Справа № 223/692/2012
Провадження №11/0290/817/2012 Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Мазурчак А.Г.
Доповідач : Пікановський
15 серпня 2012 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Пікановського Б.В.,
Суддів: Нагорняка Є.П., Нешик Р.І.
За участю прокурора Кузьміна С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 15 серпня 2012 р. кримінальну справу за апеляцією прокурора Зубара С.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,
на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області
від 18 травня 2012 р., яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 р. 10 м. позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в прибуток держави в розмірі 940 грн., на користь ОСОБА_3 35500 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Вироком встановлено, що 19.01.2012 р., біля 00 г. 30 хв. ОСОБА_2 шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих спонукань незаконно заволодів автомобілем «Мерседес-Бенц» д. н. з. НОМЕР_1, вартістю 5017 грн., який належить ОСОБА_4 та знаходився на станції технічного обслуговування в с. Горбанівка, Вінницького р-ну. У подальшому, біля 02 г. 00 хв. на автошляху сполученням м. Гнівань - смт. Сутиски Тивріського р-ну, Вінницької області ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, перебуваючи за кермом та рухаючись на даному технічно-справному автомобілі у напрямку смт. Сутиски, не врахував дорожню обстановку - наявність снігу на проїзній частині дороги, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого не впорався з керуванням та виїхав в кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження та загинула на місці події.
В апеляції засуджений просить вирок скасувати, вважає проведене у справі слідство неповним та однобічним, а призначене покарання надто суворим.
В апеляції прокурора із внесеними змінами ставиться питання про скасування вироку, із поверненням справи на новий судовий розгляд через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Основними доводами апеляції є те, що суд, формулюючи у вироку обвинувачення, яке визнав доведеним, не зазначив які саме вимоги Правил дорожнього руху порушені засудженим, а також не застосував додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами призначив м'яке покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пославшись на наведені у ній мотиви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування вироку суду із поверненням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Диспозиція статті 286 КК України за своєю характеристикою є бланкетною нормою, у зв'язку із чим суд повинен ретельно з'ясувати і зазначити у вироку: у чому саме полягають названі у даній статті порушення; норми яких правил не додержано; чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно-небезпечними наслідками.
Всупереч даним вимогам закону, суд, визнавши ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 286 КК України, не зазначив у вироку норми яких саме правил він порушив та чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідком - смертю ОСОБА_5
Крім того, при постановленні вироку судом не враховані роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 21 постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» про необхідність обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що має водійське посвідчення, під час строкової служби возив командира частини (а. с. 180-181). Проте, судом дана обставина до уваги не взята, а додаткове покарання не застосоване без будь-якого обґрунтування.
Крім того, суд помилково стягнув судові витрати на користь держави, тоді як витрати понесені експертною установою - НДКЦ УМВС України у Вінницькій області. В даному випадку судом першої інстанції не враховано вимоги ст. 15 ЗУ «Про судову експертизу» про те, що науково-дослідні установи судової експертизи проводять судову експертизу за рахунок замовника, а не за рахунок держави.
Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, ретельно дослідити всі зібрані докази, дійшовши висновку про винність або невинність ОСОБА_2 у вчинені злочинів, перевіривши його доводи про неповноту слідства та суворість призначеного основного покарання.
У разі, якщо суд при новому розгляді справи з'ясує, що ОСОБА_2 має посвідчення водія, тобто право на керування транспортними засобами, призначення йому покарання без застосування додаткового покарання слід вважати м'яким.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора задовольнити. Апеляцію засудженого задовольнити частково.
Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 травня 2012 р. щодо ОСОБА_2 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі.
Судді: (підписи)
Вірно: