Справа № 22ц/0591/207/2012 Головуючий у 1 інстанції Доценко С.І.
Категорія 31 Суддя-доповідач Сорока Г.П.
08 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Ігнатоля Т.Г.,
суддів - Сороки Г.П., Мироненко І.П.
при секретарі - Велигоненко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство - 11402» Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» та Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс», Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа - ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 21 листопада 2011 року -
19 серпня 2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» в особі Дочірнього підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» (далі ДП «Маріупольське АТП 11402») та Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» (далі ПАТ «Страхова група «ТАС») про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги та в остаточній редакції позову просила стягнути на її користь моральну шкоду з ДП «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» в розмірі 50000 грн., з ПАТ «Страхова група «ТАС» у розмірі 5000 грн. (а.с.18,39-40).
На мотивування вимог позивачка вказала, що 28.02.2011 року близько 13-00 год. вона, знаходячись на робочому місці в робочий час виконувала обов'язки дорожнього робітника Маріупольського ДЕУ ДП «Донецький облавтодор» в районі с.Касьянівка Володарського району Донецької області, та після виконання дорученого завдання направилась до робочого автомобілю щоб покласти інвентар, однак, не встигла в нього сісти як отримала травму та зазнала моральних страждань внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_3, який керував транспортним засобом «Богдан-А09214», належним ДП «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» (застрахований ПАТ «Страхова група «ТАС»), з яким він перебував у трудових відносинах.
Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 11 жовтня 2011 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Публічне акціонерне товариство «Донецькавтотранс» (далі ПАТ «Донецькавтотранс» нині у зв'язку зі зміною найменування ПАТ «Транспортні системи України») та ПАТ «Страхова група ТАС» (а.с.56).
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 21 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Донецькавтотранс» 25000 грн., з ПАТ «Страхова група «ТАС» - 5000 грн.
Також стягнуто з ПАТ «Донецькавтотранс» на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат на правову допомогу 2132,00 грн. і судовий збір у розмірі 165,00 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 05 грудня 2011 року виправлено описки в судовому рішенні від 21 листопада 2011 року: в установчій частині рішення зазначено в якості третьої особи - ОСОБА_3 Також в рішенні зазначено, що судовий збір в сумі 165 грн. підлягає стягненню з ПАТ «Донецькавтотранс» на користь державного бюджету, в мотивувальній частині рішення посилання на ст.ст.23,1167,1172 є статтями Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Транспортні системи України» в апеляційній скарзі просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі. При цьому посилається на необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Представники ДП «Маріупольське АТП 11402», ПАТ «Транспортні системи України» та ПАТ «Страхова група ТАС» в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідно - факсом, під розписку та поштовим повідомленням, про причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали. Тому, відповідно до вимог ст.305 ЦПК України, колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю - доповідача, заперечення позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, які з доводами апеляційної скарги погодились частково, рішення суду просили змінити, визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди та витрат на правову допомогу стягнути з ДП «Маріупольське АТП 11402» , а не з ПАТ «Донецькавтотранс», пояснення третьої особи ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які не заперечували проти зміни рішення суду та покладання відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди і витрат на правову допомогу на ДП «Маріупольське АТП 11402», з яким відповідач перебував у трудових відносинах, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.
Як вбачається зі справи, ПАТ «Транспортні системи України» оскаржує рішення суду в частині стягнення з нього моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судового збору, а в решті частини рішення суду ніким не оскаржується. Тому, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позову щодо ПАТ «Донецькавтотранс», а в решті частини рішення суду не перевіряє.
Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що постановою Володарського районного суду Донецької області від 19.08.2011 року встановлено, що 28.02.2011 року в 12.30 година на 212км+400м. автодороги «Слав'янськ-Донецьк-Маріуполь», внаслідок злочинної самовпевненості з боку ОСОБА_3, який на підставі подорожнього листа керував належним відповідачу автобусом «Богдан» А09214, реєстраційний номер НОМЕР_1, порушивши п.2.3 «б», п.12.3 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з перебуваючим на його полосі руху у статистичному стані автомобілем ГАЗ 4301, реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому знаходилась позивачка. В результаті зіткнення транспортних засобів позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому середньої третини лівого плеча із зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Згідно технічного паспорту автобус Богдан А09214, реєстраційний номер НОМЕР_3, належить ДП «Маріупольському АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс».
ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ДП «Маріупольське АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс» та вчинив дорожньо-транспортну пригоду під час виконання своїх трудових обов'язків, що не оспорювалось сторонами.
Згідно полісу №ВЕ/7774583 від 06.10.2010 року була застрахована цивільно-правова відповідальність ДП «Маріупольське автотранспортне підприємство АТП 11402» ПАТ «Донецькавтотранс», як власника зазначеного автобуса Богдан А09214, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу будь-якою особою на законних підставах (тип договір 1).
За таких обставин, вирішуючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з травмуванням позивачка перенесла три операції на руці, знаходилась на витяжці, тривалий час перебувала в апараті Єлізарова, що свідчить про те, що вона тривалий час зазнавала фізичних страждань та моральних переживань. Після операції на травмованій руці позивачки залишились великі рубці, які додають глибини її душевним стражданням, як жінці, що відчуває дискомфорт внаслідок пошкодження видимих ділянок її тіла. В період з 28.02.2011 року по 19.10.2011 року була непрацездатною, відповідно до висновку МСЕК внаслідок отриманої травми позивачка втратила 25% працездатності, що перешкоджає реалізації її професійних здібностей, слугувало переведенню на іншу роботу, а також перешкоджало виконувати свої сімейні обов'язки дружини та матері, виконувати звичну домашню роботу, доглядати худобу, що додало їй додаткових душевних страждань та переживань з цього приводу, і все це призвело до зміни її звичного життєвого укладу. Тому дійшов до висновку, що внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_3 позивачці заподіяна моральна шкода, яка виражається у фізичному болю та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Приймаючи до уваги характер злочину, який вчинено ОСОБА_3 з необережності, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, враховуючи, що був порушений на тривалий час її звичний життєвий уклад, що потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, з урахуванням засад розумності та справедливості, суд першої інстанції дійшов до висновку, що достатньою компенсацією понесених позивачкою фізичних та моральних страждань у грошовому виражені буде 30000грн.
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ДП «Маріупольське АТП 11402», як власника транспортного засобу, була застрахована ПАТ «Страхова група «ТАС» і внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 28.02.2011 року за участю застрахованого автобуса настав страховий випадок, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок ПАТ «Страхова група ТАС» підлягає відшкодуванню позивачці моральна шкода в розмірі 5000грн., що становить 5% ліміту, визначеного в договорі страхування відповідно до страхового полісу №ВЕ/7774583 від 06.10.2010 року.
З урахуванням положень ст.1172 ЦК України про те, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, суд першої інстанції дійшов до висновку, що решта суми компенсації моральної шкоди у розмірі 25000грн. на користь позивачки повинна бути відшкодована ПАТ «Донецькавтотранс», оскільки ДП «Маріупольське АТП 11402» є структурною одиницею - дочірнім підприємством ПАТ «Донецькавтотранс».
Вирішуючи питання щодо понесених позивачкою та документально підтверджених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодуванню підлягають ви трати, понесені позивачкою на оплату правової допомоги, наданої їй адвокатом при підготовці позову до суду, ознайомлені з матеріалами кримінальної справи для підготовки позову та при участі адвоката в судовому засіданні пропорційно задоволеним вимогам в межах граничних розмірів компенсації витрат на правову допомогу, встановлених постановою КМУ №590 від 27.04.2006 року, тому з урахуванням довідки Іллічівської юридичної консультації та наданого адвокатом ОСОБА_6 розрахунку оплати роботи адвоката з переліком наданих послуг, керуючись вимогами ст.84 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що витрати на підготовку та складання позовної заяви по кримінальній справі в розмірі 1000грн. компенсації не підлягають, а підлягають відшкодуванню понесені по цивільній справі витрати на правову допомогу у розмірі 2132грн. за рахунок ПАТ «Донецькавтотранс».
Переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася з вини ОСОБА_3, позивачці завдана моральна шкода. Однак, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судового збору з ПАТ «Донецькавтотранс».
Згідно ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до ст.28 ЦПК України цивільна процесуальна правоздатність фізичної та юридичної особи це здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ст.ст.87,88,89,91,92 ЦК України цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи виникає з моменту її створення та державної реєстрації. Набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Учасник (засновник) не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Як вбачається зі справи, згідно Статуту ДП «Маріупольське АТП 11402», затвердженого протоколом зборів наглядової ради ПАТ «Донецькавтотранс» №3/2010 від 03.06.2010 року та зареєстрованого в Державному реєстрі 05.07.2010 року за №126610500135127, підприємство створене ПАТ «Донецькавтотранс» (учасник) на основі власності останнього (а.с.157-169).
Відповідно до п.1.6 Статуту ДП «Маріупольське АТП 11402» є юридичною особою, має своє відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням. Згідно п.1.7 Статуту підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, на яке за діючим законодавством може бути звернуто стягнення. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями учасників. Учасники підприємства не відповідають за його зобов'язаннями.
Таким чином, ПАТ «Донецькавтотранс» як учасник ДП «Маріупольське АТП 11402», не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства, яке є юридичною особою та самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Зі справи вбачається, що в своїй позовній заяві, заявах про доповнення та уточнення позовних вимог (а.с.1-3,18,39-40) ОСОБА_2 пред'явила вимоги до ДП «Маріупольське АТП 11402», а вимог до ПАТ «Донецькавтотранс» не заявляла, дане товариство до участі у справі співвідповідачем ПАТ «Донецькавтотранс» судом за клопотанням представника позивачки.
З огляду на наведене, виходячи з того, що ДП «Маріупольське АТП 11402» є юридичною особою, та, враховуючи те, що моральна шкода позивачці заподіяна протиправними діями ОСОБА_3 під час виконання ним своїх трудових обов'язків за трудовим договором, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну діями свого працівника відповідно до вимог ст.1172 ЦК України повинно нести ДП «Маріупольське АТП 11402».
Однак, вирішуючи справу, суд першої інстанції дані обставини повно не з'ясував, не перевірив правовий статус ДП «Маріупольське АТП 11402» та помилково дійшов до висновку, що дане підприємство є структурним підрозділом ПАТ «Донецькавтотранс» і останнє повинно нести цивільно-правову відповідальність перед позивачкою за шкоду заподіяну працівником ДП «Маріупольське АТП 11402» під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Тому рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Донецькавтотранс» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення на користь ОСОБА_2 з ДП «Маріупольське АТП 11402» моральної шкоди в розмірі 25000грн. та витрат на правову допомогу в розмірі в розмірі 2132грн. А позов до ПАТ «Донецькавтотранс» про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки це товариство є неналежним відповідачем.
Переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження, апеляційний суд не вбачає апеляційних підстав для перевірки обґрунтованості визначення судом розміру компенсації моральної шкоди та розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивачки за рахунок ДП «Маріупольське АТП 11402», оскільки дане підприємство рішення суду не оскаржувало, а в апеляційній скарзі ПАТ «Транспортні системи України» не наведено ніяких обставин та доводів щодо розміру компенсації моральної шкоди і витрат на правову допомогу.
Також відсутні підстави і для перегляду рішення суду в частині стягнення компенсації моральної шкоди з ПАТ «Страхова група ТАС», оскільки цим відповідачем рішення суду не оскаржувалось і в апеляційній скарзі ПАТ «Транспортні системи України ніяких обставин та доводів щодо цієї частини рішення не наведено.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв'язку із скасуванням рішення в частині щодо ПАТ «Донецькавтотранс», відповідно підлягає перегляду і рішення суд в частині стягнення судового збору на користь держави.
У зв'язку з частковим задоволенням позову та стягнення на користь ОСОБА_2 з ДП «Маріупольське АТП 11402» моральної шкоди, не сплачений позивачкою при подачі позову до суду судовий збір відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 107,30грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету з ДП «Маріупольське АТП 11402».
Таким чином, рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Донецькавтотранс» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та витрат на правову допомогу, а також на користь державного бюджету судового збору підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про стягнення моральної шкоди та судових витрат з ДП «Маріупольське АТП 11402», у зв'язку з чим апеляційна скарга ПАТ «Транспортні системи України» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, понесені ПАТ «Транспортні системи України» витрати на оплату судового збору при подачі апеляційної скарги у розмірі 53,65грн. (за ставкою судового збору з вимог немайнового характеру) підлягають відшкодуванню за рахунок ДП «Маріупольське АТП 11402».
Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» задовольнити частково.
Рішення Володарського районного суду Донецької області від 21 листопада 2011 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та витрат на правову допомогу, а також на користь державного бюджету судового збору скасувати.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство - 11402» Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень, у відшкодування витрат на правову допомогу 2132 (дві тисячі сто тридцять дві) гривні та на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з Дочірнього транспортного підприємства «Маріупольське автотранспортне підприємство 11402» Публічного акціонерного товариства «Донецькавтотранс» на користь Публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 53 (п'ятдесят три) гривень 65 копійок.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :