Справа № 1528/311/2012
Тарутинський районний суд Одеської області
06 серпня 2012 року Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Горбань Ю. О.,
при секретарі Майстерюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виселення з власної квартири та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди такою, що відбулася та визнання права власності,
Позивачі звернулися до Тарутинського районного суду Одеської області на тих підставах, що вони є співвласниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В 2000 році ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_7 мали намір продати вищевказану квартиру відповідачеві ОСОБА_4, та домовилися з ним в усній формі, що відповідач та члени його сім'ї вселяються в квартиру, сплачують договірну суму і вони належним чином нотаріально посвідчують договір купівлі-продажу квартири.
Вселившись в спірну квартиру ОСОБА_4 умови усної угоди до цього часу не виконав. Договірну суму за квартиру не сплатив, нотаріально посвідчувати договір купівлі продажу відмовляється. На сьогоднішній день відповідачі мешкають в спірній квартирі. Відповідачам неодноразово в письмовій формі було запропоновано звільнити квартиру, але вони не реагують, квартиру не звільняють, тому позивачі просять винести рішення, яким виселити відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири за АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди такою, що відбулася та визнання права власності на тих підставах, що він домовився з ОСОБА_7, про купівлю вказаної квартири за 500 доларів США. За спільною домовленістю 400 доларів США було сплачено відразу, а ще 100 доларів США необхідно було сплатити після оформлення договору купівлі-продажу спірної квартири. Однак, документи на квартиру так і не були переоформлені, а ОСОБА_4 разом зі своєю сім'єю вселився в спірну квартиру і мешкає в ній по даний час. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Після його смерті ОСОБА_4 звертався до позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 з вимогою про переоформлення необхідних документів, але вона відповіла відмовою. На протязі 10 років він зі своєю родиною мешкали в спірній квартирі. Ніяких вимог про звільнення квартири до жовтня 2011 року він не отримував, вважав, що договір купівлі-продажу спірної квартири відбувся, вважав себе власником вищевказаної квартири, неодноразово робив ремонт. Вважає, що умови договору виконав повністю, а позивачі за первісним позовом і відповідачі за зустрічним позовом ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірної квартири.
В судовому засіданні позивачі за первісним позовом та відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, первісний позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві з урахуванням уточнень, просили задовольнити позовні вимоги. З зустрічними позовними вимогами незгодні, просили відмовити у їх задоволенні.
Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення позовних вимог за первісним позовом. Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 наполягав на задоволенні позовних вимог, викладених у зустрічному позові.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а в зустрічному позові необхідно відмовити в повному обсязі.
Так, в судовому засіданні встановлено, що власниками квартири за АДРЕСА_1, були ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на праві спільно часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Бюро з приватизації житла смт Бородіно від 24 березня 1995 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, його дружина ОСОБА_1 є спадкоємицею ? частки спірної квартири.
На даний час в спірній квартирі мешкають відповідачі за первісним позовом родина ОСОБА_4.
Посилання відповідачів за первісним позовом на те, що між померлим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 була укладена усна угода про купівлю-продаж квартири за АДРЕСА_1, згідно якої ОСОБА_4 передав ОСОБА_7400 доларів США та зобов'язався передати ще 100 доларів США після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, в наслідок чого ніби-то була складена розписка, але з копії розписки не вбачається, які гроші за що, коли, були сплачені. Тому суд вважає цю розписку нікчемною і не бере її до уваги.
Статтею 657 ЦК України, передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири), або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу з всіма власниками вищезазначеної квартири не укладався.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира є спільною частковою власністю, і на момент укладення усної угоди, про купівлю-продаж спірної квартири, двоє власників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були неповнолітніми.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, в свою чергу ч.6 ст. 203 ЦК України, передбачає, що правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.
В матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування про можливість і доцільність продажу часток спірної квартири неповнолітніх дітей. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають наміру продавати свої частки, тому вимоги ОСОБА_4 про визнання угоди такою, що відбулася та визнання права власності - не підлягають задоволенню.
На цих підставах суд вважає, що в зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, необхідно відмовити в повному обсязі.
Згідно ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На письмову вимогу звільнити квартиру відповідачі за первісним позовом не відреагували.
Згідно ст.. 109 ЖК України, виселення із займаного житлового приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення провадиться добровільно або в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власники спірної квартири ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не давали згоду на заселення відповідачів за первісним позовом у спірну квартиру, договори купівлі-продажу, найму, або оренди такої квартири сторони не укладали.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідачі зайняли спірну квартиру без законних підстав та їх проживання у зазначеній квартирі є юридично невмотивованим.
Таким чином суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.
На підставі викладеного ч.6 ст. 203,ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 319, ст.. 391 ЦК України, 109 ЖК України, керуючись ст..ст. 10,60,212 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виселення з власної квартири - задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири за АДРЕСА_1.
В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди такою, що відбулася та визнання права власності - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Ю. О. Горбань