ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/8552-2012 15.08.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»
до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу, в розмірі 11 580,58 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Атаманчук Б.В., довіреність № 75 від 22.07.2011 р.
Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(далі - відповідач) про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в порядку регресу, в розмірі 11 580,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 580,58 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/8552-2012, розгляд справи призначено на 25.07.2012 р.
18.07.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про направлення запиту до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві та документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 25.07.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8552-2012 позивач виконав частково.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав суду документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 27.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8552-2012.
У судовому засіданні 25.07.2012 р. судом оголошено перерву до 15.08.2012 р.
У судове засідання 15.08.2012 р. представник позивача не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 15.08.2012 р. з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
27.05.2008 р. між Кулідою Сергієм Анатолієвичем (далі - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(далі - позивач) було укладено Поліс добровільного страхування наземних транспортних засобів № 006274 (далі -Поліс № 006274), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 1082 ВС.
Максимчук В.М. 08.05.2009 р. о 09 год. 00 хв., керуючи автобусом марки «ЛАЗ», державний номерний знак 051-85 КА, в м. Києві, на виїзді з площі Героїв Бресту на пр. Перемоги, під час зміни напрямку руху праворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не був уважним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак АА 1082 ВС, під керуванням водія Оврах Ю.В., яка рухалася праворуч, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва Максимчука В.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., згідно з ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Звіту про оцінку майна № 1906, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 1082 ВС, в результаті вищезазначеної ДТП складає 11 618,46 грн. (з урахуванням 20 % податку на додану вартість).
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 206-8025-0 від 22.06.2009 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 1082 ВС, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 11 580,58 грн. з урахуванням дефектної відомості, яка зазначена у вказаному страховому акті в розмірі 116,28 грн.
На підставі страхового акту № 206-8025-0 від 22.06.2009 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 11 464,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7362 від 26.06.2009 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу з урахуванням 20 % податку на додану вартість. Суд не погоджується з даною позицією позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до платіжного доручення № 7362 від 26.06.2009 р. страхове відшкодування в розмірі 11 464,30 грн. було сплачене позивачем на розрахунковий рахунок КМФ АКБ «УСБ»м. Київ, призначення платежу: поповнення карткового рахунку Куліда С.А., страхове відшкодування наказ № 206802509 від 23.06.2009 р., без ПДВ».
Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»(який був чинним на момент виплати позивачем страхового відшкодування) платником податку на додану вартість є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Відповідно до п. 3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
- поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);
- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).
З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:
- ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;
- поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів);
- поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу;
- в інших випадках, передбачених Митним кодексом України;
- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.
З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється:
- вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю-нерезиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів;
- поставка товарів (супутніх послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів;
- передача товарів, оформлених у митному режимі експорту, під митний режим митного складу, для подальшого вивезення таких товарів з митної території України;
- в інших випадках, визначених Митним кодексом України.
Згідно з пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає про відсутність підстав для відшкодування 20 % податку на додану вартість, оскільки страхове відшкодування в розмірі 11 464,30 грн. було перераховано на картковий рахунок фізичної особи, яка не визначена платником податку на додану вартість відповідно до переліку платників податку на додану вартість.
Дана правова позиція підтверджується практикою Верховного суду України при розгляді цивільних справ, що виникають з договорів страхування.
З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України запит про надання інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВC/3305191.
13.07.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на судовий запит № 06-37.1/5011-71/8552-2012, з якої вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автобусу марки «ЛАЗ», державний номерний знак 051-85 КА, Комунального підприємства «Київпастранс»на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3305191.
Судом встановлено, що Поліс № ВС/3305191 є договором І типу.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на дату укладення вищезазначеного полісу) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху», від 10 жовтня 2001 р. N 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;
г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві судовий запит № 06-37.1/5011-71/8552-2012 про надання суду інформації про те, чи складався 08.05.2009 р. протокол про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП на водія Максимчука Володимира Миколайовича за керування транспортним засобом марки «ЛАЗ», державний номерний знак 051-85КА без належних правових підстав, та чи було накладено на нього адміністративне стягнення.
18.07.2012 р. на адресу господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, з якого вбачається, що 08.05.2009 р. відносно гр. Максимчука В.М. протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 126 КУпАП, не складався.
З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави вважати, що гр. Максимчук В.М. 08.05.2009 р. (дата скоєння вищезазначеної ДТП) керував автобусом марки «ЛАЗ», державний номерний знак 051-85 КА, не на законних підставах.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/3305191 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автобусу «ЛАЗ», державний номерний знак 051-85 КА.
Позивачем на адресу відповідача була направлена регресна вимога про відшкодування шкоди в сумі 11 580,58 грн. вих. № Н-622/05 від 03.05.2012 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав відповідь на вищезазначену регресну вимогу, з якої вбачається, що останнім призупинено вирішення питання виплати страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки позивачем не було додано до регресної вимоги доказів законності керування Максимчуком В.М. автобусом марки «ЛАЗ», державний номерний знак 051-85 КА, на момент скоєння вищезазначеної ДТП.
Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Згідно з п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Судом досліджені всі наявні у матеріалах справи документи та встановлено, що позивачем не порушено вимоги п.п. 35.1 та 35.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та надано всі необхідні документи для визнання відповідачем вищевказаної ДТП страховим випадком та виплати страхового відшкодування в порядку регресу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поштою направлено позовну заяву до господарського суду міста Києва 21.06.2012 р., про що свідчить відбиток штампу поштових відправлень на конверті. В свою чергу, регресна вимога про відшкодування шкоди в сумі 11 580,58 грн. була направлена відповідачу 03.05.2012 р., про що свідчить відбиток вихідної кореспонденції на копії регресної вимоги, доданої позивачем до матеріалів справи. Відповідачем була направлена позивачу відповідь на вищевказану регресну вимогу 24.05.2012 р.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на вищенаведене, строк для виплати відповідачем позивачу суми страхового відшкодування в порядку регресу станом на дату подання позивачем до господарського суду міста Києва позовної заяви не сплив. Таким чином, судом встановлено, що даний спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому судовий збір повинно бути покладено на нього.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 580,58 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 9 682,05 грн. (11 618,46 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 1082 ВС, зазначена у Звіті № 1906; за вирахуванням 20 % податку на додану вартість в розмірі 1 936,41 грн.), в свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми сплаченого позивачем судового збору задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код: 31241449) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код: 32253696) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 682 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 05 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 17.08.2012 р.
Суддя О.В. Нечай