06 серпня 2012 року Справа № 0870/6500/12
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС ЯХТ-КЛУБ КОРСАР»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Глінський А.А.
за участі представників сторін:
від позивача - Мироненко Л.О. (наказ № 1 від 16.02.2012),
Стоєв В.Л. (довіреність б/н від 12.03.2012),
Дудник І.Г. (довіреність б/н від 11.06.2012)
від відповідача - Бібік С.В. (довіреність № 2925/10/10-010 від 11.06.2012)
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС «ЯХТ-КЛУБ КОРСАР»» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182302 від 31.01.2012р., яким підприємству донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 731 029,00 грн. та №0000192302 від 31.01.2012р., яким підприємству донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 816 002,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що в даній ситуації, він здійснив публічне (відкрите) розміщення безпроцентних цільових облігацій. Це означає, що ціна, отримана Позивачем від продажу облігацій і буде вважатися звичайною в розумінні ст. 189 ПКУ та включає податкові зобов'язання з ПДВ.
Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.
Ухвалою суду від 06.07.2012 відкрито провадження у адміністративній справі №0870/6500/12 та призначено до судового розгляду на 19.07.2012. В судовому засіданні оголошено перерву до 06.08.2012.
Відповідно до ст.160 КАС України, 06.08.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Представник позивача проти позову заперечив та вказав, що операцією з першої поставки житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об'єкта житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першої поставки житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах. При цьому вартість такого житла визначається виходячи із звичайних цін, але не нижче вартості випущених облігацій.
Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Спортивно-оздоровчий комплекс «Яхт-клуб Корсар»" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2011.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 13.01.2012 №6/23-2/33527987, на підставі якого та прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № 0000182302 та №0000192302 від 31.01.2012р.
Перевіркою встановлено порушення платником п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 137.1 ст.137, п. 188.1 ст.188, п.189.7 ст.189 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 внаслідок невірного визначення бази оподаткування по операціях з реалізації нерухомого майна.
В акті перевірки від 13.01.2012 №6/23-2/33527987 зазначено наступне.
З метою залучення коштів для фінансування будівництва приміщень спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: М.Запоріжжя, вул.Луначарського 15 платником здійснено відкрите розміщення іменних цільових облігацій на загальну суму 22 834 798,09 грн.
Випуск облігацій зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 13.06.2008. Інформація про відкрите розміщення облігацій розміщена 13.06.2008 у Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно умов типових договорів дольової участі в будівництві (інвестування в будівництво шляхом купівлі цінних паперів), укладених ТОВ «СО комплекс яхт-клуб «Корсар» з фізичними особами, підприємство зобов'язується побудувати спортивно-оздоровчий комплекс і передати приміщення комплексу в порядку погашення Пакета облігацій у власність таких фізичних осіб. З метою придбання Пакета облігацій з фізичними особами укладаються типові Договори купівлі-продажу цінних паперів, в пункті 2 яких зазначена ціна Пакета облігацій без урахування податку на додану вартість. На виконання умов договорів купівлі-продажу цінних паперів в періоді 3 кварталі 2008 - 2 кварталі 2009рр. на поточний рахунок ТОВ «СО комплекс яхт-клуб «Корсар» від фізичних осіб надійшли грошові кошти у розмірі 22 835 393,16грн.
Погашення Пакета облігацій здійснено у 2 кварталі 2011 року шляхом передачі приміщень спортивно-оздоровчого комплексу у власність фізичних осіб, яке оформлено Актами приймання - передачі та рахунками-фактурами із зазначенням вартості переданих приміщень з урахуванням податку на додану вартість. Загальна вартість переданих приміщень, згідно Актів приймання-передачі, становить суму 22 835393грн. з урахуванням податку на додану вартість. До складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок. 1) в Декларації з податку на прибуток підприємства за період 2 квартал 2011 року підприємством включено суму 19 180 253 грн. В рядку 6.1 податкової Декларації з податку на додану вартість ТОВ «СО комплекс яхт-клуб «Корсар» за червень 2011 року зазначено загальний обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, у сумі 18 982 931 грн.
За результатами перевірки зроблено висновок, що ТОВ «СО комплекс яхт-клуб «Корсар» при здійсненні наведених вище операцій порушено вимоги статті 135 Податкового кодексу України в частині невірного визначення доходу від операційної діяльності, який мав визнаватись в розмірі договірної (контрактної") вартості (але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі) та становить суму 22 835 393 грн. З урахуванням показників господарської діяльності платника у періоді 2- 3 кварталі 2011 року встановлено заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3547830грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 816 002 грн. Внаслідок невірного визначення бази оподаткування платником занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 731 028 грн. у червні 2011 року.
За розглядом матеріалів проведеної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000182302 від 31.01.2012р., яким підприємству донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 731 029,00 грн. та №0000192302 від 31.01.2012р., яким підприємству донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 816 002,00 грн.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки актів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, спір у даному випадку точиться навколо того, що Позивач з метою залучення грошових коштів для фінансування будівництва спортивно-оздоровчого комплексу здійснив випуск безпроцентних цільових облігацій. При цьому згідно умов договорів погашення пакету облігацій певної номінальної вартості відбувається шляхом передачі об'єкта інвестування певної загальної проектної площі. Якщо ж загальна фактична площа об'єкта виявиться більшою або меншою ніж загальна проектна площа, сторони зобов'язуються провести відповідні доплати за встановленими в договорах формулами. Згідно вищенаведених умов, 1 м2 площі у Спальному корпусі № 1 та Спальному корпусі № 2 коштує 3 737,00 грн., у Адміністративно-господарському корпусі ? 3 897,00 грн., що відповідає вартості 100 облігацій.
Таким чином, сторони договорів чітко визначили майбутню ціну придбаваємих споруд спортивно-оздоровчого комплексу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація ? це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
У ч. 3 ст. 7 вказаного закону передбачено, що емітент у встановлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. При цьому цільові облігації ? це облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та (або) послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.
Інформація про відкрите (публічне) розміщення Позивачем облігацій міститься в проспекті емісії, зареєстрованому у ДКЦПФР від 13.06.2008р., опублікованому 13.06.2008 р. в Відомостях ДКЦПФР № 113 (367).
10.06.2011 р. Позивач здійснив погашення емітованих раніше цільових облігацій, що здійснювалося шляхом передання Позивачем згідно з умовами випуску облігацій власникам облігацій приміщень в об'єкті будівництва.
Оскільки право власності на приміщення при погашенні облігацій переходить від забудовника до держателя (-ів) облігацій, то така операція є об'єктом оподаткування згідно п.185.1 ст.185 ПКУ, відповідно до якої об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
При погашенні цільової облігації здійснюється одночасне виконання боргових зобов'язань емітента перед власником облігації (інвестором) в межах номінальної вартості облігації та припиняється право власності інвестора на відповідний цінний папір.
Документальними підтвердженнями домовленостей між Позивачем та покупцями нерухомості щодо включення у ціну товару ПДВ є:
1) видаткові накладні, акти приймання-передачі, у яких чітко зазначено, що загальна вартість будівель спортивно-оздоровчого комплексу включає ПДВ 20%;
2) додаткові угоди до договору дольової участі у будівництві (інвестування в будівництво шляхом купівлі цінних паперів), які укладались у разі, якщо загальна фактична проща об'єкта інвестування не співпадала з загальною проектною площею. У цьому разі, зокрема, у разі перевищення фактичної площі над проектною, доплата розраховується виходячи з ціни 1 м2 у сумі 3 737,00 грн. або 3 897,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%;
3) кошторисна документація на будівництво.
Так, як база оподаткування операції з постачання однієї і тієї самої нерухомості не може бути різною, слід погодитись з тим, що ціна 1 м2 прощі будівель спортивно-оздоровчого комплексу складає 3 737,00 грн. для Спального корпусу № 1 та Спального корпусу № 2, 3 897,00 грн. для Адміністративно-господарського корпусу, у т.ч. ПДВ 20%.
