Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
01.06.2012р. № 2а-4519/10/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Птичкіної В.В., суддів Малих О.В., Лісовської Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про перегляд справи за нововиявленими обставинами рішення від 06.12.2010 по справі № 2а-4519/10/1470
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54051
доМіністерства фінансів України, вул. М.Грушевського, 12/2, м. Київ ,01001 Державної казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601 Кабінету Міністрів України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008 Державної судової адміністрації України вул. Липська,18/5, м. Київ,01601
треті особиАпеляційний суд Миколаївської області, вул. Садова, 2-А, м. Миколаїв, 54000
пропро визнання протиправної бездіяльності ДСА, ТУ ДСА щодо неперерахунку та виплати заробітної плати згідно діючого законодавства, зобов'язання ДСА та ТУ ДСА проводити перерахування та виплату заробітної плати суддям з розрахунку мінімальної заробітної плати на відповідний період, внести зміни у штатний розпис судів на 2008 р. з метою приведення посадових окладів у відповідність до чинного законодавства, зобов'язати ТУ ДСА провести перерахунок довічного грошового утримання відповідно до чинного законодавства, стягнення з Міністерства фінансів 143 900,34 грн., зобов'язання ТУ ДСА у Миколаївській області провести перерахунок з 01.06.2005 виплаченої премії,
Постановою від 06.12.2010 у справі № 2а-4519/10/1470 (за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, третя особа -Апеляційний суд Миколаївської області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахування заробітної плати, стягнення заборгованості із заробітної плати), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо не приведення посадового окладу ОСОБА_1 з 01.06.2005 у відповідність до вимог частини 2 статті 44 Закону України «Про статус суддів»та невиплати їй у зв'язку з цим належного розміру заробітної плати; стягнув з Державного бюджету України (з рахунків Державного казначейства України) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з липня 2005 року по квітень 2010 року у сумі 156318,31 грн.
Представник Державної судової адміністрації України звернувся із заявою про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами (надалі -Заява представника ДСАУ), в якій просить суд, на підставі пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. У заяві про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами представник Державної судової адміністрації посилається на таке. Ухвалюючи судове рішення, Миколаївський окружний адміністративний суд послався на те, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України (треті особи -Державне казначейство України, Державна судова адміністрація України), про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 та визнання протиправним і скасування пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» (надалі -Постанова 865). Вказана постанова Печерського районного суду міста Києва в частині визнання протиправним і скасування пункту 41Постанови № 865 була скасована постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012). Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України (треті особи -Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України) про визнання незаконними та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865», постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»(надалі -Постанова 1243).
У Заяві представника ДСАУ вказано, що постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 (якою була скасована постанова Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 в частині визнання протиправним і скасування пункту 41 Постанови 865 є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи за позовом ОСОБА_1
Ухвалою від 27.04.2012 суд відкрив провадження у справі за нововиявленими обставинами і призначив розгляд заяви на 17.05.2012. В зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення всіх учасників процесу про дату, час та місце розгляду заяви суд відклав розгляд заяви на 01.06.2012.
В судове засідання прибув представник Державної судової адміністрації України. В матеріалах справи є докази того, що позивач, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином. Міністерство фінансів України надало письмові пояснення (вих. № 31-15030-06-26/12008 від 14.05.2012), в яких підтримало Заяву представника ДСАУ і просило розглядати заяву без участі представника Міністерства фінансів України. Листом від 11.05.2012 № 02-03-3874/12 Апеляційний суд Миколаївської області просив розглядати заяву без участі його представника. Частиною 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення. Враховуючи викладене, суд, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув Заяву представника ДСАУ у письмовому провадженні.
Надавши оцінку доводам, що викладені у Заяві представника ДСАУ, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття рішення, що належить переглянути.
Постанова Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 була скасована постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011.Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 була скасована постановою (а не ухвалою, як вказав представник ДСАУ) Вищого адміністративного суду України 13.04.2011. Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. У Заяві представник ДСАУ не навів доводів щодо обґрунтованості звернення до суду у квітні 2012 року.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.04.2010 № К-16816/08 зазначено, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.11.2007 (з посиланням на пункт 5 Пленуму Верховного Суду України від 21.02.1981 № 1 «Про перегляд судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили») вказано, що посилання заявника на постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 як на підставу перегляду судового рішення є безпідставним, оскільки вказана постанова була прийнята вже після винесення рішення суду (29.03.2005), перегляду якого вимагав заявник. Враховуючи це, суд відхиляє доводи представника ДСАУ про те, що факти прийняття 28.07.2011 Окружним адміністративним судом міста Києва постанови у справі за позовом ОСОБА_2 і прийняття 13.04.2011 Вищим адміністративним судом України постанови у справі за позовом ОСОБА_3 є підставою для скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2010.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Як вказано вище, підставою для перегляду рішення є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття рішення, що належить переглянути. Колегія суддів не погоджується із твердженнями представника ДСАУ про те, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 була прийнята на підставі постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 і постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У мотивувальній частині постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 вказано, на підставі яких норм чинного законодавства він дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог: Закон України «Про статус суддів», постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів», Закон України «Про оплату праці», Закони про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки.
Суд також пояснив (стор. 2 постанови), з яких підстав він не застосував пункт 41 Постанови 865 і Постанову 1243. Колегія суддів дійшла висновку про те, що під час розгляду справи факти визнання вказаних постанов протиправними та їх скасування постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 і постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 не були єдиними підставами для їх (Постанови 865 і Постанови 1243) незастосування судом.
На думку колегії суддів, доводи, що викладені у Заяві представника ДСАУ, стосуються питань права, а не питань факту (обставин у справі). Порушення норм матеріального права (незастосування норми, яку належало застосувати) може бути підставою для скасування судового рішення у касаційному провадженні, а не підставою для скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 160, 165, 245, 247, 252-253, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 у справі № 2а-4519/10/1470 залишити без задоволення.
Головуючий суддя В. В. Птичкіна
Суддя О. В. Малих
Суддя Н. В. Лісовська