Справа № 2а/0270/2553/12
Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
07 серпня 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "ВінМост" до Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Приватне підприємство "Фірма "ВінМост" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Фірма "ВінМост", а саме визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 11 від 14 грудня 2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0013151530 від 13.11.2009 року, № 21 від 14 грудня 2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0002681530 від 22.03.2010 року, № 22 від 14 грудня 2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0001611530 від 17.02.2010 року, № 112 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0002811530/0 від 24.03.2010 року, № 113 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0012031530/0 від 23.10.2009 року, № 114 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0014971530/0 від 21.12.2009 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами документальних невиїзних (камеральних) перевірок ПП "Фірма "ВінМост" ДПІ у м. Вінниці на підставі актів перевірки № 1315/15-212/24902724 від 22.10.2009 року, № 1440/15-212/24902724 від 12.11.2009 року, № 1661/15-212/24902724 від 16.12.2009 року, № 218/15-212/24902724 від 15.02.2010 року, № 339/15-212/24902724 від 15.03.2010 року, № 355/15-212/24902724 від 22.03.2010 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення форми "В2": № 0012031530/0 від 23.10.2009 року на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 131235 грн., № 0013151530/0 від 13.11.2009 року на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8199 грн., № 0014971530/0 від 21.12.2009 року на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 80590 грн., № 0001611530/0 від 17.02.2010 року на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 63592 грн., № 0002681530/0 від 22.03.2010 року на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 60235 грн., № 0002811530/0 від 24.03.2010 року на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 27394 грн.
В подальшому, Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області були прийняті рішення № 11 від 14 грудня 2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0013151530 від 13.11.2009 року, № 21 від 14 грудня 2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0002681530 від 22.03.2010 року, № 22 від 14 грудня 2010 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0001611530 від 17.02.2010 року, № 112 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0002811530/0 від 24.03.2010 року, № 113 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0012031530/0 від 23.10.2009 року, № 114 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0014971530/0 від 21.12.2009 року.
Приймаючи вказані рішення голова ДПА у Вінницькій області виходив із того, що в порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Крім того, відповідач керувався тим, що перевірки, висновки яких було відображено в актах від №417/2330/34004579 від 21.02.2008 року, №1195/2330/34004579 від 05.06.2008 року та №153/0701/34004579 від 31.08.2009 року, були проведені працівниками податкових органів в порушення наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" та наказу ДПА України № 515 від 03.09.2004 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість", а саме без проведення доперевірочного аналізу; дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів; зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками; підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 з ПДВ.
Задовольняючи вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобов'язань приватного підприємства "Фірма "ВінМост" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону № 168 зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.
Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За Законом України "Про податок на додану вартість" виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8. статті 1 Закону № 168 щодо надмірної сплати податку як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. З актів перевірок не вбачається, що перевіряючими виявлені порушення позивачем чинного законодавства в процесі формування податкового кредиту. Оскаржувані рішення прийнято на підставі статті 55 Податкового кодексу України, відповідно до п. 55.1 якої податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, є таким, що суперечить законодавству, тому їх необхідно визнати неправомірними та скасувати
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.