Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.
суддів Швеця В.А., Литвинова О.М.,
за участю прокурора засудженого захисника засудженогопотерпілого Міщенко Т.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 липня 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2011 року.
Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 вересня 2011 року
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, громадянина України, раніше не судимого
засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24000 гривень та моральної шкоди 70000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 гривень.
ОСОБА_5 засуджений за те, що він, 06 жовтня 2007 року о 05 годині 40 хвилин, керуючи належним ОСОБА_10 автомобілем УАЗ 396002, реєстраційний номер НОМЕР_1, виїжджаючи на головну дорогу в м. Красний Лиман, не дотримавшись вимог дорожнього знаку «Уступити дорогу» не пропустив автомобіля «Део Ланос», яким керував ОСОБА_11, що наближався зліва по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення автомобілів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_11 та його пасажиру ОСОБА_12 було заподіяно тілесні ушкодження, в результаті яких потерпілі померли.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2011 року вирок суду першої інстанції змінено та призначено ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий судовий розгляд, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він не порушував правил дорожнього руху та дорожньо-транспортна пригода відбулася лише з вини потерпілих, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що призначене судом покарання є занадто суворим та просить застосувати до нього ст. 75 КК України.
Захисник у своїй касаційній скарзі теж просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий судовий розгляд, вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту та необ'єктивність висновків експертиз. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі не перевірив належним чином всіх доводів апеляційних скарг. На його думку, за встановлених судом обставин, а саме позитивних характеристик, відсутності судимостей та обставин, що обтяжують покарання, призначене ОСОБА_5 є занадто суворим та до нього слід застосувати ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які просили задовольнити касаційні скарги, думку прокурора про залишення судових рішень без зміни, врахувавши позицію потерпілого ОСОБА_7, який вважав, що відсутні підстави для задоволення касаційний скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Захисник у касаційній скарзі вказує на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не віднесена, тому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_5 судом апеляційної інстанції, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Судами при обранні виду покарання було правильно враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, його особу та обставини справи, в тому числі й ті, на які посилаються засуджений та його захисник у своїх касаційних скаргах. Також судом була врахована і думка потерпілого ОСОБА_7, яка є аналогічною позиції, викладеній у його запереченнях на касаційну скаргу.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про те, що суд належним чином не взяв до уваги того, що дорожньо-транспортна пригода відбулася і з вини потерпілих, які до того ж знаходились у стані алкогольного сп'яніння колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з ухвали апеляційного суду саме у зв'язку з урахуванням зазначеної обставини було прийнято рішення про пом'якшення розміру призначеного місцевим судом покарання ОСОБА_5
Отже, переконливих доводів про необхідність призначення засудженому більш м'якого покарання у касаційних скаргах не наведено, а тому вважати це покарання занадто суворим підстав не вбачається, як і не вбачається підстав для застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України. Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив і спростував доводи апеляції захисника засудженого, в тому числі й ті, що стосуються непогодження з висновками експертиз, які, до того ж, за своїм змістом є аналогічними доводам, викладеним в його касаційній скарзі, та правильно визнав їх необґрунтованими. З висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування або зміни судових рішень не встановлено, в зв'язку з чим касаційні скарги засудженого та його захисника задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України,
касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 грудня 2011 - без зміни.
М.Ф. Пойда В.А. Швець О.М. Литвинов