не отримала рішення Департаменту САТ ДПС України за первинною скаргою) є передчасним, а тому позовні вимоги з цих підстав задоволенню не підлягають.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", наказу Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року № 1001 "Про затвердження Положення про порядок подання і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", суд
В задоволенні адміністративного позову Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у сумі 3400,00 грн. відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 01 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк