Справа № 212/4335/2012 Провадження № 22-ц/0290/2393/2012Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.
Категорія: 51 Доповідач: Вавшко В. С.
14.08.2012
14.08.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоВавшка В.С.,
суддів:Денишенко Т.О., Іващука В.А.,
При секретарі:Пишному О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04 липня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до територіального управління МНС України у Вінницькій області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_7, про скасування наказів, поновлення на роботі, виплата заробітної плати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 04 липня 2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
На таке рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 працював на посаді провідного фахівця (юриста) Річкового координаційного аварійно-рятувального центру (далі- РКАРЦ) у м. Вінниці МНС України відповідно до контракту від 16 березня 2011 року.
Відповідно до наказу МНС України від 11 липня 2011 року № 714 «Про припинення юридичної особи шляхом приєднання»припинено юридичну особу - Річковий координаційний аварійно-рятувальний центр у м. Вінниці МНС України шляхом приєднання до Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України в Вінницькій області.
Цим же Наказом (п.4.4) на голову комісії з припинення Вінницького РКАРЦ покладено вжиття заходів щодо звільнення працівників, посади яких підлягають скороченню, а начальнику територіального управління доручено розробити проекти схем і штату АРЗ з урахуванням збільшення чисельності на 29 одиниць для створення у структурі загону спеціальних водолазно-рятувальних підрозділів. Річковий координаційний аварійно-рятувальний центр у м. Вінниці виключений з ЄДРПОУ.
ОСОБА_6 був призначений членом комісії з припинення вказаної юридичної особи.
Відповідно до наказу від 26 липня 2011 року № 39 ОСОБА_6 попереджений про наступне вивільнення працівників, але від ознайомлення з вказаним наказом відмовився, що підтверджується актом від 26 липня 2011 року (а.с.141). Наказами від 10 жовтня 2011 року № 62-к та від 11 листопада 2011 року № 71-к продовжено терміни попередження позивача про наступне вивільнення.
Наказом МНС від 14 вересня 2011 року № 997 «Про здійснення організаційно-штатних заходів у організаційних структурах, підпорядкованих Управлінню МНС України у Вінницькій області»передбачено здійснення організаційно-штатних заходів у організаційних структурах управління МНС України у Вінницькій області зі збільшенням штатної чисельності на 29 одиниць та затверджено штат №02/36 Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України у Вінницькій області.
Відповідно до затвердженого штатного розпису № 02/36 в АРЗ введено додатково відділення організації реагування на надзвичайні ситуації чисельністю 7 чоловік та групу водолазно-рятувальних робіт чисельністю 19 чоловік, що не заперечується сторонами по справі. Три посади бухгалтера відповідно до довідки відповідача від 14 червня 2012 року № 01-1660/10-1 введено в штат безпосередньо територіального управління МНС України в складі централізованої бухгалтерії.
Позивачу була запропонована посада фахівця відділення організації реагування на надзвичайні події, від якої позивач відмовився, подавши заяву про звільнення за власним бажання, яку в подальшому ним було відкликано (а.с.138).
Наказом від 22 грудня 2011 року № 80-к позивач був звільнений з роботи.
З матеріалів справи вбачається (а.с. 40, 112), що з даним наказом позивач не погодився, про що свідчить запис на звороті наказу, а від отримання трудової книжки відмовився.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що в результаті збільшення загальної чисельності аварійно-рятувального загону, певні посади, в тому числі і посада, яку займав позивач - провідний юрисконсульт, була скорочена, оскільки її не введено до нового штатного розпису.
Також суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження позивача, що в момент звільнення він був у відпустці, оскільки належних доказів цього у справі не має.
Звільнення позивача проведене без згоди профспілкового комітету, однак позивач не надав докази про існування профспілкової організації в РКАРЦ у м. Вінниці, проте що позивач був її членом, сплачував внески тощо. У зв'язку з цим суд не визнав, що звільнення позивача проведене з порушенням ст.43-1 КЗпП України.
За таких обставин, суд першої інстанції відмовив у задоволенні зазначеного позову.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Згідно п.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також: строковий трудовий договір, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст.З6 КЗпП України в разі реорганізації підприємства, установи організацій припинення трудового договору можливе у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункті частини першої статті 40).
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 6 листопада 1992 року № 9 роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Колегією суддів встановлено, що РКАРЦ у м. Вінниці МНС України як юридична особа припинила свою діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 164).
Наказом від 26 липня 2011 року № 39 ОСОБА_6 попереджений про наступне вивільнення працівників, але від ознайомлення з вказаним наказом відмовився, що підтверджується актом від 26 липня 2011 року (а.с.141).
Наказами від 10 жовтня 2011 року № 62-к та від 11 листопада 2011 року № 71-к продовжено терміни попередження позивача про наступне вивільнення.
Наказом РКАРЦ у м. Вінниці МНС України від 22 грудня 2011 року № 80-к припинено дію контракту з працівником ОСОБА_6 та звільнено з роботи з 22 грудня 2011 року за скороченням штатів по п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у тій частині, що у результаті припинення юридичної особи шляхом її приєднання до іншої, незважаючи на збільшення чисельності працівників, можливе скорочення певних штатних одиниць та введення нових. Тобто в результаті приєднання однієї юридичної особи до іншої власник може здійснити реорганізацією юридичної особи-правонаступника, що мало місце у випадку із посадою позивача, яка була скорочена. Під час приєднання відбулася реорганізація підприємства-правонаступника, про що свідчить новий штатний розпис №02/36 Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України у Вінницькій області.
За цих обставин власник, або уповноважений орган мав право на розірвання трудових договорів на підставі п.1 ст.40 КЗпП України із тими працівниками, посади яких не були введені до нового штатного розпису.
Колегією суддів у судовому засіданні апеляційної інстанції досліджено наказ РКАРЦ у м. Вінниці МНС України від 30 грудня 2011 року № 81-к, згідно якого ОСОБА_7 звільнено з посади начальника цього центру з 30 грудня 2011 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з припиненням юридичної особи РКАРЦ у м. Вінниці МНС України. Тому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що наказ РКАРЦ у м. Вінниці МНС України від 22 грудня 2011 року № 80-к підписаний начальником цього центру без наданих йому на те повноважень, з підстав наведених вище.
Доводи апеляційної скарги про те, що РКАРЦ у м. Вінниці МНС України в порушення вимог ст.47 КЗпП України не було видано належно оформлену трудову книжку і проведено з ним розрахунок, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_6 відмовився отримати трудову книжку в день звільнення, що підтверджується відповідним актом (а.с. 112), а розрахунок з позивачем при звільненні проведено належним чином (а.с. 99,103,104,105).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме порушені строки розгляду справи (з 12 грудня 2011 року по 04 липня 2012 року), оскільки ОСОБА_6 звернувся до суду лише 14 березня 2012 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не було запропоновано, як того вимагає ст.. 49-2 КЗпП України, наявної роботи за відповідною професією або спеціалізацією, а за відсутності такої - наявна робота, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки йому було запропоновано посаду фахівця відділення організації реагування на надзвичайні події, від якої він відмовився (а.с. 138). Таким чином, порушень з боку РКАРЦ у м. Вінниці МНС України вимог ст. 49-2 КЗпП України колегією суддів також не виявлено.
За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :