06 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4099/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі - Чухліб Г.О.,
за участю: представника позивача - Дяченка С.С.
представника відповідача - Голушко О.М.
третьої особи - ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного Полтавського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" до Глобинської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 про скасування розпорядження та договорів оренди, -
21 червня 2012 року позивач Приватне Полтавське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Глобинської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 про скасування розпорядження та договорів оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2011 року Приватне Полтавське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" звернулося до Полтавської обласної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ "Полтаватурист" під обслуговування АДРЕСА_1. В ході виготовлення проекту землеустрою позивачу стало відомо, що у державному реєстрі, на земельній ділянці, якою весь час одноосібно користується товариство з'явився за невідомих обставин суміжний користувач. Відповідно до довідки №704/05-14 від 22.05.2012 року, наданої відділом Держкомзему у Глобинському районі Полтавської області, на території Святилівської сільської ради зареєстровані договори оренди між Глобинською районною державною адміністрацію та громадянином ОСОБА_3, а саме №1, №2 №3 від 13.06.2008 року на вказані вище земельні ділянки. На даних земельних ділянках фактично розташована частина АДРЕСА_1. Також було встановлено, що 29.02.2008 року Глобинською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження № 91 про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки надані на користування на умовах оренди для рекреаційного призначення ОСОБА_3 на території Святилівської сільської ради. Позивач вважає вказане розпорядження винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а договори оренди укладені безпідставно та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення спірного розпорядження та укладення договорів, скасувати розпорядження та визнати недійсними договори оренди.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати розпорядження № 91 від 29.02.2008 року та визнати недійсними договори оренди №1, №2 №3 від 13.06.2008 року, укладені між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3
Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги, зазначивши, що під час передачі земельних ділянок Глобинська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, оскільки відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України передача земель рекреаційного призначення відносить компетенції обласних державних адміністрацій.
Третя особа та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, з підстав викладених у письмових пояснення, наданих до суду.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи та його представника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
В 2011 році Приватне Полтавське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" було реорганізовано шляхом зміни правової форми, а саме із закритого стало приватним та змінено склад його Правління. В зв'язку зі зміною правової форми новим керівництвом були вчинені дії для переоформлення наявної технічної документації та господарських договорів.
Позивач, відповідно до свідоцтва на право власності серія ЯЯЯ № 073396 від 20.12.2004 року володіє АДРЕСА_1 -структурним підрозділом турготелем "Кремінь", що є філією ПрАТ "Полтаватурист", яка знаходиться у Глобинському районі, земельна ділянка загальною площею 7,73 га.
Як встановлено в судовому засіданні, між турготелем "Кремінь" філією Полтавського ЗАТ "Полтаватурист" та Глобинською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди від 28.04.2004 року, згідно якого земельна ділянка загальною площею 7,73 га знаходиться в орендованому користуванні строком до 28.04.2029 року.
В червні 2011 року Приватне Полтавське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" звернулося до Полтавської обласної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ "Полтаватурист" під обслуговування АДРЕСА_1. В ході виготовлення проекту землеустрою позивачу стало відомо, що у державному реєстрі, на земельній ділянці, якою весь час одноосібно користується товариство з'явився за невідомих обставин суміжний користувач. Відповідно до довідки №704/05-14 від 22.05.2012 року, наданої відділом Держкомзему у Глобинському районі Полтавської області, на території Святилівської сільської ради зареєстровані договори оренди між Глобинською районною державною адміністрацію та громадянином ОСОБА_3, а саме №1, №2 №3 від 13.06.2008 року на вказані вище земельні ділянки. На даних земельних ділянках фактично розташована частина АДРЕСА_1. Також було встановлено, що 29.02.2008 року Глобинською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження № 91 про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки надані на користування на умовах оренди для рекреаційного призначення ОСОБА_3 на території Святилівської сільської ради.
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування вказаного розпорядження та визнання недійсними договорів оренди.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку спірному розпорядженню № 91 від 29.02.2008 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. „в" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Відповідно до пункту "а" та "г" ч.1 ст.17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом та підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, та іншими законами України і договором оренди землі.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2004 року між ПрАТ "Полтаватурист" та Глобинською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди (а.с.10-16). Згідно умов даного договору ділянка загальною площею 7,73 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на території Святилівської сільської ради, передається позивачу в оренду строком на 25 років.
Як встановлено в судовому засіданні, 29 лютого 2008 року Глобинською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження № 91 про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки надані на користування на умовах оренди для рекреаційного призначення ОСОБА_3 на території Святилівської сільської ради (а.с.82).
Вказаним розпорядженням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки загальною площею 2,48 га та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 2,48 га, для рекреаційного призначення на території Святилівської сільської ради.
Дане розпорядження прийнято на підставі заяви ОСОБА_3 від 22.11.2007 року (а.с.85) та розпорядження Глобинської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при укладенні договору оренди земельної ділянки державної власності на території Святилівської сільської ради (а.с.84).
Повноваження державних адміністрацій визначаються Законом України "Про місцеві державні адміністрації", нормами Земельного законодавства.
Відповідно ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено, в тому числі, розпорядження землями державної власності, в межах, визначених земельним кодексом України
Відповідно до вимог п.3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.
Однією з категорій земель відповідно до статті 19 названого Кодексу є землі рекреаційного призначення, до яких в силу вимог статті 50 цього ж Кодексу належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Статтею 51 Земельного кодексу України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Отже, передача земель рекреаційного призначення відносить до компетенції обласних державних адміністрацій.
Таким чином, при винесенні спірного розпорядження № 91 від 29.02.2008 року Глобинська районна державна адміністрація діяла з перевищенням наданих повноважень.
Відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що спірне розпорядження № 91 від 29.02.2008 року є неправомірним, оскільки при його винесенні відповідач перевищив свої повноваження.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини другої статті 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. Статтею 136 КАС України встановлено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом, приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
У даному випадку суд не вбачає підстав для неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову.
Таким чином, суд з'ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши наявні докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування розпорядження Глобинської районної державної адміністрації № 91 від 29.02.2008 року про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки надані на користування на умовах оренди для рекреаційного призначення ОСОБА_3 на території Святилівської сільської ради.
В частині позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди №1, №2 №3 від 13.06.2008 року, укладені між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, суд вважає за необхідне закрити провадження в цій частині, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Поняття "справа адміністративної юрисдикції" визначено у пункті 1 статті 3 КАС України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено пунктом 7 статті 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відтак необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього не віднесено до спору адміністративної юрисдикції.
Питання, порушені в адміністративному позові, стосуються дій відповідача, вчинених щодо третьої особи, тобто у правовідносинах, у яких виник спір, будь-яких владних управлінських функцій відповідачем відносно позивача не вчинено.
Отже, даний спір не має ознак публічно-правового, оскільки зі змісту визначених у позові правовідносин не вбачається наявність відносин влади і підпорядкування між сторонами. Крім цього, предметом спору є право, що виникло із земельних відносин, та оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод, даний спір є пов'язаним із захистом права користування землею та такі відносини регулюються актами господарського і цивільного законодавства.
Враховуючи те, що за оспорюваними договорами оренди №1, №2 №3 від 13.06.2008 року користувачем земельної ділянки є фізична особа ОСОБА_3, та виходячи зі змісту позову вбачається спір про право користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 15 ЦПК установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Оскільки згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що необхідно закрити провадження у справі.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
Згідно вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги Приватного Полтавського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" до Глобинської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_3 про скасування розпорядження та договорів оренди - задовольнити частково.
Скасувати розпорядження Глобинської районної державної адміністрації № 91 від 29.02.2008 року про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки надані на користування на умовах оренди для рекреаційного призначення ОСОБА_3 на території Святилівської сільської ради.
В інший частині позовних вимог - закрити провадження у справі.
Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного Полтавського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Полтаватурист" (код 02607835) витрати по сплаті судового збору в розмірі 16,09 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2012 року.
Суддя Г.В. Костенко