Категорія №8.1.5
Іменем України
02 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/4971/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Гришиній О.Ю.,
в присутності представників сторін:
від позивача: Свердловська І.В.,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 193937,06 грн.,
26 червня 2012 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція в Луганській області Державної податкової служби (надалі - Рубіжанська ОДПІ Луганської області ДПС, позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» (надалі - КП «Житлово-експлуатаційна контора №1», відповідач), в якому просить стягнути кошти за податковим боргом в розмірі 193937,06 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.
КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» зареєстровано Кремінською райдержадміністрацією за № 13661200000000052 від 02.11.2004.
За відповідачем утворився податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 193937,06 грн. Борг складається із самостійно визначених у податкових деклараціях та несплачених податкових зобов'язань в розмірі 185090,05 грн. та з нарахованої пені за несвоєчасну сплату зазначених податкових зобов'язань в сумі 8847,01 грн.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» відповідачу були направлені податкові вимоги: 04.12.2001 перша податкова вимога №1/32 від 11.10.2001 та 21.05.2002 друга податкова вимога №2/33 від 17.05.2002. На підставі викладено позивач просить стягнути заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість у розмірі 193937,06 грн. з КП «Житлово-експлуатаційна контора №1» за рахунок коштів у банках, обслуговуючих такого платника.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та просив задовольнити вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача не з'явився. Поштове відправлення направлялось відповідачу за адресою, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: провулок Бульварний, 1а, м. Кремінна, Луганська область 92900, однак повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - за зазначеною адресою не проживає, тобто ухвала не вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідач - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №1» зареєстровано Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області. (а.с.8-10) та знаходиться на обліку як платник податків в Рубіжанській ОДПІ Луганської області ДПС з 09.03.1994 за №9 (а.с.7).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом встановлено, що за комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1» рахується сума податкової заборгованості по податку на додану вартість на загальну суму 193937,06 грн., з яких за основним платежем - 185090,05 грн., пеня в сумі - 8847,01 грн.
Зазначений податковий борг виник у зв'язку з несплатою боржником суми податкових зобов'язань самостійно визначених платником у деклараціях з податку на додану вартість (а.с.18-29). Також сума податкової заборгованості з податку на додану вартість підтверджується розрахунком податкового боргу за період з 2011 року по 2012 рік, та актом звірки від 28.02.2012. (а.с.14,17).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
Згідно із п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу Рубіжанською ОДПІ Луганської області ДПС за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість було нараховано пеню, яка станом на 21.02.2012 складає 8847,01 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та актом звірки від 28.02.2012. (арк. справи 14,17).
Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 11 жовтня 2001 року № 1/32, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом головного бухгалтера відповідача на корінці першої податкової вимоги (а.с.12).
Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 17 травня 2002 року № 2/33, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом головного бухгалтера відповідача на корінці другої податкової вимоги (зворотній бік а.с.11).
Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).
На підставі ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 начальником Рубіжанської ОДПІ в Луганській області було прийнято рішення №11 від 17.05.2002 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Приймаючи до уваги те, що комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1» станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 193937,06 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 193937,06 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 193937,06 грн. (сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 06 копійок) з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №1» (код ЄДРПОУ 20160881, місце знаходження: 92900 Луганська область, м. Кремінна, пров. Бульварний, 1а) зі всіх рахунків у банках, які обслуговують такого платника.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 серпня 2012 року.
СуддяЄ.О. Кисельова