Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" серпня 2012 р. Справа № 44/39-08
вх. № 821/4-44
Суддя господарського суду: Яризько В.О.
при секретарі судового засідання: Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
стягувача - ОСОБА_1 (дов.)
боржника (скаржника) - ОСОБА_2 (дов.)
представник Київського ВДВС ХМУЮ - Голуб В.В. (дов.)
розглянувши скаргу ФО П ОСОБА_4 на дії Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі за позовом КП "Міський інформаційний центр", м. Харків
до ФОП ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення 4042,75 грн.
Господарським судом Харківської області розглядається скарга ФОП ОСОБА_4 на дії Київського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ. В поданій скарзі скаржник просить суд з посиланням на приписи статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (з подальшими змінами та доповненнями) визнати неправомірними дії Київського ВДВС ХМУЮ при примусовому виконанні наказу господарського суду по справі № 44/39-08 щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та визнати недійсною постанову Київського ВДВС ХМУЮ від 20.06.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
В призначене 16 серпня 2012 року судове засідання з'явився представник стягувача, боржника (скаржника) та представник Київського ВДВС ХМУЮ.
Представник скаржника підтримав скаргу в повному обсязі та просив суд її задовольнити з мотивів, наведених у скарзі та поданих до суду додаткових поясненнях до скарги.
Представник стягувача заперечував проти задоволення скарги з підстав, зазначених у відзиві на скаргу, який надійшов через канцелярію суду та долучений судом до матеріалів справи.
Представник Київського ВДВС ХМУЮ письмових пояснень по суті скарги не надав, проте в усних поясненнях заперечував проти скарги, зокрема зазначив, що винесена державним виконавцем постанова відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для визнання її недійсною, як і підстави для визнання неправомірними дій Київського ВДВС ХМУЮ при примусовому виконанні наказу господарського суду по справі № 44/39-08 щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, оглянувши матеріали виконавчого провадження, встановив наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2008р. по справі № 44/39-08 за позовом КП "Міський інформаційний центр" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 4042,75 грн. позовні вимоги задоволені : з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь комунального підприємства "Міський інформаційний центр" стягнуто 1303,36 грн. пені, 313,28 грн. витрат на проведення демонтажу, 2426,11 грн. плати за фактичне користування місцем, 102 грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
08.04.2008р. на виконання рішення суду виданий відповідний наказ.
Постановою від 20 червня 2012 року Київського ВДВС ХМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на житловий будинок з прибудовами по вулиці Краснодарській, 181, у межах суми стягнення з ФО П ОСОБА_4 суми 9225,78 гривень, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_4 лише в межах суми боргу.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (з подальшими змінами та доповненнями) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановою державного виконавця може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
В силу приписів зазначеного закону арешт майна боржника здійснюється з метою подальшого звернення стягнення на майно боржника в порядку, визначеному статтею 52 закону.
Частиною сьомою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року передбачено, що у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
З копії паспорту, що подана скаржником, а також з відповіді адресно - довідкового бюро УМВС України вбачається, що ОСОБА_4 з 14.07.2011р. зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1.
З письмової відповіді КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", наданої представником Київського ВДВС ХМУЮ, вбачається, що за ОСОБА_4 зареєстрований на праві власності житловий будинок з прибудовами по АДРЕСА_1 інших житлових приміщень за ОСОБА_4 не зареєстровано.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що раніше ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 однак з акту державного виконавця від 09.08.2012р. вбачається, що за вказаною адресою боржник не мешкає, майно, належне боржнику, яке підлягає опису й арешту, відсутнє.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час єдиним житлом боржника є житловий будинок з прибудовами по АДРЕСА_1 по вказаній адресі боржник зареєстрований та житловий будинок належить йому на праві приватної власності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, накладено арешт на житло боржника в сумі 9225,78 гривень, тобто сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням.
При дослідженні матеріалів виконавчого провадження встановлено, що на даний час загальна сума зведеного виконавчого провадження складає 10245,78 грн. (сума за наказом № 44/36-08 - 4076,33 грн., сума за наказом № 44/39-08 - 4262,75 грн., витрати на проведення виконавчих дій - 27,95 грн. та 24,85 грн., виконавчий збір 426,27 грн. та 407,63 грн., штраф - 340,00 грн. та 680,00 грн.).
Тобто сума зведеного виконавчого провадження не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати.
За наведених обставин звернення стягнення на єдине житло та накладення арешту на єдиний житловий будинок боржника є незаконними та таким, що прямо суперечить імперативним нормам Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому судом взято до уваги той факт, що згідно наданої інформації представником Київського ВДВС ХМУЮ, державним виконавцем в ході здійснення виконавчих дій виявлено інше належне боржникові майно, за рахунок якого в силу приписів статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинно бути виконано рішення суду щодо стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_4
Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно із статтею 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Пунктом 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/365 від 28.03.2002 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" щодо правильного і однакового застосування змісту статті 121-2 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги ФО П ОСОБА_4, оскільки дії державного виконавця не узгоджуються з обов'язковими приписами Закону України "Про виконавче провадження", а постанова Київського ВДВС ХМУЮ від 20.06.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження є незаконною та необґрунтованою.
Керуючись ст.86, 1212 ГПК України,
Скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 25 липня 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження задовольнити.
Визнати неправомірними дії Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду по справі № 44/39-08 щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Визнати недійсною постанову Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 20.06.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 18524904).
Суддя Яризько В.О.