Справа 22ц/0590/7982/2012 Головуючий у 1 інстанції Гавриленко О.М.
Категорія 34 Доповідач Біляєва О.М.
28 серпня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Муравченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 червня 2012 року,
У червні 2011 року позивачі пред'явили позов до комунального підприємства "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька" та комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" про зобов'язання відповідачів виконати певні дії, про відшкодування матеріальної й моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Під час розгляду справи позивачі змінили позовні вимоги, просили стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належної їм квартири унаслідок залиття протягом березня - травня 2011 року, 27955 грн., у відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. кожному.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 18 червня 2012 року позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування рішення та відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд при вирішенні спору не врахував акт від 14 квітня 2011 року, яким встановлено, що залиття квартири позивачів відбулось з технічного поверху, який зачинений на замок, внаслідок зруйнованої невідомими особами зливної каналізації. Отже, вина відповідача повністю не доведена. Крім того, на підтвердження моральної шкоди позивачі не надали жодних доказів. Суд неправильно застосував до спірних правовідносин ст. 176 ЖК України, оскільки спірна квартира знаходиться у власності позивачів, які відповідно до вимог ст. 151 ЖК зобов'язані забезпечувати схоронність житлового приміщення, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт. Щодо порушення норм процесуального права, то суд відобразив у рішенні пояснення представника комунального підприємства "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька" про часткове визнання позовних вимог, проте це підприємство не є стороною у справі. Крім того, суд не прийняв до уваги клопотання представника відповідача, що обидві експертизи проведені одним і тим же експертом, що порушує вимоги ч. 2 ст. 150 ЦПК України.
У судовому засіданні представник апелянта Дністренко О.О. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_4 та її представник за довіреністю ОСОБА_6 просили відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.
ОСОБА_1, ОСОБА_3 подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що протягом березня-травня 2011 року з технічного поверху будинку у зв'язку з відсутністю належного технічного догляду з боку комунального підприємства була залита квартира позивачів, внаслідок чого отримала пошкодження, що завдало позивачам матеріальну та моральну шкоду.
Висновок суду відповідає обставинам справи і ґрунтується на вимогах закону.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені у статтях 1166, 1167 ЦК України.
Шкода, завдана майну фізичної особи, та моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон № 1875- IV), споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню.
Частина 2 статті 21 зазначеного Закону наголошує, що виконавець зобов'язаний
забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.
Судом встановлено, що протягом березня - травня 2011 року квартира АДРЕСА_1 та належить позивачам, неодноразово була залита з технічного поверху, внаслідок чого зазнала пошкоджень, що завдало матеріальної шкоди.
Актами, що складені у березні - травні 2011 року працівниками комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька", також підтверджується, що залиття вказаної квартири сталося з технічного поверху внаслідок зруйнованої зливної каналізації (ас. 51-53).
Представник апелянта у судовому засіданні зазначені факти не оспорювала.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок спростування наявності їх вини в завданні шкоди позивачу.
Однак відповідач протягом розгляду судом першої інстанції справи по суті не надав доказів, що його вина у залитті квартири позивачів відсутня. Відповідні докази не були представлені й при розгляді апеляційної скарги.
Саме по собі посилання у вищевказаних актах щодо зруйнування зливної каналізації невідомими особами не спростовує вину відповідача, який несе відповідальність за технічний стан будинку. Належних та допустимих доказів щодо вини третіх осіб матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" у пошкодженні внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1
При цьому суд правильно застосував до спірних правовідносин ст. 176 ЖК України, що передбачає обов'язок наймодавця по забезпеченню схоронності житлового фонду.
Такий же обов'язок відповідача закріплений у розділі 2 Договору № 5 про надання послуг з обслуговуванню будинків та прибудинкових територій, укладеного між комунальним підприємством "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька" та комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" (ас. 175-178).
Також суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України, оскільки пошкодження майна з його вини завдає позивачам моральних страждань.
Визначаючи розмір моральної шкоди в 5000 гр., суд першої інстанції виходив зі ступеня, характеру та тривалості моральних страждань власників квартири в зв'язку з пошкодженням майна. Судом враховано вимоги розумності та справедливості.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, установивши факти та зумовлені ними правовідносини, правильно застосував правові норми щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Однак при стягненні матеріальної шкоди суд безпідставно врахував вартість хутряного виробу 7040 грн., оскільки факт пошкодження шуби саме внаслідок залиття квартири матеріалами справи не підтверджується. Висновок експерта № 6652/26, 6896/15 від 20 лютого 2012 року (ас. 89-94) є доказом щодо розміру матеріальної шкоди.
Відтак, апеляційний суд змінює розмір матеріальної шкоди з 27955 грн. на 20915 грн., ураховуючи висновки експертів (ас. 89-94, 96-103).
За таких обставин підлягає зміні й розмір судового збору, стягнутого з відповідача.
Посилання суду у рішенні на пояснення представника комунального підприємства "Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька", який при зверненні позивачів до суду за захистом порушеного права був співвідповідачем, на правильність висновків суду не вплинуло.
Безпідставні доводи скарги про проведення експертних досліджень та експертиз одними й тими ж експертами, оскільки процесуальний закон не містить такої заборони. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 150 ЦПК України іншому експерту (експертам) доручається повторна експертиза.
Керуючись ст. 307 ч.1 п. 3, ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 18 червня 2012 року змінити.
Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" на користь ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у відшкодування матеріальної шкоди 20915 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять грн.).
Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5 Калінінського району м. Донецька" судовий збір 321 грн. 90 коп.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді