27 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5271/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Каолін»про стягнення 31 712, 71грн.,-
11.05.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Каолін» та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 31 712, 71грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення вимог ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками за застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 відповідач не здійснює своєчасні розрахунки з позивачем, у зв'язку з чим заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (по списку № 2) за квітень 2012р. становить у загальній сумі 31 712, 71грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 18.06.2012р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 22).
Відповідач в судове засідання не з'явився, 26.06.2012р. надіслав клопотання про перенесення розгляду справи на більш пізнішу дату, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у терміновому службовому відрядженні у м. Києві.
Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, суд не находить підстав для його задоволення, оскільки доказів в обґрунтування заявленого клопотання суду не надано. Крім того, відповідач, як юридична особа, мав можливість направити іншого представника в судове засідання з урахуванням строків розгляду справи, встановлених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника управління, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Каолін» зареєстроване Покровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та взятий на облік до Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області як платник єдиного внеску з 01.07.1996р., що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 08.06.2012р. та довідкою позивача від 08.06.2012р. № 135 (а.с. 23-27).
Обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 визначений ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ.
Так, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, ради та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно цього Закону.
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій, призначених відповідно до пункту "а", «б-з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", так і інших видів пільгових пенсій. При цьому, не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно п.п.6.4, 6.5,6.8, 6.9 та 6.10 п.6 вищезгаданої Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає "Повідомлення"для зазначених підприємств через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у таких випадках здійснюється підприємством на рахунок органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Так, на виконання вищенаведеної Інструкції позивачем на адресу відповідача було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Списку № 2 за 2012р. (а.с. 8-10).
Згідно наданих позивачем розрахунку позовної заяви та копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІУ в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці затверджених Кабінетом Міністрів України за квітень 2012р. складає 31 712, 71грн. (а.с. 6, 8-10).
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати заборгованості суду не надав та не надав також і жодних доказів правомірності не відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ( по списку 2) за квітень 2012р. у сумі 31712, 71грн.
Не надано суду і доказів того, що відповідачем ос порені у встановленому законодавством порядку рішення Пенсійного фонду України про призначення його працівникам пільгових пенсій та доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
При цьому, судом також враховується і те, що розрахунки органів УПФУ фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання. Розрахунок є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, його відповідач не оскаржив, тому отримані розрахунки є обов'язковими для виконання, тобто підлягають сплаті.
Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у своїй ухвалі від 25.11.2010р. у справі № 26993/09.
Правомірність та законність компенсації підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджено також і постановою Верховного Суду України від 23.03.2010р., від 13.02.2012р. (а.с. 32-39).
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Каолін» про стягнення 31 712, 71грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Каолін» (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, р/р 2600513163051, ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 24228943) на користь Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області (53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. 40 років Жовтня, 13, р/р 25601303013190, МФО 305482, код 24615382) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень 2012р. в сумі 31 712, 71грн. (тридцять одна тисяча сімсот дванадцять гривень 71 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 02.07.2012 р.
Суддя С.О. Конєва