25 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4661/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняШрамко Я.В.
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Акудович А.О. Волошин А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНКЕРС 2005»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006661501 від 10.11.2011р., -
20.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АНКЕРС 2005» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та просить скасувати повідомлення-рішення № 0006661501 від 10.11.2011р. винесене ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, яким ТОВ «АНКЕРС 2005» визначено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 170 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки відповідачем не було дотримано порядку проведення перевірки та порядку оформлення результатів перевірки, визначених ст. 86 Податкового кодексу України, акт перевірки не був надісланий позивачеві, ДПІ порушено передбачене законом право платника податків щодо подання заперечень на акт перевірки, що є прямим порушенням встановлених законом норм та свідчить про те, що оспорюване повідомлення-рішення ДПІ винесено безпідставно. Також, позивач зазначає у позові, що твердження податкової інспекції про відсутність в декларації за ІІ квартал 2011р. з податку на прибуток підпису директора та печатки підприємства, яка була надіслана поштою позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не відповідає дійсності, оскільки подана декларація мала всі обов'язкові реквізити, включаючи підпис директора позивача та відбиток печатки підприємства. За викладеного позивач вважає, що оспорюване повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з урахуванням наведених вище обставин.
У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, у судовому засіданні та у запереченнях на позов просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем було надіслано на адресу податкової інспекції декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011р. засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, яку отримано ДПІ 02.08.2011р. за вх. № 8144, яка не містить підпису платника податку та не засвідчена печаткою підприємства. Зазначена декларація не була визнана податковою звітністю про що ДПІ з дотриманням термінів, передбачених підпунктом 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України повідомлено товариство листом від 08.08.2011р., який був надісланий з повідомленням про вручення на юридичну адресу позивача: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 29-А та запропоновано надати податкову звітність оформлену належним чином. Зазначений лист було повернуто до ДПІ 13.09.2011р. у зв'язку із закінченням терміну зберігання. У зв'язку з неподанням позивачем податкової звітності за ІІ квартал 2011р. ДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності та за її результатами складено акт перевірки від 29.09.2011р., який направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення позивачеві, однак зазначений акт також було повернуто до ДПІ у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Відповідно до підпункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Відповідач зазначає, що доводи платника податків, наведені у позовній заяві, не спростовують факту порушення та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АНКЕРС 2005» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за № 1 224 107 0012 017647 - 04.10.2005р. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29-А та взятий на облік у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 06.10.2005р., що підтверджується копією статуту позивача та змістом акту перевірки від 29.09.2011р. (а.с.24-35, 53).
ТОВ «АНКЕРС 2005» було надіслано декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року до органу податкової інспекції засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, яка отримана ДПІ 02.08.2011р. за вх. № 8144(а.с.51-52).
Як вбачається зі змісту вказаної декларації вона не містить підпису посадових осіб платника податків і не засвідчена печаткою підприємства (а.с.51-52).
У зв'язку з відсутністю у вищезазначеній податковій декларації підписів посадових осіб позивача, зазначена декларація органом ДПІ не була визнана податкової звітністю про що позивачу було направлено лист від 08.08.2011р. за № 25898/10/28-231 на його адресу : м.Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 29-А та запропоновано надати податкову звітність, оформлену належним чином(а.с.58).
Надалі, зазначений лист було повернуто 13.09.2011р. органом поштового зв'язку до ДПІ у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.59).
29.09.2011р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на підставі п.1 та п.3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.20.1. п.20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, якою встановлено неподання позивачем декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, граничний строк подання 09.08.2011р. за результатами якої було складено акт №2234/151/33806000 (а.с.53-54).
Зазначений акт камеральної перевірки було направлено на адресу позивача: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 29-А засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням, який повернутий поштою 08.11.2011р., у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується відповідним конвертом та його копією (а.с.56-57).
На підставі вищевказаного акту, 10.11.2011р. ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0006661501 за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 170 грн. за порушення п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (а.с. 6).
В подальшому позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення до ДПС у Дніпропетровській області та до Державної податкової служби України шляхом подання відповідних скарг за результатами розгляду яких позивачеві було відмовлено в задоволенні його скарг, а податкове повідомлення рішення від 10.11.2011р. № 0006661501 залишено без змін ( а.с.11-13, 23).
Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог позивачеві слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок подання податкової звітності платниками податків та порядок проведення перевірок органами податкової інспекції визначений нормами Податкового кодексу України, який набрав законної сили 01.01.2011р.
