25.06.2012 Суддя: Федько С. П.
Справа № 2-187/11
25 червня 2012 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:
головуючого судді Федько С.П.
при секретарі Бродніковій І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Української товарної біржі про визнання договору купівлі-продажу недійсним, відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в подальшому збільшеним, в якому вказав, що 04 листопада 2007 року на автомобільному ринку «Майорський» в місті Горлівка він у ОСОБА_2 купив автомобіль Volkswagen Passat 1994 року випуску номер кузову № НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3. Договір було зареєстровано Українською товарною біржею за номером 751446. В подальшому позивачу було відмовлено в реєстрації вказаного автомобіля з причини того, що вказаний транспортний засіб, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_4, з 20 червня 2007 року знаходиться в розшуку. Посилаючись на ст. ст. 23, 211, 215, 216, 229, 230 ЦК України просить визнати вказаний договір недійсним, оскільки посадові особи Української товарної біржі не потребували від продавця надати необхідні документи МРЕВ або інших правоохоронних органів стосовно того, що на даний транспортний засіб не накладений арешт або він не знаходиться в угоні. Крім того, в процесі експлуатації вказаного автомобіля неодноразово відбувались його поломки, в зв'язку з чим позивач був змушений придбавати автозапчастини на загальну суму 6092 грн., а також ним було сплачено 150 грн. за отримання висновку спеціаліста. Крім того, внаслідок неправомірних дій як продавця, так і посадовців Української товарної біржі, йому була заподіяна й моральна шкода, що полягає в тому, що він отримав сильний нервовий стрес, постійно знаходиться в стані депресії, відчуваючи душевні страждання. Був порушений звичайний уклад його життя, в сім'ї почались скандали. Також він не має можливості користуватися вказаним автомобілем, оскільки машина арештована, знаходиться в Слов'янському райвідділу міліції, він змушений користуватися послугами таксі. Просить визнати договір купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Passat 1994 року випуску номер кузову № НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, посвідчений на Українській товарній біржі за біржовим договором № 751446 від 04 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, недійсним; стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь у відшкодування майнової шкоди 45000 (сорок п'ять тисяч) грн.. в рахунок вартості автомобіля, сплаченої продавцю, в рахунок сплати за придбані автозапчастини 6092 грн., всього із врахуванням інфляції 61234 грн.; стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх аналогічно викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2, його представник та представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, вважаючи їх безпідставними.
Представник Української товарної біржі в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений. У попередні засіданні була надана його заява про можливість розгляду справи за його відсутності, а також письмові заперечення проти позову (а.с.87), в яких було зазначено, що посадові особи біржі при посвідченні договору купівлі-продажу діяли у відповідності до чинного законодавства. На підставі наданих відповідачем ОСОБА_2 документів : нотаріально посвідченої довіреності; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з відміткою органу МРЕВ про зняття автомобіля з обліку 10 липня 2007 року, а також договорів оренди біржових місць, був укладений оспорюваний біржовий договір. Наявність у технічному паспорті відмітки про зняття з обліку свідчить про те, що транспортний засіб проходив перевірку відповідності ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів обліковим даним перебування в розшуку. Жодним нормативним актом не передбачений обов'язок посадових осіб біржі при реєстрації договору купівлі-продажу вимагати надання необхідних документів МРЕВ або інших правоохоронних органів стосовно того, що на даний транспортний засіб не накладений арешт або воно не знаходиться в угоні.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 203, 204 ЦК України: «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і
суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може
суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей».
«Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним».
Згідно зі ст. 215 ЦК України «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)».
Відповідно до ст. 229 ЦК України «якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та
обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки».
Відповідно до ст. 230 ЦК України «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування».
Судом встановлено, що 04 листопада 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_4, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Passat 1994 року випуску номер кузову № НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3. Вказаний договір було укладено в формі біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу № 751446, посвідченого Українською товарною біржею.
В подальшому позивачу було відмовлено в реєстрації вказаного автомобіля з причини того, що вказаний транспортний засіб, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_4, з 20 червня 2007 року знаходиться в розшуку (а.с. 17, 19).
Відповідно до висновку спеціаліста № 3069/6480 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Донецькій області від 14 листопада 2007 року, яке було проведено на підставі заяви ОСОБА_1, клеймо номера кузова автомобіля № НОМЕР_2 на момент дослідження відповідає заводському способу клеймення та зміні первісного змісту не зазнавало. Бланк свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 не відповідає зразкам, які використовуються на ТОВ«Знак»Консорціуму «ЄДАПС»(а.с.14).
Згідно з листом начальника слідчого управління УМВС України в Рівненській області від 18 травня 2012 року за № 18/4605 СД Костопільського РВ УМВС 01 червня 2009 року порушена кримінальна справа № 13/103-09 за ч. 1 ст. 385 КК України. Установлено, що в період червня-вересня 2007 року невстановлена особа з метою продажу автомобіля Volkswagen Passat 1994 року випуску номер кузову № НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, який невстановленим чином та невстановленою особою був ввезений на територію України, підробила свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, використавши бланк, який не відповідає зразкам, що використовуються на ТОВ «Знак»Консорціуму «ЄДАПС». 12 квітня 2011 року дізнання у кримінальній справі зупинено за п. 3 ст. 206 КПК України, оскільки особа, яка підробила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на даний час не встановлена.
Пред'являючи позов про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним з підстав, зазначених у ст. 229 ЦК України, позивачем не були наведені обставини стосовно того, що сторона, яка вчинила оспорюваний правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення. Підроблення правовстановлюючого документа на автомобіль не може розглядатися як фактор, який свідчить про помилку з боку сторони правочину, оскільки є навмисною дією з боку винної особи, а потерпіла сторона не знала та не могла знати про вчинення щодо неї злочинних дій.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть
участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»«Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку
навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману».
В якості обставин, які підтверджують вимоги позивача про визнання договору недійним з підстав ст. 230 ЦК України, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачами він був навмисно введений в оману. Це полягало в тому, що відповідачі - продавець ОСОБА_2 і власник автомобіля ОСОБА_4 при укладенні договору начебто приховали від нього відомості стосовно того, що автомобіль знаходиться у розшуку. Посадові особи біржі не потребували від продавця надати необхідні документи МРЕВ або інших правоохоронних органів стосовно того, що на даний транспортний засіб не накладений арешт або воно не знаходиться в угоні.
У порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність умислу в діях відповідачів, у тому числі, злочинну недбалість з боку посадових осіб біржі.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що йому була видана від власника автомобіля нотаріально посвідчена довіреність на продаж автомобіля. Нотаріус при посвідченні довіреності повинна була перевірити всі документи стосовно особи власника автомобіля та правовстановлюючі документи на його транспортний засіб. Тому у нього жодних сумнівів щодо законності документів не виникало.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 ніколи не належав спірний автомобіль, що підтверджено даними МРЕВ. Невідомою особою, яка підробила технічний паспорт, було використано її ім'я, але невірно вказана дата її народження : ІНФОРМАЦІЯ_1 року замість ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16 і а.р. 148). Крім того, також була вказана неправильна адреса : АДРЕСА_1 (а.с.16), тоді як вона зареєстрована за іншою адресою (а.с.149). Вулиці з назвою «Озерна»в місті Костопіль не існує. Підписуючи довіреність на ім'я ОСОБА_2 у нотаріуса, вважала, що підписує документ на право продажу належного їй автомобіля з номером кузова № НОМЕР_4. Про існування «автомобіля-двійника»з номером кузову № НОМЕР_2 їй не було відомо.
Представник біржі в письмових запереченнях зазначив, що жодним нормативним актом не передбачений обов'язок посадових осіб біржі при реєстрації договору купівлі-продажу вимагати надання необхідних документів МРЕВ або інших правоохоронних органів стосовно того, що на даний транспортний засіб не накладений арешт або воно не знаходиться в угоні.
Твердження відповідачів позивачем не були спростовані.
За даними органу досудового слідства, особа, винна в підробленні документа, не встановлена.
За таких обставин, відповідачі не являються особами, які є відповідальні за вчинення правочину, про який позивачем зазначено, що він був вчинений ним внаслідок омани, отже, не повинні відповідати за наслідки вчинення такого правочину у вигляді відшкодування майнової та моральної шкоди.
З огляду на викладене, вимоги позивача, який обрав не належний спосіб захисту свого права та які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не підлягають задоволенню з цих підстав.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 218, 223 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Української товарної біржі про визнання договору купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Passat 1994 року випуску номер кузову № НОМЕР_2 номер двигуна НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, посвідченого на Українській товарній біржі за біржовим договором № 751446від 04 листопада 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, недійсним; стягнення з відповідачів у солідарному порядку на його користь у відшкодування майнової шкоди 45000 (сорок п'ять тисяч) грн.. в рахунок вартості автомобіля, сплаченої продавцю, в рахунок сплати за придбані автозапчастини 6092 (шість тисяч дев'яноста дві) грн., всього із врахуванням інфляції 61234 (шістдесят одна тисяча двісті тридцять чотири) грн.; стягнення з відповідачів у солідарному порядку на його користь у відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. П. Федько