ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 28/143-б 31.07.2012
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-капітал»
до фізичної особи-підприємця Дубіша Олега Зіновійовича (ідентифікаційний номер 2295512692)
про визнання банкрутом
Суддя Копитова О.С.
Секретар с/з Атарщікова А.М.
Представники сторін:
від заявника: Шпак В. В., довіреність № 0208-10-3 від 02.08.10
від боржника: Ліпіна М. В., довіреність № 925 від 13.07.12
ліквідатор: Кобельник О. С.;
Руммо Ю. С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-капітал»звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця Дубіша Олега Зіновійовича, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 порушено провадження у справі про банкрутство № 28/143-б та призначено до розгляду.
Постановою господарського суду міста Києва від 22.12.2011 визнано банкрутом фізичну особу - підприємця Дубіша Олега Зіновійовича, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого - Кобельника Олега Сергійовича (ліцензія Серія АВ № 521531 від 01.07.2010) та зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 22.11.2012.
Матеріалами справи встановлено, що оголошення про визнання фізичної особи-підприємця Дубіша О.З. банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в газеті "Голос України" від 18.01.2012 № 8-9 (5258-5259).
До загального відділу суду надійшли заяви про визнання кредиторами боржника Руммо Ю.C. на суму 6 825 000,00 грн., ТОВ "АВG" (ABG Sp. z o.o.) на суму 250 000,00 євро, що еквівалентно 2 619 208,25 грн. та ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" на суму 22 340 000,00 грн., ТОВ «Флагман-Капітал» на суму 505 378,42 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2012 розгляд зазначених заяв було призначено на 17.04.2012.
Розгляд справи відкладався.
17.04.2012 року ВАТ "Селянський комерційний банк «Дністер»подав заяву про уточнення грошових вимог до боржника в якій останній збільшив свої вимоги та просив визнати його кредитором боржника на загальну суму 28 821 731,23 грн. В поданій заяві банк додатково заявив вимоги на суму прострочених відсотків в розмірі 4 436 028,47 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1 706 408,77 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 339 295,99 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
В обґрунтування своїх вимог Руммо Юрій Семенович посилається на договір безпроцентної позики від 22.12.2009 року, укладений між фізичною особою-підприємцем Дубішем О.З. та Руммо Ю.С.
При цьому, заявником на доказ викладених у заяві обставин додано копію договору безпроцентної позики від 22.12.2009 року та розписки фізичної особи-підприємця Дубіша О.З. про отримання 22.12.2009 від Руммо Ю.С. грошової суми у розмірі 6 500 000,00 грн. у відповідності до п. 1.1. договору. В судовому засіданні 31.07.2012 року господарським судом оглянуті оригінали зазначених документів.
Згідно п. 1.1. договору, позикодавець передав позичальникові безвідсоткову позику в сумі 6 500 000,00 грн. готівкою, а позичальник зобов'язується повернути отриману суму в строки і у порядку, зазначеному у договорі.
Строк повного повернення позики становить 20 календарних місяців з моменту підписання договору, тобто спливає 22.08.2011 (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 7.1. договору, при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі п'яти відсотків від неповерненої суми позики.
Як зазначає кредитор, станом на день звернення до суду заборгованість боржником не погашена, позика не повернена і складає 6 500 000 грн., в зв'язку з чим Руммо Ю.С. нарахував боржнику штрафні санкції в розмірі 325 000 грн.
Боржником вимоги Руммо Ю.С. розглянуті та визнані в повному обсязі. Боржник підтверджує факт отримання коштів від Руммо Ю.С. у визначеному розмірі та їх неповернення у встановлений строк.
Ліквідатор вимоги Руммо Ю.С. під час розгляду кредиторських вимог не визнавав в зв'язку з неподанням Руммо Ю.С. оригіналів договору позики та розписки боржника. В судовому засіданні 31.07.2012 року ліквідатором оглянуті подані Руммо Ю.С. оригінали договору позики та розписки боржника, інших зауважень не висловлено.
Під час судового розгляду справи проти визнання вимог Руммо Ю.С. заперечував ініціюючий кредитор -ТОВ «Флагман-Капітал». Обґрунтовуючи свої заперечення кредитор посилався на відсутність оригіналів підтверджуючих документів, а також зауважував на тому, що на його думку договір безпроцентної позики був підписаний пізніше дати його укладання та просив призначити по справі експертизу. Суд відмовив в призначенні експертизи, в зв'язку з недоцільністю її призначення в справі про банкрутство боржника. Факти укладання договору та виконання його з боку Руммо Ю.С. в повному обсязі визнаються сторонами, законність і чинність укладеного між Руммо Ю.С. та Дубішем О.З. договору не оспорювалась в судовому порядку, договір недійсним не визнавався, оригінал договору та розписки боржника на підтвердження наявності боргу знаходиться в Руммо Ю.С. та представлені ним на вимогу суду.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Руммо Ю.С. та вважає їх такими, що підлягають визнанню в повному обсязі на суму 6 825 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "АВG" (ABG Sp. z o.o.) зазначає, що у боржника існує заборгованість перед ним на суму 250 000,00 євро, що еквівалентно 2 619 208,25 грн., що виникла на підставі укладеного між сторонами договору про співробітництво від 06.04.2009.
Відповідно до умов зазначеного договору, сторони домовились про розподіл управлінських функцій щодо керівництва проектом, який полягає у будівництві та експлуатації (реалізації) житлово-офісного центру у м. Львові по вул.Кримській, 107.
Згідно п.п.3.1., 3.2. договору управлінськими функціями TOB "ABG" (ABG Sp. z о.о.) визначено надавання рекомендацій, здійснення консультування фізичної особи-підприємця Дубіша О.З. проектним та іншим вимогам щодо об'єкту(ів), будівництво яких організовує ФОП, в тому числі із врахуванням їх майбутнього цільового призначення та експлуатації; здійсненню управління процесом експлуатації побудованого ФОП об'єкту, займанню пошуком відповідних орендарів та/або покупців. При цьому, відповідно до п. 4.1. на ФОП Дубіш О.3 покладались управлінські функції по здійсненню організації проектування та будівництва об'єкту, а також по забезпеченню введення його в експлуатацію.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що сторони беруть на себе взаємні гарантії, що засновуються на фінансовій відповідальності за їх невиконання.
Гарантії сторін визначені у розділі 6 договору про співробітництво.
Згідно п.7 договору, якщо сторона не дотримується гарантій, визначених у попередньому розділі, то вона сплачує на користь другої сторони штраф у розмірі 250 000,00 євро.
Відповідно до п.6.2. договору, ФОП Дубіш О.З. гарантує, що до З0.05.2010 буде здійснено введення в експлуатацію житлово-офісного центру у м. Львові по вул. Кримській, 107 і офісні приміщення будуть готові до відчуження на користь TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.).
Як зазначає заявник вимог, станом на момент звернення TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) до суду з кредиторськими вимогами до боржника, об'єкт, а саме житлово-офісний центр у м.Львові по вул.Кримській, 107 не введений у експлуатацію, не готовий до відчуження та є недобудований.
З урахуванням зазначених обставин, в зв'язку з недотриманням боржником взятих на себе гарантій TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) нарахувало останньому штрафні санкції в розмірі 250 000,00 євро, що еквівалентно 2 619 208,25 грн.
Вимоги TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) ліквідатором невизнані в повному обсязі. Ліквідатор не визнає вимоги TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) з посиланням на ст. 258 Цивільного кодексу України, в зв'язку зі спливом строку давності встановленого для стягнення неустойки. Ліквідатор зазначає, що оскільки боржник взяв на себе гарантію вчинити дії по договору до 30.05.2010 року, то строк давності згідно приписів Цивільного кодексу України сплив 31.05.2011 року і відповідно у TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) відсутні підстави для звернення до боржника з зазначеними вимогами.
Боржником вимоги TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) розглянуті та визнані в повному обсязі, на думку боржника у ліквідатора відсутні повноваження для подання до суду заяв про застосування строків позовної давності.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище кредиторські вимоги TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) складаються з суми штрафних санкцій нарахованих згідно п. 7 договору.
Відповідно до п. 1.12 зазначеного договору сторони погоджуються, що в частині, неврегульованій цим договором, відносини між ними регулюються положеннями законодавства України.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до вимог ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).
Як убачається з матеріалів справи боржник гарантував виконання своїх зобов'язань за договором в строк до 30.05.2010 року, однак, станом на день прийняття ухвали не виконав. Таким чином, строк звернення до суду з позовом про стягнення неустойки визначеної договором сплинув 31.05.2011 року. Провадження, ж, по справі про банкрутство боржника порушено судом 03.10.2011 року. Доказів звернення до боржника з вимогами про стягнення неустойки в межах встановленого строку матеріали справи не містять.
В даному випадку суд враховує, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Ліквідатором боржника подано заяву про застосування строку позовної давності відносно вимог TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.).
Враховуючи специфіку процедури банкрутства, що встановлена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та порядок звернення з кредиторськими вимогами до боржника, що відрізняється від позовного провадження, а також визначений зазначеним законом статус ліквідатора, господарський суд приймає заяву ліквідатора про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене вимоги TOB "ABG" (ABG Sp. z o.o.) відхиляються судом в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" (надалі по тексту ВАТ "СКБ "Дністер") посилається на той факт, що боржник виступив поручителем за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Будсинтез»(надалі по тексту ТОВ «Будсинтез») зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 57509/1 від 02.04.2008 (надалі по тексту кредитний договір), укладеного між ТОВ «Будсинтез»та банком, передавши в іпотеку належне йому майно згідно іпотечного договору від 15.04.2008 року (надалі по тексту іпотечний договір).
Банк вказує, що ТОВ «Будсинтез»своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, коштів не повернув і відповідно за ним рахується заборгованість в розмірі 22 340 000,00 грн. Банк зазначає, що в зв'язку з невиконанням ТОВ «Будсинтез»умов кредитного договору направляв боржнику вимогу про погашення боргу, однак, останній сплату боргу не здійснив.
17.04.2012 року банком подано заяву про уточнення грошових вимог до боржника в якій останній збільшив свої вимоги та просив визнати його кредитором боржника на загальну суму 28 821 731,23 грн. В поданій заяві банк додатково заявив вимоги на суму прострочених відсотків в розмірі 4 436 028,47 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1 706 408,77 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту 339 295,99 грн.
Ліквідатором вимоги банку визнані частково на суму 4 800 000 грн. Ліквідатор зазначає, що умовами іпотечного договору чітко визначено зміст забезпеченого іпотекою зобов'язання, яке полягає у поверненні кредиту наданого у формі відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в сумі 4 800 000 грн., сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 15% річних, сплаті комісії та штрафів. Ліквідатор з посиланням на ст. ст. 18, 19 Закону України «Про іпотеку»зазначає, що умовами укладеного між банком та ТОВ «Будсинтез»кредитного договору, в якому встановлене основне зобов'язання, не передбачено можливості збільшення основного зобов'язання-збільшення ліміту кредитування і відповідно боржник відповідає лише в межах визначеної суми, а саме 4 800 000 грн.
Також з підстав викладених ліквідатором відносно вимог банку заперечив і ініціюючий кредитор.
Боржник вимоги банку визнав в повному обсязі. Представник боржника заявив, що не заперечує щодо погашення повної суми боргу за рахунок вартості предмету іпотеки.
Судом встановлено, що 02.04.2008 року між банком та ТОВ «Будсинтез»було укладено кредитний договір у відповідності до умов якого банк надав ТОВ «Будсинтез»кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 4 800 000 грн., з щомісячною сплатою процентів у розмірі 15% річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника, а також комісії за обслуговування кредиту, в гривнях, згідно діючих тарифів банку, в обумовлені цим договором терміни.
Відповідно до умов кредитного договору в разі несплати позичальником процентів і комісій у встановлений період сума нарахованих процентів і комісій з першого робочого числа наступного місяця вважається простроченою і до позичальника застосовуються штрафні санкції згідно п. 4.6. договору.
31.03.2009 року між банком та ТОВ «Будсинтез»було укладено договір про внесення змін до кредитного договору, яким сторони збільшили максимальний ліміт кредитування до 22 340 000 грн.
Як зазначає банк та вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та фізичною особою-підприємцем Дубішем О.З. було укладено іпотечний договір.
Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії № 57509/1, укладеного між банком та ТОВ "Будсинтез", 02.04.2008. Даною іпотекою забезпечується виконання обов'язків позичальника за кредитним договором в повному обсязі (п. 1 іпотечного договору).
Відповідно до п. 2 зазначеного договору, предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,0554 га, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Кримська, 107, кадастровий номер 4610136600:07:007:0057, що належить ФОП Дубіш О.З. на праві власності та майнові праві (наявні та ті, що виникнуть у майбутньому) на офісну будівлю по вул. Кримська, 107, в м. Львові, будівництво якої незавершене. Вартість предмета іпотеки становить 23 404 000,00 грн.
При цьому, відповідно до п. 8.7 іпотечного договору у випадку, якщо суми від продажу предмета іпотеки та суми від реалізації іншого майна, яке буде заставленим в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги з іншого майна іпотекодавця.
Таким чином, укладений між сторонами договір іпотеки є змішаним і окрім іпотечного договору містить ознаки договору поруки.
При цьому, суд також враховує, що оцінка вартості предмету іпотеки станом на дату звернення з кредиторськими вимогами не проводилась.
Факт невиконання умов кредитного договору ТОВ «Будсинтез»та боржником після отримання письмової вимоги банку встановлений матеріалами справи і не заперечується сторонами. За таких обставин, враховуючи умови укладених між сторонами договорів, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання вимог банку в повному обсязі на загальну суму 28 821 731,23 грн., з яких 22 340 000 грн. -сума простроченої заборгованості по кредиту, 4 436 028,47 грн. -сума простроченої заборгованості по відсоткам, 1 706 408,77 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 339 295,99 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.
В даному випадку суд враховує зауваження ліквідатора відносно вимог банку, однак, зазначає, що хоча умовами іпотечного договору і визначено, що іпотекою забезпечується виконання обов'язків позичальника за кредитним договором в повному обсязі, однак, згідно ст. 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, в зв'язку з чим, збільшення ліміту кредитування боржника само по собі не збільшує обсягу відповідальності іпотекодавця згідно укладеного договору іпотеки та не може автоматично вплинути на вартість предмета іпотеки.
Також суд зважає на той факт, що боржник в повному обсязі визнав свої зобов'язання перед банком та відповідно підтвердив свою обізнаність про внесення в кредитний договір змін відносно обсягу кредитування. Крім того, ні іпотечний договір, ні кредитний договір, ні договір про внесення змін до кредитного договору судом недійсним не визнавались.
При цьому, суд враховує, що згідно наявних в матеріалах справи доказів відносно основного боржника ТОВ «Будсинтез»ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2010 року порушено провадження по справі про банкрутство та постановою від 27.07.2010 року боржника визнано банкрутом, а ухвалою від 01.11.2010 року затверджено звіт ліквідатора і припинено провадження по справі про банкрутство ТОВ «Будсинтез». Згідно матеріалів справи та пояснень банку, останній з кредиторськими вимогами до ТОВ «Будсинтез» в справу про банкрутство, в строки встановлені законом, не звертався. Подібні обставини досліджувались Верховним Судом України при розгляді справи № 10/1946 і визначено, що дія ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не поширюється на зобов'язання майнового поручителя боржника, оскільки у даній справі майновий поручитель несе солідарну відповідальність, настання якої не пов'язується із заявленням кредитором вимог до основного боржника у банкрутній справі. У зв'язку з цим порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлення вимог до нього у банкрутній справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором (Постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 року).
Обґрунтовуючи свої додаткові вимоги до боржника на суму 505 378,42 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "Флагман-капітал" (надалі по тексту ТОВ "Флагман-капітал") посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 20.10.2011 про стягнення з боржника вищевказаного боргу.
Ліквідатором вимоги ініціюючого кредитора визнані в повному обсязі.
Боржник проти додаткових вимог ініціюючого кредитора заперечив, з посиланням на пропуск останнім строку звернення з кредиторськими вимогами, встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що є підставою для відмові в розгляді таких вимог. Крім того, представник боржника зауважує, що зазначені вимоги є поточними і не можуть розглядатись судом на цій стадії провадження по справі про банкрутство.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 20.10.2011 позов заявника задоволено та стягнуто на користь ТОВ "Флагман-капітал" три проценти річних у розмірі 110 520,97 грн., інфляційні в сумі 389 620,04 грн., витрати по державному миту в сумі 5 001,41 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011, зазначене рішення залишено без змін.
При цьому, кредитор зазначає, що станом на день звернення до суду рішення господарського суду не виконано та заборгованість боржника складає 505 378,42 грн.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман-капітал" та вважає їх такими, що підлягають визнанню в повному обсязі на суму 505 378,42 грн.
Заперечення боржника не приймаються судом в силу наступного. Як убачається з матеріалів справи провадження по справі про банкрутство ФОП Дубіш порушено не за загальними судовими процедурами визначеними Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а за особливостями передбаченими ст. 47, 48 зазначеного закону, що визначають положення та особливості провадження справ про банкрутство фізичних осіб-підприємців. Зазначені статті, по-перше, не визначають строків в які кредитори зобов'язані звернутись до боржника зі своїми вимогами, по-друге, не поділяють вимоги кредиторів на конкурсні та поточні. Присічний, же, строк визначений ст. 14 зазначеного закону стосується лише конкурсних кредиторів, що заявляють свої вимоги в справах про банкрутство, порушених за загальною судовою процедурою банкрутства.
Крім того, якщо врахувати правову позицію боржника та розділяти вимоги кредиторів, то у відповідності до загальних приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з поточними вимогами до боржника кредитори заявляються в процедурі ліквідації. Як встановлено вище ліквідаційна процедура відносно ФОП Дубіш відкрита постановою господарського суду м. Києва від 22.12.2011 року ( кредитор звернувся до суду в квітні 2012 року).
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Визнати Руммо Юрія Семеновича кредитором фізичної особи-підприємця Дубіша Олега Зіновійовича на загальну суму 6 825 000,00 грн.
Визнати відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк «Дністер»кредитором фізичної особи-підприємця Дубіша Олега Зіновійовича на загальну суму 28 821 731,23 грн.
Визнати товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман-капітал»кредитором фізичної особи-підприємця Дубіша Олега Зіновійовича на загальну суму 505 378,42 грн.
Вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АВG" (ABG Sp. z o.o.) на суму 2 619 208,25 грн. відхилити.
Суддя О.С.Копитова