Категорія №11.5
Іменем України
13 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5977/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.,
при секретарі Любімовій Г.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: Гребньова С.П., дов. № 03/5-555 від 31.12.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство «Луганськвугілля» про визнання незаконною та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження № 31111833 від 16.02.2012, -
02 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (далі - позивач) до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Луганського МУЮ), третя особа Державне підприємство «Луганськвугілля» у якому позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 16.02.2012. ВП № 31111833 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання Рішення УПФУ в Перевальському районі № 471 щодо стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню та збуту продукції» штрафних санкцій та пені у розмірі 9432,21 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Рішенням УПФУ в Перевальському районі № 471, стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню та збуту продукції» штрафних санкцій та пені у розмірі 9432,21 грн.
16.02.2012 Ленінським ВДВС Луганського МУЮ прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження № 31111833 з примусового виконання Рішення УПФУ в Перевальському районі № 471, на підставі ст.ст.37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області не погоджується з постановою Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління по постачанню та збуту продукції» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок нарахування штрафних санкцій та пені, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Постанова про зупинення виконавчого провадження надійшла до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області 01.03.2012. Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача участь у судовому засіданні своїх представників не забезпечив, заперечення проти позову не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - ДП «Луганськвугілля» проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав оскаржувану постанову такою, що винесена в межах закону.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно із ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 16.02.2012 прийнято постанову № 31111833 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання Рішенням УПФУ в Перевальському районі № 471, на підставі ст.ст.37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с.8).
Позивачем подано даний позов з пропуском десятиденного строку оскарження рішення державного виконавця, встановленого ст.. 181 КАС України, одночасно із заявленням позову позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причин його пропуску. Враховуючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, вимоги частини першої статті 100 КАС України, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання позивача та вважає за можливе визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України №2711-ІV передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ДП «Луганськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через не сплату сум штрафних санкцій та пені, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ДП «Луганськвугілля» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин.
Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача щодо скасування постанови від 16.02.2012 ВП № 31111833 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання Рішення УПФУ в Перевальському районі № 471 щодо стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню та збуту продукції» штрафних санкцій та пені у розмірі 9432,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 16.02.2012 ВП № 31111833 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання Рішення УПФУ в Перевальському районі № 471 щодо стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню та збуту продукції» штрафних санкцій та пені у розмірі 9432,21 грн., оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом України «Про виконавче провадження» поновити виконавче провадження з виконання в примусовому порядку Рішення УПФУ в Перевальському районі № 471 та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області задовольнити.
Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 16 лютого 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 31111833 з примусового виконання Рішення УПФУ в Перевальському районі № 471 щодо стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Управління по постачанню та збуту продукції»штрафних санкцій та пені у розмірі 9432,21 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяТ.В. Смішлива