26 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4519/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
за участю:
представника позивача - Мушука В.В,
представника відповідача - Вербицької І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
10 липня 2012 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2012 № 0000711703, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в загальному розмірі 94 821 грн., в т.ч. за основним платежем - 76 357 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 18 464 грн.
В бгрунтування своїх позовних вимог посилався на незгоду із висновками планової документальної перевірки, яка набрала форму акту від 16.02.2012 № 796/1703/НОМЕР_2, щодо встановлення порушення ним п. 9.2 та п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме зобов'язання зареєструватися платником ПДВ, оскільки не допускав у визначеному актом періоді перевищення гранично допустимої суми виручки у 300 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.
Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) зареєстрований виконавчим комітетом Полтавської міської ради 14.09.1995, про що йому видано свідоцтво Серії В00 № НОМЕР_3, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25880170000001498.
Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 14.09.1995 на загальній системі оподаткування, з 21.01.2011 зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 21.01.2011 № 100319587 серії НБ № 275933, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2.
У період з 20.01.2012 по 09.02.2012 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.
Перевіркою встановлено, що основним видом діяльності позивача у перевіряємому періоді була роздрібна торгівля лікеро-горілчаними напоями та тютюновими виробами у власних магазинах за адресами м. Полтава, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Розрахунки з покупцями та постачальниками здійснювалися у безготівковій та готівковій формі з використанням реєстраторів розрахункових операцій, перелік яких викладено на арк. 7 акту перевірки.
За висновками перевірки підтверджено дані, які позивачем декларувалися в 2009 - 2010 роках у поданих деклараціях про отримані доходи за відповідні звітні податкові періоди (квартали), розбіжностей між показниками не виявлено, а саме в 2009 році - 281 677 грн. 28 коп., а в 2010 році - 427 584 грн. 57 коп.
Перевіркою даних звітів про застосування РРО було встановлено, що виручка від реалізації товарів за 11 місяців (з березня 2009 по січень 2010) становить 281 563 грн. 78 коп., а в лютому 2010 - 27 067 грн. 90 коп.
Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що позивачем було порушено п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого особа підлягає обов'язковій державній реєстрації як платник податку, у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість), оскільки виручка позивача за період з березня 2009 року по 21.02.2010 склала 300 438 грн. 26 коп., то СГД ФО ОСОБА_1. на протязі 20 днів, а саме до 13.03.2010, повинен був подати до ДПІ у м. Полтаві заяву про реєстрацію платником ПДВ.
За результатами перевірки складено акт від 16.02.2012 № 796/1703/НОМЕР_2, на підставі висновків якого ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення від 02.03.2012 № 0000711703, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 94 821 грн., в т.ч. за основним платежем - 76 357 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 18 464 грн.
Із вищевказаним податковим повідомленням - рішенням позивач на погодився та оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби у Полтавській області від 18.05.2012 № 121/К/10 - 215, а також рішенням Державної податкової служби України від 21.06.2012 № 14918/К/10-2318 скарги були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін.
Із результатами рішень по розгляду його скарг позивач не погодився у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що позивач протягом 2009 та 2010 років не був зареєстрований платником податку на додану вартість та здійснював продаж товарів без нарахування ПДВ. У перевіряємому періоді СГД ФО ОСОБА_1. був платником податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та подавав до податкового органу за місцем реєстрації декларації про отримані доходи.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (в редакції, що діяла станом на момент виникнення правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.п. 4.1.4 вищевказаної статті податкові декларації подаються за базовий податковий період, що дорівнює, зокрема, у випадку позивача календарному кварталу та розраховуються наростаючим підсумком на підставі показників податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали та рік.
При цьому абзацом 2 цієї ж норми визначено, що для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.
Тобто після завершення звітного податкового року починається новий звітний податковий рік і податкова звітність формується з нуля, за винятком тих сум, які підлягають перенесенню в декларацію нового року (напр. від'ємне значення).
Виходячи із аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що і при обрахуванні перевищення гранично допустимої виручки в розмірі 300 000 грн., встановленого п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» для виникнення обов'язку у платника податку зареєструватися платником ПДВ, слід виходити із дванадцяти послідових календарних місяців звітного року.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем за результатами квартальних звітів подано декларацію про доходи за 2009 рік, де задекларована виручка від реалізації товару на загальну суму 281 677 грн. 28 коп., при цьому розбіжностей між даними, зазначеними позивачем у вказаній декларації, та між даними перевірки не встановлено.
Таким чином, по завершенню звітного податкового 2009 року, перевищення позивачем гранично допустимого розміру у 300 000 грн. не було допущено.
Обґрунтованих пояснень, щодо визначення терміну обрахування для встановлення перевищення вищевказаного розмір виручки, а саме з березня 2009 року по лютий 2010 року, суду не надано.
З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки відповідача щодо обрахування розміру виручки поза межами звітного року за будь-який період на вибір податкового органу помилковими та такими, що порушують принцип юридичної визначеності, відповідно до якого правила поведінки для сторін регульованих державою правовідносин повинні бути визначені ясно та чітко та не допускати подвійних тлумачень.
При цьому, надаючи оцінку задекларованим позивачем показникам в декларації про доходи за 2010 рік (дванадцяти послідовним місяцям звітного року) у розмірі 427 584 грн. 57 коп., судом встановлено, що позивачем було допущено перевищення встановленого граничного розміру у 300 000 грн. в ІІІ кварталі 2010 року, що підтверджується розрахунком у декларації про доходи за ІІІ квартал 2010 року та звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій ( а.с. 93-102).
Таким чином суд погоджується із висновками ДПІ у м. Полтаві щодо донарахування позивачу податку грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період жовтень - грудень 2010 року в загальному розмірі 30 171 грн. 25 коп., в т.ч. за основним платежем - 24 137 грн. (розрахунок здійснених донарахувань, наданих відповідачем на вимогу суду, на а.с. 71) та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 25% - 6 034 грн. 25 коп.
В іншій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 02.03.2012 № 0000711703 в частині донарахування позивачу податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 49 715 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 428 грн. 75 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 621 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2012 року.
Суддя Л.О. Єресько