Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
розглянула у судовому засіданні 12 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 25 жовтня 2011 року.
Вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 31 серпня 2011 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі.
Також, вирок суду вирішені питання щодо речових доказів, судових витрат та заявлених цивільних позовів.
Ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 25 жовтня 2011 року вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 31 серпня 2011 року змінено.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановлення іспитового строку 2 роки та покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
В решті вирок суду першої інстанції залишений без зміни.
За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, ОСОБА_1 25 січня 2011 року, за попередньою змовою групою осіб, разом з невстановленими слідством особами, перебуваючи в місті Севастополі на території міської лікарні № 5 по проспекту Острякова, 211-а, переодягнувшись в медичний халат та представившись медичним працівником, шляхом обману та зловживанням довірою, заволоділа майном ОСОБА_2 на загальну суму 33646,81 грн.
Вона ж, там же за вказаних обставин, 14 березня 2011 року заволоділа майном ОСОБА_3 на загальну суму 16320 грн.
Вона ж, там же за аналогічних обставин, 30 червня 2011 року заволоділа майном ОСОБА_4 на загальну суму 13822,69 грн.
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи та доведеності вини засудженої ОСОБА_1, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України, при скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням може бути застосовано в тому разі, коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, змінюючи вирок суду першої інстанції та звільняючи засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, хоча і послався на врахування характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про особу винної, але належним чином цих обставин не врахував і не навів в ухвалі докладних мотивів прийнятого рішення.
Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_1 вчинила багатоепізодний злочин середньої тяжкості, її злочинна діяльність відзначалася значною тривалістю та спланованістю, із розподіленням відповідних ролей, в результаті здійснення якої було завдано значних матеріальних збитків потерпілим особам.
Посилання апеляційного суду на врахування позитивної характеристики ОСОБА_1, відсутність судимостей та здійснення дій по відшкодуванню завданої шкоди, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції зазначені дані врахував і призначив засудженій покарання у виді обмеження волі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про неправильність застосування кримінального закону, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.
Якщо за наслідками нового апеляційного розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому їй злочині, то застосування звільнення від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України слід вважати безпідставним.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 25 жовтня 2011 року щодо засудженої ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Орлянська В.І. Тельнікова І.Г. Суржок А.В.