Справа: № 2-а-5090/11 Головуючий у 1-й інстанції: Додатко В.Д.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
"01" серпня 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Федорова Г. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду від 24 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення невиплачених коштів,-
Постановою Бородянського районного суду від 24 червня 2011 року позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 21.07.2010 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до п.4 ч. 8 ст.183-2 КАС України апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ 530 від 28.05.2008 року, відповідач неправомірно виплачував державну та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Проте суд першої інстанції не вірно визначив дату з якої підлягає перерахунку допомога позивачу, як дитині війни.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 06.06.2011 року та не просив поновити строк на звернення до суду, у зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 21.07.2010 року по 06.12.2010 року підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її часткового скасування та залишення позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст.183-2, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду від 24 червня 2011 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 21.07.2010 року по 06.12.2010 року включно -скасувати, позовні вимоги в цій частині -залишити без розгляду.
В решті постанову Бородянського районного суду Київської області від 24 червня 2011 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Федорова Г.Г.