ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/8563-2012 09.08.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»
про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів у порядку регресу в розмірі 16 256,42 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Юхименко С.Ю., довіреність № 1833 від 25.06.2012 р.
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(далі - відповідач) про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів у порядку регресу в розмірі 16 256,42 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 17 256,42 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/8563-2012, розгляд справи призначено на 25.07.2012 р.
У судове засідання 25.07.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 03.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8563-2012. Вимоги ухвали від 03.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8563-2012 позивач виконав частково.
Представник відповідача у судове засідання 25.07.2012 р. не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 03.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8563-2012 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 25.07.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 03.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8563-2012, розгляд справи відкладено на 09.08.2012 р.
У судове засідання 09.08.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 09.08.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
15 серпня 2011 року між Кондратюком Миколою Анатолійовичем (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 123/500/11 0000072 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Джилі», державний номерний знак АВ 2343 ВА.
Тарасов І.О., 30.08.2011 р. о 17 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Тельмана, 25, керуючи автомобілем марки «Ауді», державний номерний знак АА 9593 КР, під час руху не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожніх умов, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Джилі», державний номерний знак АВ 2343 ВА, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22.09.2011 р. Тарасова І.О. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до Звіту № 1065 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Джилі», державний номерний знак АВ 2343 ВА, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 22 475,63 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № КАСКО/123/500/11/0183 від 20.10.2011 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Джилі», державний номерний знак АВ 2343 ВА, внаслідок ДТП, яка сталась 30.08.2011 р. о 17 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Тельмана, 25, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 17 246,42 грн.
На підставі сформованого страхового акту № КАСКО/123/500/11/0183 від 20.10.2011 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17 246,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1000304145 від 25.10.2011 р. та № 1000304133 від 25.10.2011 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України запит № 06-37.1/5011-71/8563-2012 про надання інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6030011.
12.07.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь з Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 06-37.1/5011-71/8563-2012, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Ауді», державний номерний знак АА 9593 КР, Тарасова І.О. на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Лафорт», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6030011.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/6030011 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ауді», державний номерний знак АА 9593 КР.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Ауді», державний номерний знак АА 9593 КР, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/6030011, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 17 256,42 грн. вих. № 2598 від 21.03.2012 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на вищезазначену заяву не надав, відшкодування не здійснив.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АА/6030011 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.
Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АА/6030011, при визначенні розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду жодного документу на спростування доводів позивача про існування у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 256,42 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 256,42 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, ідентифікаційний код: 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код: 206026881) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 256 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Перерахувати страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 256 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 42 коп. на п/р Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» № 26503000000054 в ПАТ «Фольксбанк»в м. Києві, МФО 325213, ідентифікаційний код: 20602681.
Повне рішення складено 14.08.2012 р.
Суддя О.В. Нечай