08 серпня 2012 року 2а-2396/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Корецькому І.О., за участю
представника позивача: Тищенка Н.В.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейдінг-Бровари»
доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейдінг-Бровари»(далі -позивач або ТОВ «Автотрейдінг-Бровари») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України (далі - відповідач або Броварська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 02.12.2011 № 1870/1501, відповідно до якого встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 49228,00 грн.
В основу прийнятого податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено висновки про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у зв'язку з включенням до цього показника даних про від'ємне значення об'єкта оподаткування, що задеклароване позивачем за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року з урахуванням збитків, що виникли у позивача за результатами діяльності за попередні податкові періоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ квартал 2011 року загальний показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році та І кварталі 2011 року. На думку позивача, податковий орган неправильно застосував відповідні положення Податкового кодексу України, тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року включив від'ємне значення за наслідками діяльності у 2010 році, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. На думку відповідача, до складу показників ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу показників І кварталу 2011 року з 2010 року. А відтак, оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідач у судове засідання 08.08.2012 не з'явився. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності не надсилав. Матеріали справи містять інформацію про повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про дату, місце та час проведення судового засідання.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Автотрейдінг-Бровари», як юридична особа зареєстроване 03.11.2008 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Як платник податків позивач перебуває на обліку у податкових органах з 04.11.2008 за № 3640.
11 листопада 2011 року посадовими особами Броварської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт від 11.11.2011 № 1744/15-01.
У ході проведення перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 07 декларації за ІІ квартал 2011 року) у сумі 65741,00 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 57152,00 грн. (ряд. 06.6 декларації за ІІ квартал 2011 року), що включає в себе від'ємне значення І кварталу 2011 року у сумі -7924,00 грн. та від'ємне значення 2010 року у сумі -49228,00 грн.
Таким чином, у податковій декларації за ІІ квартал 2011 року позивач, у складі показника від'ємного значення об'єкта оподаткування відобразив від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у розмірі - 49228,00 грн.
У зв'язку з цим, посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 49228,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 № 1870/1501, відповідно до якого встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 49228,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку.
Судом встановлено, що під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача податковий орган перевірку первинних документів позивача не здійснював, оскільки жодних сумнівів в законності формування позивачем показника валових витрат та від'ємного значення у попередніх податкових періодах в нього не виникло.
Як з'ясовано судом, податковий орган зробив висновки щодо порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України виключно на підставі арифметичних розрахунків за даними податкової звітності позивача.
Однак, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, суд витребував у позивача письмове пояснення з приводу економічної суті господарських операцій, що призвели до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитків), копії первинних документів, що підтверджують правомірність формування валових витрат за цими господарськими операціями у попередніх податкових періодах, а також копії податкових декларацій, в яких позивач задекларував ці показники.
Позивач на підтвердження правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами діяльності за попередні податкові періоди та за І-й квартал 2011 року надав суду витребувані документи.
Дотримуючись принципу офіційного з'ясування обставин справи, суд дослідив представлені позивачем первинні господарські документи та дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем, підтверджуються документально.
Крім цього, як вбачається із наданих письмових пояснень та не заперечувалось відповідачем, підприємство було утворене у 2008 році, основним видом діяльності підприємства відповідно до мети його утворення повинен був бути продаж транспортних засобів. Однак, у зв'язку з послабленням попиту на автомобілі з боку населення в наслідок нестабільної економічної ситуації в країні за останні роки, підприємство так і не розпочато діяльність з продажу автомобілів. Таким чином, економічна сутність збитків полягала у перевищенні розміру витрат, понесених позивачем, над розміром доходів, одержаних ним у 2010 році. Так, в структурі витрат, задекларованих позивачем у 2010 році були витрати на оренду приміщення, витрати на оплату праці, страхування, сплати податкових зобов'язань з податку на землю тощо.
Під час судового розгляду судом встановлено, що спір з приводу правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами діяльності за попередні податкові періоди та за І-й квартал 2011 року між сторонами відсутній.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даній справі предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року витрат, отриманих у 2010 році.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу доходу та витрат платника цього податку на час виникнення спірних правовідносин визначаються нормами Податкового кодексу України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".
Пунктом 1 Розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".
Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
За загальним правилом пункту 16.4 статті 16.4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
У статті 6 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що в частині внесених змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" набрав чинності з 1 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Відтак, від'ємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою частиною витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.
Як вбачається з матеріалів справи, за підсумками діяльності 2010 року показники господарської діяльності позивача відображені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік були такими: об'єкт оподаткування (рядок 8) мав від'ємне значення у сумі - 49228,00 грн.
За підсумками І кварталу 2011 року показники господарської діяльності позивача, що відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року були наступними: скориговані валові витрати (рядок 06) становили 57195,00 грн. та включали в себе від'ємне значення попереднього податкового періоду у сумі 49228,00 грн. (рядок 04.9), об'єкт оподаткування (рядок 8) мав від'ємне значення у сумі - 57152,00 грн.
А відтак, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу валових витрат саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.
Судом встановлено, що при його розрахунку, згідно статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися позивачем на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з пункту 6.1 статті 6 і пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було, зокрема, від'ємне значення (збитки) 2010 року.
При цьому, вказаний в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року показник не "розщеплюється" на "від'ємне значення (збитки) минулих років" і "від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року", що є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.
Зазначене також підтверджується формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, оскільки сума збитків попереднього року включається до рядку 04.9, який акумулюється у рядку 04 "Валові витрати", та формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 № 114, оскільки сума збитків попередніх періодів вказується у рядку 06.6 декларації, акумулюється у рядку 06.6 "інші витрати" та, відповідно, включається до рядку 04 "витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування".
Відтак, такі збитки складаються з усіх витрат минулого звітного податкового періоду та в подальшому стають витратами звітного періоду.
Як зазначалось вище, відповідач не заперечує проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року.
У той же час, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року підприємства збитків, які виникли у 2010 році, зазначаючи, що до складу витрат другого кварталу 2011 року повинне включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане позивачем за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Суд зазначає, що починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Наведені вище норми не містять обмежень щодо формування об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, здійснених у першому кварталі 2011 року, та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року за минулі податкові роки як і не встановлює жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.
Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року.
Згідно пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Так, положення статті 139 Податкового кодексу України містять вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за попередні податкові періоди".
Враховуючи, що відповідачем не поставлено під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування, встановленого у податковій декларації за 2010 рік та І квартал 2011 року, суд дійшов висновку, що при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач правомірно включив валові витрати, задекларовані у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року оскільки останні набули статусу саме валових витрат І кварталу 2011 року, після їх декларування позивачем та відсутності будь-яких коригувань контролюючого органу.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.
Крім цього, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, затвердженого наказом Державної служби України від 05.07.2012 № 575, податковим органом зазначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат платників податку на прибуток без обмежень.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України від 02.12.2011 № 1870/1501.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінг-Бровари" понесені судові витрати у формі судового збору у сумі 492 (чотириста дев'яносто дві) грн. 28 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 10.08.2012