08 серпня 2012 р.Справа № 2-а-6666/09/1570
Категорія: 6.3Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області, треті особи: КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод поршневих кілець», виконавчий комітет Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилайн», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування наказів,
Позивачка ОСОБА_2 звернулась з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області, треті особи: КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод поршневих кілець», виконавчий комітет Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилайн», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування наказів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належить право власності на частину квартири АДРЕСА_1 та право власності на відповідну частину підвального приміщення загальною площею 116,9 кв.м., в якому до 27.07.2007 року знаходилися котельня, водоносні комунікації, інші інженерні мережі та електропроводка. Тому позивачка вважає, що укладений між Регіональним відділенням ФДМУ в Одеській області та ТОВ «Вилайн» договір купівлі-продажу спірних приміщень порушує її права як власника.
ОСОБА_2 в судовому засіданні адміністративний позов підтримала та просила суд задовольнити його в повному обсязі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених позивачем.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ОСОБА_5, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ТОВ «Вилайн», заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні повністю.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець»та виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неприбуття суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову від 09 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Апелянт вказує на те, що Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, згідно з розпорядженням органу приватизації від 21.01.2000 року №138383 видане Свідоцтво про право власності на житло від 21.01.2000 року. Відповідно до цього Свідоцтва квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в рівних частках. При цьому апелянт вважає, що приватизація вказаної квартири, які і всіх квартир будинку, проводилася відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якого приватизація державного житлового фонду -це відчуження квартир… де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Отже, апелянт вказує на те, що в процесі приватизації державного житлового фонду одночасно відчужуються на користь громадян не тільки квартири, але й допоміжні приміщення, тому момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що спірне підвальне приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 116,9 кв.м., має статус допоміжного приміщення до приватизованої нею квартири.
Колегією суддів встановлені такі обставини.
Листом №23/02-22-9996/926 Одеська обласна державна адміністрація надала Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області пропозицію щодо включення об'єкта державної власності групи А до об'єктів, що підлягають приватизації: нежитлове підвальне приміщення.
Листом від 06.10.2005року №834/01 ВАТ «Одеський завод поршневих кілець»було повідомлено Фонду державного майна про те, що нежитлове підвальне приміщення колишньої котельні не використовувалось як побутове чи допоміжне.
Наказом Фонду державного майна від 30.11.2006 року №1798 спірне приміщення було включено до переліку об'єктів державної власності групи А, котрі підлягають приватизації шляхом викупу.
Відповідно до технічного висновку НВЦ «Екострой»від 25.03.2008 року класифікаційний статус спірного приміщення визнано як нежиле приміщення.
Згідно договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації шляхом викупу №1250 від 21 червня 2007 року, ТОВ «Вилайн»стало власником нежилого підвального приміщення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2010 року у справі №2-4043/10 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Вилайн», за участю третіх осіб: ВАТ «Одеський завод поршневих кілець», ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації -підвальних приміщень загальною площею 116,9 кв.м., розташованих в АДРЕСА_1, усунення перешкод в користуванні цими приміщеннями шляхом виселення з них ТОВ «Вилайн»та зобов'язання поновити теплопостачання цього будинку шляхом відновлення котельної на твердому паливі, стягнення судових витрат -відмовлено. Зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2010 року набрало чинності 01.03.2011 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності оскаржених позивачем наказів Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Одеській області №816 від 11.12.2006 року та №864 від 26.12.2006 року, відсутності підстав для їх скасування та ,відповідно, задоволення вимог ОСОБА_2
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Так, згідно до вимог ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом чи іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, на час звернення позивача з даним позовом до Одеського окружного адміністративного суду загальний строк подання даного адміністративного позову становив один рік. Спеціальних строків для даних правовідносин встановлено не було.
Як було встановлено, у договорі купівлі-продажу об'єкту мало приватизації шляхом викупу від 21.06.2007 року, з позовом щодо оскарження якого ОСОБА_2 зверталася до суду у вересні 2006 року, має місце пряме посилання на наказ відповідача №816 від 11.12.2006 року як на підставу прийняття зазначеного договору. Тобто, ОСОБА_2 не могла не знати про прийняття цього наказу.
Наказом Фонду державного майна України від 30.11.2006 року №1798 «Про перелік об'єктів, що підлягають приватизації»до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, включено підвальні приміщення житлового будинку загальною площею 116,9 кв.м., що знаходились на балансі ВАТ «Одеський завод поршневих кілець»та орендувалися ТОВ «Вилайн», розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач був обізнаний про орендування спірних підвальних приміщень ТОВ «Вилайн»ще у 2007 році, так як про зазначений наказ №1798 йде мова у зверненні ОСОБА_2 до Прем'єр-міністра України (на той час) ОСОБА_7 25.05.2007 року.
Крім того, в матеріалах цивільної справи щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації, усунення перешкод в користуванні підвальними приміщеннями, поновлення теплопостачання житлового будинку та стягнення понесених судових витрат були наявні як договір купівлі-продажу спірного нежитлового підвального приміщення, так і накази №816 та №864.
Зазначені обставини свідчать про обізнаність позивача стосовно оскаржених наказів та, відповідно, пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом 18.03.2009 року.
Відповідно до вимог ст. 100 КАС України (у чинній редакції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Позивачем ні під час звернення до суду з позовом, ні під час звернення з апеляційною скаргою жодним чином не обґрунтовуються причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, крім того, у матеріалах справи навіть не має заяви про його поновлення.
В зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року підлягає скасуванню, а адміністративний позов ОСОБА_2 у справі №2а-6666/09/1570 -залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 206; 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року скасувати.
Прийняти по справі нову ухвалу якою позов ОСОБА_2 у справі №2а-6666/09/1570 залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.08.2012 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький