Справа № 207/1452/2012
Провадження № 33/0290/317/2012 Категорія:ч.1ст.130КУпАП
Головуючий у суді 1-ї інстанції Мотрук М.І.
15 серпня 2012 року м. Вінниця
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області Ковальська І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 липня 2012 року, -
Постановою судді Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 липня 2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк два роки.
В постанові суду зазначено, що ОСОБА_2 01 червня 2012 року о 00.30 год. в с. Кошлани Оратівського району Вінницької області керував транспортним засобом марки «Опель Аскона»н.з. 913-98 ВІ, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не виконав вимогу працівників міліції про зупинку транспортного засобу.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну вказаної постанови та обрання покарання у виді громадських робіт. Вимоги мотивує тим, що позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів ставить у скрутне матеріальне становище його сім'ю, оскільки він сам забезпечує дружину та дітей. До адміністративної відповідальності притягується вперше. Крім того, він не визнає вину в частині невиконання ним вимоги працівників міліції про зупинку та зазначає, що про складання протоколу по даному факту дізнався після винесення постанови суду.
Заслухавши скаржника, який просив задовольнити його вимоги, адвоката, який підтримав вимоги свого підзахисного, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга останнього задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.
Доводи скаржника, що він не знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП, спростовуються його поясненнями в судовому засіданні та підписами двох свідків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного в його присутності.
Наявність у порушника на утриманні дружини та дітей не знімає з нього відповідальності за вчинені правопорушення. Крім того, як зазначає сам порушник, він займається будівництвом та ремонтом житла, однак даний вид діяльності не передбачає обов'язкової наявності у нього права керування транспортними засобами, тому накладене стягнення не створить перешкод для подальшої трудової діяльності та матеріального забезпечення сім'ї.
Викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 33, 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. При визначенні виду та міри стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.
За таких обставин постанова суду відповідає вимогам закону, а тому зміні не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 липня 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає
Суддя