То ж суд вважає, що позивач, згідно з п.185.1 ст.185 ПКУ з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ правомірно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість та відобразив в декларації з ПДВ за червень 2011 р. та правомірно здійснив розрахунок податку на прибуток за другий квартал 2011 р., керуючись п. 135.1 ст. 135 ПКУ, з урахуванням особливостей передбачених п. 153.2 ст. 153 ПКУ при визначенні валового доходу, та ст. 138 ПКУ для розрахунку валових витрат.
Яу зазначено вище, Відповідачем на підставі Акту планової перевірки та Акту позапланової перевірки встановлено порушення Позивачем п. 135.4.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, у зв'язку з чим збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 816 002,00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 731 028,00 грн.
Однак, суд вважає такий висновок податкового органу безпідставним, оскільки, як свідчать матеріали перевірки, перевіряючі з метою визначення об'єкта оподаткування керувалися п. 189.7 ст. 189 ПКУ.
Так, за приписами п. 189.7 ст. 189 ПКУ, у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із ст. 185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п. 188.1 ст. 188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Разом з тим, у даному випадку облігації випускав саме Позивач, а не особи, які набули у власність побудовані Позивачем приміщення, отже у перевіряючих були відсутні будь-які підстави застосовувати у даному разі вказане положення ст. 189 ПКУ.
За результатом розгляду спору, суд вважає правомірним застосування позивачем п.189.1 ст. 189 ПКУ, де вказано наступне: «У разі постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, здійснення операцій з безоплатного постачання товарів/послуг, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати, які не належать до витрат згідно з правилами обкладення податком на прибуток підприємств і не підлягають амортизації при визначенні оподатковуваного прибутку, а також у разі постачання товарів/послуг пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований як платник податку, чи фізичній особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу.
З урахуванням того, що ст. 39 ПКУ вступає в силу 01.01.2013 р., то в даному випадку слід керуватися п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94. Відповідно до п. 1.20.4 даного Закону, якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.
У ситуації, яка розглядається, Позивач здійснив, як вказано вище, публічне (відкрите) розміщення безпроцентних цільових облігацій. Це означає, що ціна, отримана Позивачем від продажу облігацій і буде вважатися звичайною в розумінні ст. 189 ПКУ та включає податкові зобов'язання з ПДВ.
Крім того, згідно діючого п. 1.20.8 Закону про прибуток обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу 1 пп. 1.20.1 цього пункту.
Натомість, як свідчать матеріали справи, такого запиту позивачу не направлялось, з чого слід зробити висновок про те, що ціна продажу нерухомості Відповідачем не ставиться під сумнів
До того ж, приймаючи рішення у справі, суд враховував також, що згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент не має права змінювати прийняте рішення про розміщення цінних паперів у частині обсягу прав за цінними паперами, умов розміщення та кількості цінних паперів одного випуску, крім випадків, передбачених законами і нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно із ч. 5 ст. 3 вказаного вище закону в Україні у цивільному обороті можуть бути зокрема боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться в тому числі облігації підприємств. Наведені правовідносини регулюються ст. 1046 ЦК України. У цих відносинах є позикодавець (власник облігацій), є позичальник (емітент), є фіксований процент і нарешті є строк та умові повернення боргу: «Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором».
Таким чином, не має жодної підстави для збільшення вартості переданого позикодавцям майна, а для цілей справляння ПДВ, визначення оподатковуваного доходу сутність номінальної вартості цільової облігації відповідає правовим змістом звичайної ціни товару (послуги) і є компенсацією її вартості, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби № 0000182302 від 31.01.2012 та № 0000192302 від 31.01.2012.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС ЯХТ-КЛУБ КОРСАР» (код ЄДРПОУ 33527987) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 27.08.2012.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко