Справа № 10436/10/1570
06 серпня 2012 року
м.Одеса
12год.54хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Музиці А.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: Маслов О.В. -за довіреністю №Ю/2202 від 26.09.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 2196 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги та моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати наказ №113-ос від 18 вересня 2009 року незаконним та поновити ОСОБА_1 на роботі; стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за 34 місяці, в розмірі 1700грн. на місяць, всього 63000грн.; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну допомогу за невикористану відпустку за 2009 рік в сумі 1700грн. в місяць та допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1700грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000грн. та судові витрати (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваного наказу з огляду на те, що він сумлінно виконував вимоги військових статутів, накази командирів та начальників, службові обов'язки, добре володів довіреним озброєнням, уміло керував особовим складом; не мав доган. Також позивач вказує на те, що він мав переважне право на залишення на роботі, оскільки має на утриманні четверо неповнолітніх дітей.
Котовський прикордонний загін (в/ч 2196) проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ був прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства, звільнення ОСОБА_1 є правомірним, проведеним без порушення вимог чинного законодавства України, яке регламентує порядок проходження військової служби; позивач на час звільнення мав два не знятих дисциплінарних стягнення; за місяць був попереджений про звільнення, однак недоліків в роботі ним усунено не було.
В судовому засіданні позивач підтримав викладені уточнені позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.07.2009р. проходив військову службу у Державній прикордонній службі України у в/ч 2196 (Котовський прикордонний загін).
24.07.2009р. позивачем був укладений контракт про проходження військової служби в Державній Прикордонній службі України (ДПСУ) на посаді дільничного інспектора прикордонної служби 3 категорії відділення дільничних інспекторів прикордонної служби інспекторського поста «Круті»відділу прикордонної служби «Тимкове категорії (тип «Б») Котовського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, термін контракту -5 років, набрав чинність з 24.07.2009р.
Військову службу позивача припинено з 17.09.2009р. у зв'язку з систематичним невиконанням військовослужбовцем умов контракту па підставі підпункту "и" ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(наказ №133-ос від 18.09.2009р.) (позивач помилково вказує № наказу -113).
В наказі №133 від 18.09.2009р. зазначено, що позивача звільнено з військової служби у запас Збройних сил України у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту; підстава -протокол засідання комісії з питань проходження служби солдатами, сержантами і страшинами Котовського прикордонного загону №20 від 10.09.2009р.
Судом встановлено, що звільненню ОСОБА_1 з військової служби передували наступні обставини.
Наказом начальника Котовського прикордонного загону №862 від 29.07.2009р. позивачу оголошено дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Наказом начальника Котовського прикордонного загону №890 від 03.08.2009р. ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
Копії вказаних наказів залучені до матеріалів справи.
На засіданні постійно діючої комісії з питань проходження військової служби солдатами, сержантами, старшинами служби за контрактом Котовського прикордонного загону 06.08.2009р. було розглянуто питання щодо виконання службових обов'язків військовослужбовцем Котовського прикордонного загону старшим сержантом за контрактом ОСОБА_1
Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з протоколу №18 засідання комісії від 06.08.2009р., комісією прийнято рішення враховуючи ділові, моральні якості, стан професійної та фізичної підготовки, виконання службових обов'язків, клопотати перед начальником прикордонного загону про попередження військовослужбовця про звільнення з лав Держприкордонслужби України, та повторно заслухати через місячний термін з питань усунення вказаних недоліків.
10.09.2009р. комісією з питань проходження військової служби солдатами, сержантами, старшинами служби за контрактом Котовського прикордонного загону за результатами розгляду питання про усунення ОСОБА_1 недоліків по проходженню місячного терміну, що надавався, прийнято рішення клопотати перед начальником прикордонного загону про звільнення з лав Держприкордонслужби України (протокол №20 від 10.09.2009р.
Крім того, як вбачається з зазначеного протоколу комісії, 10.09.2009р. позивач здійснив порушення вимог ст.ст.11, 49 Статуту внутрішньої служби ЗС України, а саме - прибув на повторний розгляд засідання атестаційної комісії прикордонного загону для доповіді про хід усунення ним недоліків по проходженню місячного терміну та не усунув недоліки по службі, та на заслуховування атестаційної комісії прикордонного загону він прибув у брудній і непрасованій формі одягу.
З рішеннями, прийнятими комісією 06.08.2009р. та 10.09.2009р. позивач ознайомлений під підпис.
