Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів:Романець Л.А., Зубара В. В.,
за участю прокурора засудженої Опанасюка О.В., ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 липня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора області, захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 вересня 2011 року щодо засудженої ОСОБА_5.
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2011 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що судимості немає,
засуджено:
· за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки, з конфіскацією майна;
· за ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
· за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки з конфіскацією майна.
Цивільні позови залишено без розгляду та надано право на звернення з позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності з ст. 81 КПК України.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 вересня 2011 року, вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 змінено, в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 358 КК України скасовано та провадження по справі у цій частині закрито. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5, працюючи спеціалістом першої категорії відділу бухгалтерського обліку виконкому Нікопольської міської ради, одержала в банківських установах м. Нікополя готівкою грошові кошти, передбачені для подальшої видачі особам, яким на сесіях Нікопольської міської ради виділялася одноразова грошова матеріальна допомога, а також допомога на поховання, та, знаходячись у приміщенні каси виконкому міської ради, використовуючи своє службове становище, умисно, з корисливих мотивів, неодноразово привласнила ввірене їй чуже майно, а саме виділені грошові кошти, обертаючи їх на свою користь. ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, за одним і тим же рішенням, прийнятим на сесії виконкому або його засіданні, на одну й ту саму особу ( анкетні дані якої було вказано в рішенні) декілька разів списувала готівкою грошові кошти, привласнила їх на свою користь, при цьому за одним видатково - касовим ордером дана особа матеріальну допомогу одержала, а за іншими бухгалтерськими документами ні. Привласнення грошових коштів проходило шляхом внесення ОСОБА_5 завідомо неправдивих відомостей в документи суворої звітності: видатково-касові ордери, касові звіти та звіти касира, які надавали право на видачу конкретним особам готівкою грошових коштів та посвідчували видачу. Неправдивість відомостей, які містилися у зазначених документах,полягала у тому, що ОСОБА_5 начебто здійснила виплату грошових коштів конкретним особам відповідно до рішень, проте виплати не поводилися, а гроші вона привласнила.
Крім того, з метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_5 у видатково-касових ордерах підмінила підписи одержувачів одноразової грошової матеріальної допомоги, а також підписи головного бухгалтера, зазначала паспортні дані та ідентифікаційні номери осіб, яким повинна була видаватися грошова матеріальна допомога. З метою подальшого приховування фактів привласнення грошових коштів ОСОБА_5 вносила завідомо неправдиві відомості в документи, на підставі яких відбувалося списання одноразової грошової матеріальної допомоги, зокрема звіти касира та касові звіти, зазначаючи у них анкетні дані осіб, яким вона начебто здійснила видачу грошових коштів, тоді як фактично виплата цих грошових коштів не здійснювалася. Так, 27 лютого 2002 року на засіданні виконавчого комітету Нікопольської міської ради було виділено одноразову грошову матеріальну допомогу у розмірі 360 грн ОСОБА_7 На підставі прийнятого рішення № 108\4 ОСОБА_5, знаходячись у приміщенні каси бухгалтерського обліку Нікопольської міськради 12.09.2002 року, умисно, з корисливих мотивів, на підставі видатково-касового ордера № 2178 безпідставно списала 360 грн, зазначивши, що начебто ОСОБА_7 було видано грошову матеріальну допомогу у розмірі 360 грн, відобразивши це в бухгалтерських документах, а одержані гроші у розмірі 360 грн привласнила.
Всього за період з 12.09.2002 по 15.06.2005 року ОСОБА_5 таким чином привласнила грошові кошти, які належали територіальній громаді в особі Нікопольської міської ради на загальну суму 87 тисяч 745 грн 72 к, що на момент вчинення злочину загалом у 950 разів перевищило неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є збитками в особливо великих розмірах.
Крім цього, ОСОБА_5 в липні 2006 року в м. Нікополі в приміщенні ЗАТ «Страхова компанія ТАС», маючи доступ до бланків, печатки та кутового штампу, з метою одержання споживчого кредиту виготовила підробний документ - довідку про те, що вона працює у страховій компанії та її зарплатня складає 1800 грн на місяць. На початку листопада 2006 року ОСОБА_5 вступила в злочинну змову з ОСОБА_8 та, використовуючи її паспорт, виготовила підроблену довідку для одержання споживчого кредиту на ім'я ОСОБА_8 06 липня 2006 року та 08 листопада 2006 року ОСОБА_5 у м. Нікополі підробні довідки надала у відділення кредитного союзу Фінансово-кредитної компанії «Капітал Сервіс».
У касаційній скарзі заступник прокурора області просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону і невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Прокурор також вказує, що при постановлені ухвали апеляційним судом порушені вимоги ст. 377 КПК України, не дані відповіді на всі доводи апеляції.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону і невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок суворості. Захисник також вказує на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_5, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону і невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та її особі внаслідок суворості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення засудженої ОСОБА_5, яка підтримала подану касаційну скаргу та скаргу свого захисника та просила їх задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу прокурора задовольнити, а касаційні скарги засудженої та захисника в її інтересах задовольнити частково з наступних підстав.
Так ухвала апеляційного суду повинна відповідати вимогам ст. 377 КПК України.
На думку колегії суддів ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам вказаного Закону.
Як вбачається із матеріалів справи, до апеляційного суду прокурор подав апеляцію та доповнення до неї.
Апеляційний суд, зазначаючи суть апеляції, виклав тільки доводи, зазначені в доповнені до апеляції і, таким чином, залишив поза розглядом доводи основної апеляції.
Також апеляційний суд, зазначаючи суть апеляцій, виклав доповнення адвоката ОСОБА_9. до апеляції засудженої ОСОБА_5, при цьому не з'ясував, чи мав право адвокат подавати доповнення до апеляції засудженої.
Викладаючи резолютивну частину ухвали, апеляційний суд також допустив помилку.
Так, апеляційний суд скасував вирок суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч.3 ст 358 КК України і закрив провадження по справі.
Прийнявши таке рішення, суд, разом з тим, в резолютивній частині ухвали не послався на Закон, на підставі якого скасував вирок суду в частині засудження ОСОБА_5 за ч.3 ст 358 КК України і закрив провадження по справі.
В ухвалі апеляційного суду також неправильно вказане прізвище засудженої.
Наведені обставини свідчать про грубе порушення вимог ст.377 КПК України, тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд у ході якого слід усунути вказані недоліки, перевірити доводи, викладені в апеляціях і прийняти законне і обґрунтоване рішення.
В разі доведеності винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.191 КК України, то призначення їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України слід визнати м'яким.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу заступника прокурора області задовольнити, касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 вересня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
______________ ________________ _________________
Т. С. Шилова Л. А. Романець В. В. Зубар