Так у відповідності до п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.п.48.1, 48.2, 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, як підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку( за наявності).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) - п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
Пунктом 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийняття його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Як встановлено в ході судового розгляду справи та підтверджено наданими сторонами документами, позивачем було подано податкову декларацію за ІІ квартал 2011р. до ДПІ засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення, яку отримано податковою інспекцією 02.08.2011р. за вх. № 8144 та яка не містила підписів посадових осіб платника податку та не була засвідчена печаткою підприємства (а.с.51-52).
Державною податковою інспекцією у відповідності до вимог ст. 49 Податкового кодексу України зазначена податкова декларація не була визнана податковою звітністю у зв'язку з відсутністю підписів посадових осіб позивача та не засвідчення її печаткою підприємства про що позивачеві було направлено відповідне повідомлення від 08.08.2011р., яке було повернуто поштою 13.09.2011р. у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.58-59).
У відповідності до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що надіслані податковою інспекцією документи на юридичну адресу позивача є належним чином врученими позивачеві у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України.
При цьому, судом враховується і те, що представник позивача у ході судового засідання підтвердив правильність юридичної адреси позивача, на яку була направлена кореспонденція, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 29-А, тобто за місцем реєстрації підприємства позивача, що також підтверджено і матеріалами справи.
Згідно до вимог п.49.15 ст. 49 Податкового Кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
З аналізу вищенаведених документів та норм чинного податкового законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно не була визнана як податкова звітність позивача податкова декларація з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р., оскільки вона була оформлена з порушенням п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: зазначена податкова декларація не містила підпису посадових осіб платника податку та не була засвідчена печаткою підприємства, що підтверджено матеріалами справи і не спростовано представником позивача в ході судового розгляду справи.
Щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки та оформлення результатів перевірки, на які посилається позивач як на підставу для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, слід зазначити наступне.
У відповідності до вимог п.п.62.1.3 п.62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Також, п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
У відповідності до вимог п.86.2, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як встановлено судом та підтверджується наданими матеріалами справи, після вручення позивачеві податкового повідомлення про невизнання податкової декларації за ІІ квартал 2011року як податкової звітності у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, податковим органом 29.09.2011р. було проведено камеральну перевірку подання позивачем податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. за результатами якої було складено акт за яким встановлено, що позивач не подав податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. граничний строк подання якої є 09.08.2011р. Зазначений акт був надісланий податковою інспекцією на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак 08.11.2011р. зазначений акт разом з конвертом поштою був повернутий до ДПІ у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.53-57).
За таких обставин, зазначений акт камеральної перевірки вважається врученим платнику податків - позивачу належним чином у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства видно, що проведення камеральної перевірки податкової звітності не передбачає повідомлення про це платника податків та зазначена перевірка проводиться у приміщенні податкового органу, виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації (розрахунку) платника податку, без будь-якого спеціального рішення керівника органу або направлення на її проведення, а податкове повідомлення -рішення приймається податковим органом протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, податковою інспекцією на підставі акту камеральної перевірки від 29.09.2011р., після вручення позивачеві акту перевірки у порядку, визначеному п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, 10.11.2011р. було прийняте податкове повідомлення рішення № 00066611501 яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 170 грн. за порушення п.16.1.3 ст. 16,п.п.49.18.2 п.49.18. ст. 49 Податкового кодексу України (а.с.6).
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що твердження позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та оформлення результатів перевірки не відповідає дійсності, оскільки з дослідженого в судовому засіданні порядку проведення камеральної перевірки відповідачем та складання акту камеральної перевірки 29.09.2011р. порушень норм Податкового кодексу не встановлено, навпаки, з наданих суду документів вбачається, що податковий орган під час проведення перевірки діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений податковим законодавством України.
У відповідності до п.п.47.1.1 п.47.1 ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Згідно п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку - ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 цього Кодексу визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як встановлено судом та підтверджується наданими сторонами документами позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, яка не містить підпису посадових осіб позивача та не засвідчена печаткою, що є порушенням п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим така податкова декларація визнана неподаною на підставі ст. 49 Податкового кодексу України.
Представник позивача у ході судового засідання не зміг спростувати факту вищезазначеного порушення та не надав жодних доказів на підтвердження відсутності вчиненого порушення норм п.п. 16.1.3 ст. 16,ст. 48.3 ст. 48, п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що податкова декларація за ІІ квартал 2011р. з податку на прибуток містила підписи посадових осіб позивача та печатку, оскільки такі твердження спростовані наданими відповідачем документами.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому прийняте нею податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011р. № 0006661501 є обґрунтованим, правомірним та законним.
Виходячи з того, що рішення відповідача є законним та обґрунтованим, у адміністративного суду відсутні підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення -рішення, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНКЕРС-2005» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006661501 від 10.11.2011р. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 02.07.2012р.
Суддя С.О. Конєва