Ухвала
іменем україни
27 червня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Кузнєцова В.О.
суддів: Колодійчука В.М., Савченко В.О., Ізмайлової Т.Л., Юровської Г.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Приватбанк», про звернення стягнення на заставлене майно, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року,
В березні 2011 року публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії (далі - ПАТ «Індустріалбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору від 11 липня 2006 року банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 21 тис. дол. США, терміном повернення до 08 липня 2011 року під заставу рухомого майна - автомобіля марки ОСОБА_3, випуску 2005 року, д/н НОМЕР_1.
11 липня 2006 року в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, зазначений автомобіль переданий в заставу банку, згідно договору застави рухомого майна № КЯА2/0900/26/06.
05 вересня 2006 року між АКБ «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору застави рухомого майна, згідно з якою предмет застави, а саме: автомобіль марки ОСОБА_3, 2005 року випуску, замінено на автомобіль марки Міцубісі Паджеро, 2000 року випуску, номер кузова (шасі) - НОМЕР_2 ( далі Міцубісі Паджеро).
07 вересня 2006 року банком зареєстровано обтяження на цей автомобіль в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Не зважаючи на це, 16 лютого 2007 року автомобіль марки Міцубісі Паджеро (вже з новим реєстраційним номером та свідоцтвом про реєстрацію) був знятий з реєстрації за заявою ОСОБА_2 в зв'язку з реалізацією, і наступного дня зареєстрований за новим власником ОСОБА_4 З 20 серпня 2009 року та по теперішній час автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 25 серпня 2009 року останній передав даний транспортний засіб в заставу закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), згідно договору застави від 01 вересня 2009 року, який зареєстрував обтяження на заставлений автомобіль.
Позивач посилаючись на те, що заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору від 11 липня 2006 року, станом на 22 березня 2011 року, складає 22741,50 дол. США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 180742,62 грн., просив суд звернути стягнення на автомобіль марки Міцубісі Паджеро, належний ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля - предмету застави з прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 161083,33 грн. та передати автомобіль Міцубісі Паджеро, в управління на період до його реалізації АКБ «Індустріалбанк».
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» просить скасувати зазначені судові й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 будь-якого договору з ПАТ АКБ «Індустріалбанк» не укладав, тому відсутні між сторонами договірні правовідносини та підстави вважати, що між позивачем та відповідачем існує спір, а й тому він є неналежним відповідачем по справі і, таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не з'ясував чи є ОСОБА_1 власником автомобіля марки МІЦУБІСІ ПАДЖЕРО, 2000 року випуску, який є заставним майном, згідно договору застави рухомого майна від 11.07.2006 року та додаткової угоди до цього договору від 05.09.2006 року.
Зазначений автомобіль третя особа - ОСОБА_2 передав в заставу позивачу, після чого всупереч умовам договору застави, без письмової згоди останнього, продав його ОСОБА_4, який в свою чергу продав автомобіль ОСОБА_1 Таким чином, ОСОБА_1 став власником автомобіля, який вже перебував в заставі позивача.
Згідно ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Таким чином, застава зберігає силу на автомобіль марки Міцубісі Паджеро, який переданий в заставу позивачу і відчужений без його згоди відповідачу.
Крім того суд не звернув увагу на те, що 07 вересня 2006 року позивачем зареєстровано приватне обтяження на зазначений автомобіль в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з відміткою «заборонено відчужувати», що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 9013941 від 07.09.2006 року.
Відповідно ч. З ст. 9 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі- продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Враховуючи вищевикладені вимоги закону, та те, що ПАТ «Індустріалбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, про звернення стягнення на заставлене майно, яке знаходиться у його власності та було набуто ним при наявності зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд, не перевірив належним чином обставини справи, докази, надані сторонами, передчасно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що ухвалені рішення суду першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо їх законності та обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів, як першої, так і апеляційної інстанції, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» в особі Дніпропетровської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року, скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.О. Кузнєцов
Судді: В.М. Колодійчук
В.О. Савченко
Т.Л. Ізмайлова
Г.В. Юровська