Справа: № 2а/2570/6458/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"02" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмацький машинобудівельний завод»до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмацький машинобудівельний завод»звернулось до суду з позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання дій відповідача щодо зняття податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 800 666,67 грн. з рядка № 26 декларації по податку на додану вартість за грудень 2008 року протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2009 року № 0000382310/0.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови норм матеріального права, а тому просить її скасувати.
Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод»(ідентифікаційний код-33983022) зареєстровано в якості юридичної особи Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 26.12.2005року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 811994 та свідоцтвом № 100011446 про реєстрацію платника ПДВ НБ № 381737.
Працівниками Бахмацької МДПІ на підставі направлень від 29.05.2009р. №136, від 19.06.2009р. №157 та п. 1 ч. 1 ст.11, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено планову виїзну перевірку ТОВ«Бахмацький машинобудівельний завод»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.07.2009 року № 567/23/33983022.
В акті перевірки від 13.07.2009 року № 567/23/33983022 зазначені порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод»завищено рядок 26 декларації в періоді, що перевірявся, в сумі 769686,00 грн., в т.ч. за березень 2009 року в сумі 769686,00 грн.; пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого як наслідок неправомірного завищення від'ємного значення в рядку 26 декларації занижено ПДВ на загальну суму 30980,67 грн., в т.ч. за лютий 2009 року на суму 9737,67грн., за березень 2009 року на суму 21243,00 грн.
На підставі акта перевірки Бахмацькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2009 року №0000382310/0, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 30980,67 грн. за основним платежем та 13366,04 грн. за штрафними санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 22.07.2009 року №0000382310/0 прийнято податковим органом з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції та зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно абзацу 9 частини 2 ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755 (в редакції, чинній на момент здійснення правовідносин) в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як види діяльності.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Підпункт 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334 під терміном «основні фонди»розуміє матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Таким чином, виходячи із вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та з урахуванням положення пп. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", належність до основних фондів матеріальних цінностей, що придбаваються платником податку, останнім визначається саме при формуванні податкового кредиту у звітному періоді у зв'язку з придбанням таких матеріальних цінностей.
За приписами пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" однією із ознак, за якою визначається належність матеріальних цінностей, що придбаваються платником податку, до основних фондів, є їх призначення для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, з наведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод»до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ з придбання обладнання по обробці та підготовці зерна, а саме: у грудні 2008 року на виконання договору від 01.07.2008 р. №ДГ-01/07 ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод»придбало у ТОВТД"Український промисловець" напівавтоматичну вертикально - пакувальну установку, установку для обробки та сепарації насіння, зернодробарку, транспортер, ескудер зерновий, мішкозашивочну машину тощо, згідно податкової накладної від 27.10.2008 р. №27103 та видаткової накладної від 27.10.2008 р. № РН-27103 на суму 2496000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 416000,00 грн.
На виконання договору від 30.06.2008 р. № ДГ-30-06 ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод»придбало у ТОВ "Комерцбуд" обладнання лінії очистки та підготовки зерна (установка насіннєочисна, вібропневмостіл, вібротранспортер, норія зернова, тощо) згідно податкової накладної від 27.10.2008 р. № 10-27-2 та видаткової накладної від 27.10.2008 р. № РН-10-27-2 на суму 2308000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 384666,67 грн.
Все придбане обладнання оплачене безготівковим шляхом платіжними дорученнями.
Товар був закуплений з метою використання його у виробничому процесі для підготовки серійного випуску машин та устаткування спеціального призначення по переробці сировини для виготовлення біодизеля та встановлення однієї з ліній на переробку сировини для власного виробництва біодизеля.
Така діяльність позивача передбачена Статутом ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод».
Товар у вигляді комплекту обладнання для підготовки та обробки зернового насіння на період перевірки віднесено до «Основних фондів»та знаходився на складі ТОВ«Бахмацький машинобудівельний завод», що підтверджується наявними в матеріалах справи Карточками складського обліку матеріалів.
Підприємство отримало податковий кредит в сумі 800666,67 грн. та відобразило в податковій декларації по ПДВ за грудень 2008 року.
Податковий кредит не був заявлений до бюджетного відшкодування, а акумулювався в рядку 26 декларації по ПДВ з метою використання в наступних податкових періодах.
Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2008року податкові накладні від 27.10.2008 року № 10-27-2 та від 27.10.2008 року №27103 отримані ТОВ «Бахмацький машинобудівельний завод»в грудні 2008 року.
На момент виписки податкових накладних контрагенти ТОВ "Комерцбуд" та ТОВТД"Український промисловець" були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Отже, всі суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ "Комерцбуд" та ТОВТД "Український промисловець", сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Податкові накладні відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
Посилання відповідача на відсутність в довідці органу статистики відповідних видів діяльності не можуть бути належними доказами придбання основних фондів в невиробничих цілях, оскільки перелік кола напрямків господарської діяльності товариства, зазначений в довідці статистики, має довідковий характер та не може встановлювати обмеження, оскільки облікова картка позивача заповнена згідно Наказу Державного комітету статистики № 164 від 12.06.2007 року та Інструкції з заповнення облікової картки -до шести найменувань напрямків.
Отже, оскаржуване повідомлення-рішення прийнято відповідачем неправомірно.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що при постановленні рішення судом першої інстанції, останній допустив помилку щодо обрання способу захисту порушеного права. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання дії Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо зняття податкового кредиту на додану вартість в сумі 800 666,67 грн. з рядка № 26 декларації по податку на додану вартість за грудень 2008 р. протиправними, суд фактично підмінив собою орган виконавчої влади і обрав спосіб захисту порушеного права, що не узгоджується з завданнями та принципами адміністративного судочинства, оскільки відповідно до своєї компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження податкового органу у вирішенні питання ведення належного обліку платників податків та їх податкових зобов'язань.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід змінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, змінити постанову суду. За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року шляхом виключення з резолютивної частини постанови абзацу другого про «визнання дії Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області щодо зняття податкового кредиту на додану вартість в сумі 800 666,67 грн. з рядка № 26 декларації по податку на додану вартість за грудень 2008 р. протиправними».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.