У зв'язку з викладеним, наказом начальника Котовського прикордонного загону №133-ос від 18.09.2009р. відповідно до Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу", Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами), Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України, звільнено та виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1, дільничного інспектора прикордонної служби 3 категорії відділення дільничних інспекторів інспекторського поста «Круті»відділу прикордонної служби «Тимковекатегорії (тип Б), якого звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»за статтею 26 ч.6 п."и" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), без права носіння військової форми одягу, з 17 вересня 2009 року. У якості підстави прийнятого наказу зазначено протокол засідання комісії з питань проходження служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Котовського прикордонного загону № 20 від 10.09.2009р.
Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся до суду.
Суд не вбачає підстав для скасування оскарженого наказу та поновлення позивача на роботі з огляду наступного.
У якості доводів в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає лише те, що він сумлінно виконував вимоги військових статутів, накази командирів та начальників, службові обов'язки, добре володів довіреним мені озброєнням, уміло керував особовим складом; не мав доган.
Однак такі твердження позивача спростовуються матеріалам справи.
Згідно п.1 Контракту про проходження військової служби у Державній прикордонній службі, укладеного з ОСОБА_1 24.07.2009р., останній зобов'язується проходити військову службу у Державній прикордонній службі України протягом строку дії контракту на умовах, установлених законами та іншими нормативно - правовими актами України, що регулюють порядок проходження військової служби, та цього Контракту, сумлінно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів та начальників, службові обов'язки, добре володіти довіреною технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем систематично порушувалися та неналежно виконувалися службові обов'язки, що підтверджується протоколами комісії з питань проходження військової служби солдатами, сержантами, старшинами служби за контрактом Котовського прикордонного загону від 06.08.2009р. та від 10.09.2009р., наказами начальника Котовського прикордонного загону №862 від 29.07.2009р. та №890 від 03.08.2009р. про застосування до відповідача дисциплінарних стягнень, які ОСОБА_1 не оскаржувались.
Факт притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вказаними наказами позивачем не спростований, твердження про те, що за час проходження служби він не мав доган суперечить матеріалам справи та є бездоказовим.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1,3 ст.19 цього Закону військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону. Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.и) ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»від 25 березня 1992 року №2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Згідно з п.1 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопада 2001 року N 1053/2001, це Положення визначає порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, їх права та обов'язки, порядок виконання цими особами військового обов'язку в запасі.
Відповідно до пп. «є» п.85 Положення контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Матеріалами справи доведено факт систематичного невиконання ОСОБА_1 умов укладеного контракту, підтвердженням чого є наявність двох не знятих дисциплінарних стягнень, накладених за неналежне виконання службових обов'язків військовослужбовцем та зафіксований у протоколі №20 від 10.09.2009р. незадовільний стан виконання ОСОБА_1 вимог про усунення недоліків в роботі, про що він був попереджений на засіданні комісії з питань проходження військової служби 06.08.2009р. (протокол №18).
Згідно з п.86 положення командування військової частини має право достроково розірвати контракт і звільнити військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, з військової служби за наявності підстав, передбачених підпунктами "б", "г", "е", "є", "з" пункту 85 цього Положення.
З викладеного вище вбачається, що під час прийняття оскарженого наказу відповідач діяв відповідно до приписів чинного законодавства, а отже вказаний наказ скасуванню не підлягає, та ОСОБА_1 не підлягає поновленню на роботі.
Посилання позивача на наявність у нього переважного права на залишення на роботі судом до уваги не приймається як такі, що суперечать наведеним нормам законодавства та є помилковими.
Наявність на утриманні ОСОБА_1 неповнолітніх дітей не є перешкодою для звільнення його у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту за п.и) ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не містить таких застережень також контракт від 24.07.2009р., дію якого припинено оскарженим наказом .
Не підлягають задоволенню як недоведені та не обґрунтовані вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальної допомогу за невикористану відпустку за 2009 рік в місяць та допомоги на оздоровлення за 2009 рік, які поряд їх необґрунтованістю поєднані з вимогою поновлення на роботі. Оскаржуючи наказ про звільнення з військової служби, ОСОБА_1 не звертався до відповідача за проведенням цих виплат, отже для захисту судом його прав в цій частині визначені законом підстави відсутні на даний час. Це питання може бути предметом іншого судового спору у разі його ініціювання позивачем.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у повному обсязі, у т.ч. про стягнення моральної шкоди у сумі 5000грн.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини 2196 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, матеріальної допомоги та моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 13.08.2011р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
13 серпня 2012 року
.