83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.08.12 р. Справа № 5006/24/51/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Гудковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 31018149
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 24656975
про: стягнення 159 700,38 грн.
за участю представників:
від позивача: Перегудов І.В. - за довір. №10/5 від 11.02.2012р.
від відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» про стягнення 159 700,38 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005р., з яких: 150 612,05 грн. - борг з активної електроенергії за період з лютого по червень 2012 року, 1 875,17 грн. - борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з березня по червень 2012 року, 5 972,78 грн. - пеня з активну електроенергію за період з 05.03.2012р. по 19.07.2012р., 39,96 грн. - пеня за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з 05.04.2012р. по 19.07.2012р., 1 192,43 грн. - 3% річних на активну електроенергію за період з 05.03.20012р. по 19.07.2012р., 7,99 грн. - 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з 05.04.2012р. по 19.07.2012р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».
На підтвердження позовних вимог надано суду: договір про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005р. з додатками та додаткової угодою від 01.03.2010р., рахунки, акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної та реактивної електроенергії, статутні документи підприємства.
Відповідач до канцелярії суду надав заяву про визнання позову повністю та просив розглянути справу без участі його представника, також надав копії статутних документів.
Господарський суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними в ній доказами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.
01.11.2005р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005р. (а.с.16), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти електричну енергію відповідачу, а останній зобов'язався сплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками «Порядок розрахунків», «Порядок розрахунку вартості послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору (пункти 1.1, 2.2.3, 2.2.4 договору).
Згідно додатку № 2 «Порядок розрахунків» в редакції додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору (а.с.26-31,40) сторони домовились додержуватися наступного порядку здійснення розрахунків: щомісячно постачальник визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електричної енергії та визначає вартість перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та надає споживачу у тому числі акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, акт про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість перетікання реактивної електроенергії, акт про прийняття-передавання товарної продукції, рахунки (п.2 додатку).
Оплата отриманих від постачальника рахунків здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання наступним чином: до 4 числа щомісячно сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період та сплачує 50% суми рахунку на оплату планового платежу поточного розрахункового періоду; до 15 числа щомісячно сплачує 50% суми рахунку на оплату планового платежу поточного розрахункового періоду таким чином, щоб сума оплати на цю дату складала не менше, ніж 100% від суми даного рахунку; до 25 числа щомісячно сплачує суму рахунку на оплату авансового платежу на наступний розрахунковий період (п.3.2 додатку).
У пункті 4 цього додатку до договору сторони визначили порядок оплати отриманих споживачем рахунків за перетікання реактивної електричної енергії. Так, споживач у 5-ти денний термін після отримання рахунку зобов'язаний сплатити вартість перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.2 додатку).
У разі порушення споживачем узгоджених цим додатком термінів оплати рахунків за активну електроенергію та рахунків за перетікання реактивної електроенергії, постачальник згідно діючому законодавству України та умовам договору нараховує пеню і надає споживачу відповідний рахунок на сплату пені (п.7 додатку).
Згідно п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.
У пункті 9.4 сторони визначили строк дії договору - до 31.12.2005р. з можливістю щорічної пролонгації у разі відсутності за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення жодної зі сторін про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір про постачання електричної енергії від 01.11.2005р. № 1 0029 000 підписаний обома сторонами без розбіжностей та скріплений печатками підприємств.
В матеріалах справи відсутні докази припинення дії названого договору, тому суд вважає, що на момент виникнення спору сторони перебували у договірних відносинах.
Як вбачається, на виконання договору від 01.11.2005р. № 1 0029 000 позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у лютому 2012р. активної електроенергії на суму 43 148,81 грн. з ПДВ; у березні 2012р. активної електроенергії на суму 54 267,97 грн. з ПДВ та реактивної електроенергії на суму - 2 130,13 грн. з ПДВ; у квітні 2012р. активної електроенергії на суму 27 212,56 грн. з ПДВ та реактивної електроенергії на суму 448,90 грн. з ПДВ; у травні 2012р. - активної електроенергії на суму 12 872,81 грн. з ПДВ та реактивної на суму 564,78 грн. з ПДВ; у червні 2012р. активної електроенергії на суму 13 109,90 грн. з ПДВ та реактивної на суму 595,25 грн. з ПДВ, про що свідчать підписані обома сторонами без заперечень відповідні акти приймання-передачі (а.с.46-55, 60-67).
Також, позивач надав відповідачу відповідні рахунки на оплату електроенергії (а.с.41-45,56-59), які отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках.
За поясненнями позивача, відповідач не розрахувався за отриману електроенергію, заборгованість відповідача з активної електроенергії складає 150 612,05 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії - 1 875,17 грн., що зумовило звернення до суду з цим позовом.
За приписами статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається, відповідачем не спростовано наявності заборгованості з активної електроенергії у розмірі 150 612,05 грн. та за послуги з перетікання реактивної електроенергії - 1 875,17 грн., тому вимоги позивача про стягнення з відповідача цих сум підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих на основний борг 5 972,78 грн. - пеня за активну електроенергію за період з 05.03.2012р. по 19.07.2012р., 39,96 грн. - пеня за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з 05.04.2012р. по 19.07.2012р., 1 192,43 грн. - 3% річних на активну електроенергію за період з 05.03.20012р. по 19.07.2012р., 7,99 грн. - 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з 05.04.2012р. по 19.07.2012р., суд виходить з наступного.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахований розмір пені та пред'явлений до стягнення виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки (а.с.11,14), що узгоджується з умовами п.4.2.1 договору та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме, пеня на заборгованість з активної електроенергії - 5 972,78 грн. та 39,96 грн. - пеня за послуги з перетікання реактивної електроенергії.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд враховує, що вимога щодо сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та нарахування 3% річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитись. Якщо кредитор приймає рішення про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, то він самостійно визначає періоди, за які він бажає здійснити розрахунок.
Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.12,15), суд вважає цей розрахунок позивача обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме, 1 192,43 грн. - 3% річних на активну електроенергію та 7,99 грн. - 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії.
За змістом ст.32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, врахувавши, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 31018149, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 24656975, про стягнення 159 700,38 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (ЄДРПОУ 24656975, юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86а, фактична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (ЄДРПОУ 31018149, юридична адреса: 83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, р/р із спеціальним режимом використання № 260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 150 612,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (ЄДРПОУ 24656975, юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86а, фактична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (ЄДРПОУ 31018149, юридична адреса: 83055, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, п/р № 26006001312038 у філії АТ «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528) заборгованість з послуг з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 1875,17 грн., пеню за активну електроенергію в розмірі 5 972,78 грн., пеню за послуги з перетікання реактивної електроенергії у розмірі 39,96 грн., 3% річних на активну електроенергію - 1 192,43 грн., 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії - 7,99 грн. та судовий збір у розмірі 3 194,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 16.08.2012р.
Суддя Величко Н.В.