79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.08.12 Справа№ 5015/2127/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Квадрос", м.Львів
до відповідача Приватного підприємства „Воллі", м.Львів
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів
про визнання правочину недійсним
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Половко М.Б.
Представники:
від позивача: Лотоцька О.О.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Квадрос" до приватного підприємства „Воллі" про визнання договору № 1-5-11 від 18.05.2011р. недійсним. В обгрнунтування позовних вимог позивач покликається на те, відповідно до акту ДПІ у Галицькому районі м.Львова № 3184/23-209/19175434 від 18.08.2011р. визнано договір між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Квадрос" та Приватним підприємством „Воллі" документальним оформленням господарських операцій, які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства та відповідно до ч.ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК Українимає ознаки нікчемності.
Ухвалою суду від 29.05.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 19.06.2012р. та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ДПІ у Галицькому районі м.Львова.
В зв"язку з неявкою в судове засідання 19.06.2012р. представників відповідача та третьої особи, ухвалою суду від 19.06.2012р. відкладено розгляд справи на 10.07.2012р. В зв"язку з повторною неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, ухвалою суду від 10.07.2012р. відкладено розгляд справи на 17.07.2012р. З метою надання можливості позивачу долучити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 17.07.2012р. відкладено розгляд справи на 07.08.2012р. Ухвалою суду від 07.08.2012р. з метою надання можливості долучити додаткові докази у справі, відкладено розгляд справи на 10.08.2012р.
За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 27.07.2012р. продовжено строк вирішення спору на п"ятнадцять днів.
В судовому засіданні 10.08.2012р. представник позивача підтримала заявлені вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та поясненні на позов б/н та дати (зареєстроване канцелярією суду 24.07.2012р. за № 16263/12).
Відповідач в судові засідання явку повноважного представника не забезпечив, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.
Направлені судом на адресу відповідача ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи від 19.06.2012р. повернуті поштовим відділенням з поміткою „за закінченням терміну зберігання". Докази вручення (повернення) ухвал суду від 10.07.2012р., 17.07.2012р. та 07.08.2012р. станом на 10.08.2012р. відсутні.
Вказані поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79013, м.Львів, вул.Ак.Лазаренка, 6А.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого за електронним запитом від 20.06.2012р. за № 14099946 станом на 20.06.2012р. місцезнаходженням Приватного підприємства „Воллі" є: 79013, Львівська обл., м.Львів, Франківський р-н, вул. Ак.Лазаренка, буд. 6а.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. N 01-8/1228).
Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст.64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Станом на 10.08.2012р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Представник третьої особи в судове засіданні 10.08.2012р. явку повноважного представника не забезпечив, в судовому засіданні 07.08.2012р. будь-яких пояснень по суті спору не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
18.05.2011р. між ТзОВ „Квадрос" (замовник) та ПП „Воллі" (підрядник) укладено договір № 1-5-11 відповідно до п.1.1. якого позивач доручив, а відповідач прийняв зобов"язання виконати роботи по поточному ремонту службових приміщень 34 відділень ПАТ КБ „Правекс-Банк".
29.06.2011р. сторонами підписано акт прийому передачі виконаних робіт. Відповідно до банківської виписки ПАТ КБ „Правекс-Банк" за особовим рахунком 2600102470479 від 30.06.2011р. замовник оплатив виконані роботи.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.
Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. ( ч.2. ст.837 ЦК України).
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,2,3 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
В свою чергу, частиною 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.
За змістом даного положення у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Ознака фіктивності повинна бути властивою діям обох сторін правочину. Якщо хоча б одна сторона намагалася досягти правового результату, то такий правочин не вважається фіктивним.
Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені спірним договором, реально настали для обох сторін оспорюваного договору.
З огляду на вищевикладене, договір купівлі-продажу № 1-5-11 від 18.05.2011р. не може кваліфікуватися як такий, що укладався та виконувався без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені. На користь направленості спірного правочину на реальне настання правових наслідків та реальності їх виконання свідчать такі обставини, як детальне зазначення в тексті договору всіх істотних умов, а також даних, які детально ідентифікують сторони; розумні строки виконання умов договору; можливість виконання договору; підтвердження господарських операцій первинними документами бухгалтерського обліку, які мають всі необхідні обов'язкові реквізити; відсутність відмінностей між визначенням взаємних прав та обов'язків сторін та їх виконанням (задекларовані у договорі права та обов'язки співпадають зі змістом їх виконання, що має реальний характер). Договір було скріплено печатками підприємств, що посвідчує їх дійсність та реальність наміру сторін на його виконання.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.11, 203, 204, 215, 234, 837 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Гоменюк З.П.
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 16.08.2012р.